Постанова

від 03.06.2015 по справі 910/24844/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/24844/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

За розглядом апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року (склад суду: головуючий суддя Селівон А.М., судді Демидов В.О., Цюкало Ю.В.) у справі № 910/24844/14

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі 1. Київської міської ради

2. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого

органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

до 1. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

2. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3. Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне

управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та

споруд на них Оболонського району» м. Києва

4. Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне

управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та

споруд на них Подільського району» м. Києва

5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Український

будівельний холдинг»

про визнання недійсним розпорядження та інвестиційного договору

Представники сторін:

від позивача-1: Тхорик С.М. (довіреність № 225-КР-623 від 06.03.2015р.);

від відповідача-1: Кучерук К.В. (довіреність № 001-1452 від 15.05.2015р.);

від відповідача-2: Кучерук К.В. (довіреність № 050/05-833 від 06.02.2015р.);

від відповідача-5: Шуренко І.С. (довіреність від 10.12.2014р.);

від прокуратури (скаржник): Лиховид О.С. посвідчення № 002628 від 05.09.2012р. прокурор відділу;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. відмовлено у задоволенні позовних вимог заступника прокурора міста Києва про визнання недійсним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2012 № 894 «Про затвердження переможця конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (Лот 3)»; та визнання недійсним договору № 049-13/і/121 укладеного 11.10.2012р. між Департаментом економіки та інвестицій КМДА, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району м. Києва», КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва» та ТОВ «Український будівельний холдінг».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. прийнято до провадження апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва, у якій прокурор просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2015р. у справі № 910/24844/14 та прийняти нове рішення, яким позов прокуратури м. Києва задовольнити.

Доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до наступного:

- невірно застосувавши норми матеріального права, суд дійшов помилкового висновку, що спірний договір не містить істотних умов договору оренди комунального майна, а тому не є прихованим договором оренди;

- в порушення вимог ст. 43 ГПК України судом безпідставно не враховано, що за умовами спірного договору у ТОВ «Український будівельний холдинг» виникає право користування майном - 38 підземними пішохідними переходами площею 12 532, 4 кв. м. у Оболонському та Подільському районах м. Києва для здійснення підприємницької діяльності та надання майна в суборенду;

- судом безпідставно не взято до уваги, що пункти договору встановлюють плату за користування майном у натуральній формі протягом строку дії договору (5 років), що полягає у здійсненні товариством своїх обов'язків по утриманню та облаштуванню цього майна;

- суд не врахував, що власник підземних пішохідних переходів - Київська міська рада, рішення про передачу цього майна в оренду не приймала, договір укладено не уповноваженими особами, оцінка вартості пішохідних переходів не проводилася, порядок передачі майна в оренду на конкурсних засадах не дотримано, орендна плата з урахуванням її індексації за користування майном не визначена;

- розпорядження, на підставі якого укладено спірний договір, яким фактично передано в оренду комунальне майно територіальної громади м. Києва, суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україіні» та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тобто приймаючи таке розпорядження Київська міська державна адміністрація діяла всупереч вимогам ст. 19 Конституції України.

Від представника відповідачів-1, -2 (Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) отримані заперечення на апеляційну скаргу, у яких відхиляються усі доводи прокурора, як такі що не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

Заперечення відповідача-5 викладені письмово у відзиві на апеляційну скаргу, рішення суду у справі ТОВ «Український будівельний холдинг» просить залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва без задоволення.

В судове засідання не з'явились представники позивача-2 та відповідачів-3, -4, однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Предметом заявленого позову у даній справі є вимоги заступника прокурора міста Києва:

- визнати недійсним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2012 № 894 «Про затвердження переможця конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (Лот 3)»;

- визнати недійсним договір № 049-13/і/121 укладений 11.10.2012р. між Департаментом економіки та інвестицій КМДА, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району м. Києва», КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва» та ТОВ «Український будівельний холдінг».

Позов прокурора обгрунтований тим, що оскаржуваний договір та розпорядження суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки на підставі них відповідач-5, фактично, отримав право користування комунальним майном, шляхом встановлення збірно-розбірних конструкцій у переходах, використання їх для своїх цілей, а також шляхом можливості фактичної передачі комунального майна в суборенду, у зв'язку з чим, прокурор стверджує, що спірний договір є удаваним правочином в силу приписів ст. 235 Цивільного кодексу України, та за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Окрім того, в підставу заявлених вимог прокурор посилається також на те, що Київська міська рада не уповноважувала відповідачів 3, 4 на укладення угод щодо оренди пішохідних переходів, при укладенні спірного договору не було дотримано визначеного Законом України «Про оренду державного та комунального майна» порядку укладення даного виду договору та не визначено його істотних умов; перед укладенням спірного договору не було здійснено оцінки вартості комунальних підземних переходів та не визначено орендної плати за користування ними; спірний договір укладений неуповноваженими особами та його сторонами не дотримано порядку для укладення договорів оренди, визначеного Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011р. № 34/6250.

Правове регулювання інвестиційної діяльності, порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на законодавчому рівні здійснюється відповідно до норм Закону України «Про інвестиційну діяльність», Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 528/1189.

Згідно п. 1.2 Положення № 528/1189 інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва; організатором інвестиційних конкурсів визначено Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (п. 1.4 положення).

Рішенням Київської міської ради «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 15.03.2012 року № 198/7535 (п. 2.1) Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрація від 22.10.2007р.за № 1403 затверджено склад постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та створено робочу групу для виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з організацією та проведенням конкурсів та затверджено її склад. До складу вказаної комісії входять і депутати Київської міської ради - позивача 1.

