Рішення

від 03.06.2015 по справі 927/638/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?03? червня 2015 року справа № 927/638/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал Кемі»,

юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, оф. 1115

поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, оф. 1212

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка,

15522, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Черниш, вул. Перемоги, буд. 1-А

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 135241,73 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача : Березуцький Ю.В., довіреність від 29.04.2015 р., представник

від відповідача : Лутай Н.М. довіреність № б/н від 17.04.2015 р., представник

В судовому засіданні 03.06.2015 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал Кемі» подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про стягнення заборгованості в сумі 135241,73 грн., з якої 93028,99 грн. основного боргу, 13773,39 грн. пені за період з 02.10.2014 р. по 19.03.2015 р., включно, 12922,11 грн. відсотків річних, 15517,24 грн. інфляційних втрат за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару № 3103/1-К від 31 березня 2014 року.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, та подав заяву від 03.06.2015 р. № б/н про надання відстрочки виконання рішення суду, згідно якої просить суд відстрочити виконання рішення строком до листопада 2015 р., у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства. Обґрунтовуючи подану заяву відповідач посилається на те, що він є збитковим сільськогосподарським підприємством, та наявну заборгованість реально зможе погасити лише після збору врожаю 2015 р. (а.с.64.).

Позивач у судовому засіданні 03.06.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду до листопада місяця 2015р. заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

встановив:

31.03.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал Кемі» (позивач, продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (відповідач, покупець) укладено договір поставки товару № 3103/1-К, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця засоби захисту рослин (надалі товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.п. 1.1 договору).

Розділом 2 договору визначено, що кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється продавцем покупцю за даним договором, зазначаються в додатках до договору, які є невід'ємною його частиною. Базисними умовами поставки товару вважаються умови СРТ згідно Інкотермс - 2010. Адреса призначення поставки: Україна, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Черниш. Строк поставки зазначається в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Поставка товару проводиться партіями згідно видаткових накладних. Моментом поставки товару є дата передачі товару продавцем перевізнику, зазначена в документі, за яким перевізник отримує товар для перевезення (п.п. 4.1-4.2, 4.4 - 4.6 договору).

Ціна товару за даним договором визначається в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України - гривні. Грошове зобов'язання вважається виконаним покупцем з моменту зарахування коштів на рахунок продавця (п.п. 3.1, 3.11, 3.12 договору).

У відповідності до п. 3.3 договору оплата товару за даним договором проводиться наступним чином: - частина вартості товару, визначена сторонами і вказана в Додатку - на умовах передплати; - частина вартості товару, визначена сторонами і вказана в Додатку - на умовах товарного кредиту. Оплата відбувається на основі виставлених з боку продавця рахунків на оплату. Термін оплати за товар: визначається в додатках, які є невід'ємною частиною договору, на кожну партію товару (п.п. 3.4, 3.10 договору).

Додатком № 1 від 31.03.2014 р. до договору поставки товару № 3103/1-К (а.с.13) визначено, що загальна вартість товару, що поставляється відповідно до цього додатку складає: 41119,93 грн. (сорок одна тисяча сто дев'ятнадцять гривень 93 копійки) в т.ч. ПДВ = 6853,32 грн. Термін поставки товару згідно даного додатку: до 07.04.2014 р.

Умови розрахунків за товар згідно даного додатку:

- 30% передплата - 12335,98 грн., в т.ч. ПДВ = 2056,00 грн. Термін сплати - до 07.04.2014 р.

- 70% остаточний розрахунок (товарний кредит) - 28783,95 грн., в т.ч. ПДВ = 4797,32 грн. Термін сплати - до 01.10.2014 р.

Додатком № 2 від 09.04.2014 р. до договору поставки товару № 3103/1-К (а.с. 14) визначено, що загальна вартість товару, що поставляється відповідно до цього додатку складає 101708,46 грн. (сто одна тисяча сімсот вісім гривень 46 копійок) в тому числі ПДВ = 16951,41 грн. Термін поставки товару згідно даного додатку: до 18.04.2014 р.

Умови розрахунків за товар згідно даного додатку:

- 30% передплата - 30512,54 грн., в т. ч. ПДВ = 5085,42 грн. Термін сплати: до 11.04.2014 р.

