Постанова

від 26.05.2015 по справі 910/1667/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа№ 910/1667/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Клок В.В.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. у справі №910/1667/15-г (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

третя особа Публічне акціонерне товариство "Одеський олійножировий комбінат"

про визнання іпотеки припиненою

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про визнання іпотеки за іпотечним договором №6307Z35 від 27.04.2007р. припиненою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. у справі №910/1667/15-г позов задоволено повністю.

Рішення мотивовано тим, що Відповідач, після погашення заборгованості Третьою собою по всім 5 кредитним договорам, укладеним в рамках генеральної угоди, та після звернення Позивача про зняття заборони у зв'язку з припиненням іпотеки, ніяких дій щодо зняття заборони не вчинив, чим порушив права Позивача вільно володіти та розпоряджатися своїм майном. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що невизнання Відповідачем права Позивача, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", на припинення іпотеки за договором іпотеки, підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», а тому суд мав керуватись нормами спеціального закону, також судом розглянуто справу без участі Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2015р. справу №910/1667/15-г прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.05.2015р.

17.04.2015р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду міста Києва без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015р. відкладено розгляд справи на 26.05.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

27.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Третьою особою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий дім "Сонячна долина", Товариством з обмеженою відповідальністю агропромисловим підприємством "Світанок", Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Олір" ЛТД була укладена генеральна угода №6307N1, яка регулює загальні засади співпраці між банком та вище переліченими юридичними особами, щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальників.

Згідно з ст.2 генеральної угоди під "Кредитним договором" сторони погодили розуміти будь-який договір, угоду, правочин, що передбачає здійснення кредитних операцій в рамках цієї генеральної угоди і є її додатком.

Відповідно до п.4.1. генеральної угоди Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" зобов'язалось проводити кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5 генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладених в рамках генеральної угоди.

Згідно з п.4.3. генеральної угоди термін користування кредитом за цією генеральною угодою встановлюється до 25.04.2014р.

Відповідно до п.6.2.1. генеральної угоди Третя особа зобов'язалась погасити борг по кредиту та інші платежі згідно з умовами кредитного договору.

Згідно з п.6.9.2 генеральної угоди забезпеченням виконання зобов'язань Третьої особи перед банком за генеральною угодою та кредитними договорами є іпотечні договори та договори застави, які укладаються між Третьою особою та Банком та/або між поручителем та банком.

02.08.2010р. вказаними особами була укладена додаткова угода №6307N1-22 до генеральної угоди, відповідно до п.4 якої було викладено в новій редакції перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальниками, які є такими, що діятимуть у рамках генеральної угоди і є додатками до неї, що викладені в Додатку №1 до Генеральної угоди, а саме: кредитний договір №6307К9 від 27.04.2007р.; кредитний договір №6307К10 від 27.04.2007р.; кредитний договір №6307К13 від 07.06.2007р.; кредитний договір №6308К6 від 24.06.2008р.; кредитний договір №6310К8 від 02.08.2010р.

27.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Позивачем був укладений іпотечний договір №6307Z35, посвідчений приватним нотаріусом Юхневич М.М. 27.04.2007р. та зареєстрований в реєстрі за №1064, за умовами якого, в редакції договору від 31.10.2008р. про внесення змін, іпотекою за договором забезпечувались всі вимоги банка, що випливають з генеральної угоди, з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються, є додатками до генеральної угоди та є невід'ємними її частинами і складають єдиний документ, де банк має право проводити кредитці операції в межах загального ліміту - еквівалент 250000000,00 грн., кінцевим строком погашення усіх кредитів до 25.04.2014р., з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитних договорів.

Відповідно до п.1.3. іпотечного договору предметом іпотеки, є нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 1 - будівлі санаторію "Примор'є", що в цілому складаються з будівель: літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Н", літ. "М", загальною площею 3393,1 кв. м., що належить Позивачу на підставі свідоцтва про право власності.

Згідно з п.п.4.2.1 п.4.2 Іпотечного договору №6307Z35 від 27.04.2007р., іпотека припиняється у разі припинення зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором.

27.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Третьою особою був укладений кредитний договір №6307К9, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити Третій особі не відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, платності та цільового характеру використання відповідно д положень та умов цього договору.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору №6307К9 ліміт кредитної лінії 15000000,00 грн., кінцевий термін погашення кредиту 25.04.2012р.

27.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Третьою особою був укладений кредитний договір №6307К10, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити Третій особі відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, платності та цільового характеру використання відповідно д положень та умов цього договору.

Відповідно до п.3.2.1. кредитного договору №6307К10 відповідно до положень та умов цієї угоди банк відкриває Третій особі мультивалютну відновлювальну кредитну лінію в доларах США та гривні з лімітом заборгованості еквівалентом 28000000,00 доларів США до 26.04.2010р. на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

27.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Третьою особою був укладений кредитний договір №6307К13, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити Третій особі невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, платності та цільового характеру використання відповідно д положень та умов цього договору.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору №6307К13 відповідно до положень та умов цієї угоди банк відкриває Третій особі мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію в доларах США з лімітом заборгованості еквівалентом 4500000,00 доларів США до 04.06.2010р. на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

27.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Третьою особою був укладений кредитний договір №6307К6, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити Третій особі невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, платності та цільового характеру використання відповідно д положень та умов цього договору.

Відповідно до п.3.2.1 кредитного договору №6307К6 ліміт кредитної лінії 187281000,00 грн., кінцевий термін погашення кредиту 23.06.2011р.

27.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Третьою особою був укладений кредитний договір №6307К8, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити Третій особі невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, платності та цільового характеру використання відповідно д положень та умов цього договору.

Відповідно до п.3.2.1 кредитного договору №6307К6 ліміт кредитної лінії 29000000,00 грн., кінцевий термін погашення кредиту 01.08.2011р.

11.11.2011р. Відповідач направив на адресу Третьої особи лист №2/39-17/5403, яким повідомив Третю особу про заміну відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитора у зобов'язанні за генеральною угодою та по вказаним 5-ти кредитним договорам з 04.11.2011р. на підставі договору про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов'язанні), укладеним між AT "Укрексімбанк" (первісний кредитор) та Відповідачем (новий кредитор).

Відповідачем на підставі договору про відступлення права вимоги було внесено зміни до запису в Державному реєстрі іпотек, та зареєстровано Відповідача як іпотекодержателя за іпотечним договором №6307Z35 від 27.04.2007р., який є обтяжувачем за цим іпотечним договором і на даний час.

Наданими Позивачем банківськими виписками підтверджується погашення Третьою особою станом на 27.07.2012р. заборгованості за кредитними договорами №6307К9 від 27.04.2007р., №6307К10 від 27.04.2007р., №6307К13 від 07.06.2007р., №6308К6 від 24.06.2008р. та №6310К8 від 02.08.2010р.

Дана обставина визнана Відповідачем у довідці від 06.02.2015р. №2/01-17/1476 про повне погашення Третьою особою заборгованості за генеральною угодою та укладеними в її рамках додаткових угодах.

30.10.2014р. Позивач направив на адресу Відповідача лист, в якому просив зняти заборону відчуження предмету іпотеки - нерухомого майна, розміщеного за адресою місто Одеса, вул. Посмітного, 1 - будівлі санаторію "Примор'є", що в цілому складаються з будівель: літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Н", літ. "М", загальною площею 3393,1 кв. м. в зв'язку зі сплатою заборгованості за кредитними договорами.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК», згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК». Тимчасову адміністрацію в АТ «ДЕЛЬТА БАНК» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з п.1 ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Згідно з ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Відповідно до п.71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2013р. №868, державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

З наведеного вбачається, що в 2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Третьою особою була підписана генеральна угода, за умовами якої банк зобов'язався надати кредит і Третій особі. На виконання генеральної угоди між банком та Третьою особою були укладені кредитні договори. В якому сторони обумовили суми кредиту та строки їх повернення.

В забезпечення виконання зобов'язань Третьою особою за вказаними договорами між банком та Позивачем був укладений іпотечний договір, відповідно до якого іпотекою за договором забезпечувались всі вимоги банка, що випливають з генеральної угоди, та Позивачем передано в іпотеку майно розміщене за адресою місто Одеса, вул. Посмітного, 1 - будівлі санаторію "Примор'є", що в цілому складаються з будівель: літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Н", літ. "М", загальною площею 3393,1 кв. м.

В подальшому, Акціонерний банк «Укрексімбанк» відступив своє право вимоги Відповідачеві у зобов'язаннях за генеральною угодою та кредитними договорами, згідно договору про відступлення права вимоги, про що повідомив Третю особу листом. Тому, в зв'язку з відступленням Акціонерним товариством «Укрескімбанк» забезпеченого обтяженням права вимоги Відповідачу до нього також перейшли усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Третя особа виконала свої зобов'язання за кредитними договорами в 2012р., що підтверджується банківськими виписками та довідкою Відповідача та в жовтні 2014р. Позивач направив на адресу Відповідача лист, в якому просив зняти заборону відчуження предмету іпотеки - нерухомого майна, в зв'язку зі сплатою Третьою особою заборгованості за кредитними договорами. Проте, Відповідач залишив лист Позивача без задоволення, в зв'язку з чим Позивач звернувся з відповідним позовом.

Отже, оскільки в силу вимог ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, тому враховуючи, що зобов'язання Третьої особи за кредитними договорами та генеральною угодою є виконаними, апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про визнання іпотеки припиненою за Іпотечним договором №6307Z35 від 27.04.2007р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом не можуть бути прийняти до уваги твердження Відповідача, щодо порушення прав Відповідача, а саме розгляду справи без його участі, виходячи з наступного.

Згідно з ст.64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Згідно з ст.87 Господарського процесуального кодексу України ухвали надсилаються сторонам, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п.3.9.2. вказаної постанови господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з ч.3 п.3.12 зазначеної постанови неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

З наведених норм та правоположень вбачається, що у разі нез'явлення у судове засідання представника сторони суд може відкласти розгляд справи у разі неможливості вирішення спору. Як вбачається з матеріалів справи місцевим судом розгляд справи був призначений на 18.02.2015р., про що Відповідача було повідомлено завчасно, належним чином 06.02.2015р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте Відповідач на призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про правомірність розгляду справи судом першої інстанції за наявними матеріалами та за відсутності представника Відповідача, який був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Також судом не приймаються до уваги доводи Відповідача що у спорах, пов'язаних з виконанням банку у якому введена тимчасова адміністрація своїх зобов'язань перед кредиторами норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними. По-перше, зобов'язання за основними договорами було виконане ще в 2012р. і є припиненим, а тому є припиненою і іпотека, по-друге, норми ч.5 ст.35 зазначеного Закону не застосовуються до спірних відносин, які не стосуються майна або грошових коштів банку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. у справі №910/1667/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. у справі №910/1667/15-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.05.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

С.Р. Станік