- 70% остаточний розрахунок (товарний кредит) - 71195,92 грн., в т.ч. ПДВ = 11865,99 грн. Термін сплати: до 01.10.2014 р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Частиною 1 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 525 вказаного Кодексу визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем поставлено, згідно видаткових накладних № 143 від 17.04.2014 р. на суму 41119,93 грн., № 144 від 17.04.2014 р. на суму 101708,46 грн. (а.с. 17, 20), а відповідачем, в особі директора Апанасенко С.Ф. на підставі довіреностей № 13 від 01.04.2014 р. та № 14 від 15.04.2014 р. (а.с. 18, 21), отримано товар на загальну суму 142828,39 грн.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату вартості поставленого товару № 110 від 31.03.2014 р. на суму 41119,93 грн. та № 147 від 09.04.2014 р. на суму 101708,46 грн. (а.с. 15-16).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору - вартість поставленого товару оплатив частково. Згідно виставлених рахунків останнім сплачено 49799,40 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 23). Решту вартості поставленого товару в сумі 93028,99 грн. (142828,39 грн. - 49799,40 грн.) відповідач у строк до 01.10.2014 р., встановлений додатками № 1 від 31.03.2014 р. та № 2 від 09.04.2014 р. до спірного договору, не сплатив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення наявної заборгованості згідно спірного договору : листом від 01.09.2014 р. № 0109/К-7, претензією № 2 про стягнення заборгованості від 10.12.2014 р. № 1012/К-1, претензією від 10.02.2015 р. № 1002/К-2 (а.с. 25, 26, 29, 30), що отримані відповідачем 16.12.2014 р. та 16.02.2015 р. (а.с. 28, 32) та залишені останнім без відповіді та виконання.

На момент винесення рішення відповідачем доказів сплати заборгованості в сумі 93028,99 грн. не надано.

Так, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 550 Цивільного кодексу України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 договору визначено, що за прострочення платежів за договором відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 30 (тридцять) відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесенні позивачем збитки.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. (із змінами та доповненнями), сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з прострочення сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Таким чином, виклавши пункт 7.1 договору у зазначеній вище редакції, сторони дійшли згоди збільшити розмір відсотків річних, що підлягають сплаті відповідачем за прострочення ним платежів за договором до 30% від простроченої суми за весь період прострочення.

Так, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 13773,39 грн. пені за період з 02.10.2014 р. по 19.03.2015 р., включно, 12922,11 грн. відсотків річних (в розмірі 30% від простроченої суми за кожний день прострочення) за аналогічний період, та 15517,24 грн. інфляційних втрат за аналогічний період.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунок позивача, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 93028,99 грн. основного боргу, 13773,39 грн. пені за період з 02.10.2014 р. по 19.03.2015 р., включно, 12922,11 грн. відсотків річних за той же період, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат також підлягають задоволенню в межах заявлених вимог в сумі 15517,24 грн.

Відповідачем подано заяву про відстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців до листопада 2015 р. (а.с.64). В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на складне фінансове становище підприємства, що підтверджується фінансовим звітом станом на 01.01.2015 р. (а.с.73-74), з якого слідує, що підприємство останнього є збитковим. Відповідач зазначає, що є сільськогосподарським товаровиробником, та платником єдиного податку четвертої групи, основним видом діяльності останнього є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. В підтвердження зазначених обставин відповідачем надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, довідку Головного управління ДФС у Чернігівській області Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції від 26.02.2015 р. за № 1076/25-22-15-012 (а.с.68-72). Крім того, відповідач просить врахувати наявність інфляційних процесів в державі, з якими пов'язано постійне зростання вартості виробничих витрат, а саме витрат на паливні матеріали, добрива, що використовуються ним при посівній компанії, при тому що вартість реалізації зернових культур протягом 2012-2014 р. залишилась незмінною. Відповідач пояснив, що наданий час не має змоги розрахуватись із позивачем, при винесенні рішення та пред'явленні наказу до виконання, на його майно буде накладено арешт, що унеможливить збирання та реалізацію врожаю 2015 р., призведе до блокування роботи підприємства, та зумовить загрозу банкрутства останнього. Відповідач просить врахувати, що на даний момент ним засіяно 215 га посівної площі зернових культур, а саме жита 30 га, пшениці озимої 110 га, овса 25 га, люпину 25 га, гірчиці 25 га (а.с. 94), однак лише після зібрання та реалізації врожаю 2015 р., він зможе реально розрахуватись із позивачем та погасити наявну заборгованість.

Позивач проти відстрочення виконання рішення суду заперечив.

Згідно вимог ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення задовольнив частково, та відстрочив виконання рішення суду до 01.10.2015 р.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (15522, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Черниш, вул. Перемоги, буд. 1-А, р/р 26001051406038 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 353586, код ЄДРПОУ 31289538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал Кемі» (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Раскової, буд. 19, кім. 1115, р/р 26002010068220 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 32204544) - 93028,99 грн. основного боргу, 13773,39 грн. пені, 12922,11 грн. відсотків річних, 15517,24 грн. інфляційних втрат, 2704,83 грн. судового збору.

3. Відстрочити виконання рішення суду до 01 жовтня 2015 р.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 03.06.2015р.

Суддя І.Г.Мурашко

.