31.10.2008р. виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було прийняте розпорядження № 1496 «Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до облаштування пішохідних підземних переходів в м. Києві», відповідно до п. 3 якого постійно діючій комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у встановленому порядку необхідно сформувати перелік інвестиційних об'єктів для реалізації їх на конкурсних засадах з урахуванням поданих пропозицій, провести конкурси із залучення інвесторів до облаштування пішохідних підземних переходів, передбачивши можливість здійснення підприємницької діяльності.

З урахуванням вимог Положення № 528/1189 в 2012 році організатором конкурсу (відповідачем-2) було проведено конкурс по виявленню найкращої економічної інвестиційної пропозиції на залучення інвесторів до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів.

Протоколом від 20.10.2011р. № 8/2011 засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 № 1403 (далі - Комісія) - затверджено техніко-економічні показники здійснення заходів з облаштування пішохідних підземних переходів за Лотом № 3, затверджено склад і зміст конкурсної документації, а також доручено організатору конкурсу (Департаменту економіки та інвестицій) у встановленому порядку оголосити конкурс із залучення інвесторів з терміном проведення два тижні.

Протоколом Комісії від 29.02.2012р. № 16/2012 визначено переможцем конкурсу по залученню інвестора Товариство з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг»; організатору конкурсу у встановленому порядку доручено підготувати проект розпорядження Київської міської державної адміністрації про затвердження даного рішення.

На виконання вищезазначеного рішення комісії видано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2012р. № 894 «Про затвердження результатів конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (Лот №3)».

Пунктами 2 та 3 Розпорядження № 894 визначено, що замовниками здійснення заходів з облаштування об'єкта інвестування є балансоутримувачі відповідних підземних переходів - Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва, Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» м. Києва, згідно з додатком, а Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необхідно укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовниками.

Затвердження результатів конкурсу по залученню інвестора шляхом прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прямо передбачено пунктом 1.5. Положення № 528/1189, згідно з яким: рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.

З урахуванням дотримання встановлених вимог до прийняття розпорядження від 31.05.2012р. № 894 «Про затвердження результатів конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (Лот №3)», судом відхиляються, як безпідставні, посилання апелянта на те, що приймаючи розпорядження Київська міська державна адміністрація діяла всупереч вимогам ст. 19 Конституції України.

11.10.2012 року між Департаментом економіки та інвестицій, Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва, Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг», як інвестором, укладено інвестиційний договір № 049-13/і/121, за яким, відповідно до умов інвестиційного конкурсу та поданої конкурсної пропозиції Інвестор зобов'язується здійснити заходи з облаштування об'єкту інвестування, визначені у п. 1.2 даного Договору, та отримує право встановити і протягом дії цього договору користуватися легкими збірно-розбірними конструкціями, встановленими у відповідному пішохідному підземному переході відповідно до вимог чинного законодавства України для своїх комерційних цілей, в тому числі вільно розпоряджатися такими конструкціями та надавати їх в користування третім особам на свій власний розсуд (п. 2.1 договору).

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода); укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 9 закону).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу визначено у Положенні про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 528/1189.

Згідно п.1.1 Інвестиційного договору об'єктом інвестування є пішохідні підземні переходи у Оболонському та Подільському районах міста Києва, загальною площею 12 532,40 м. кв, визначені в Додатках № 1-2 до цього Договору, що відповідає ч. 1 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди в усіх галузях економіки та об'єкти власності).

Згідно ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Положення Закону України «Про інвестиційну діяльність» не містять заборони інвестору при здійсненні інвестиційної діяльності використовувати об'єкт інвестиційної діяльності, в тому числі, як те передбачено п. 2.1 Інвестиційного договору протягом здійснення заходів з облаштування, що є його інвестицією, користуватися легкими збірно-розбірними конструкціями, встановленими у відповідному пішохідному підземному переході відповідно до вимог чинного законодавства України для своїх комерційних цілей, в тому числі вільно розпоряджатися такими конструкціями та надавати їх в користування третім особам на свій власний розсуд.

Правильним є, також і висновок суду першої інстанції, про те, що орендні відносини не були предметом проведеного конкурсу із залучення інвесторів до облаштування переходів, і такі, відповідно, не відносяться до предмету оскаржуваного Інвестиційного договору, оскільки:

- інвестиційний договір не містить умов, визначених ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які істотні для договорів оренди майна, що є комунальною власністю;

- в договорі відсутні положення, з яких би вбачався перехід прав на майно до інвестора та будь-які індивідуально визначені ознаки такого майна, не встановлено домовленості сторін про платне володіння та користування комунальним майном, необхідними орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, що відповідало б змісту поняття «оренда», визначеному ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Договір № 049-13/і/121 від 11.10.2012р. за своєю правовою природою, відповідно визначеного ним предмету регулювання є інвестиційним договором, який не суперечить нормам чинного законодавства України, укладений згідно рішення Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до умов конкурсу.

Доводи прокурора про те, що оскаржуваний інвестиційний договір укладено його сторонами з метою приховати інший правочин, а саме договір оренди комунального майна, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки у договорі закріплена загальна орієнтовна вартість здійснення заходів з облаштування об'єкту інвестування (розмір інвестицій), розмір та строки внесення запланованих інвестицій передбачені в Графіку виконання та реалізації інвестиційного проекту, який погоджений сторонами; тобто, досягнута мета інвестування - в результаті якої створюються прибуток (дохід) та досягається соціальний ефект, що є суттєво відмінним від правовідносин оренди, які є виключно комерційними.

При здійсненні апеляційного перегляду судового рішення, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювані розпорядження № 894 та Інвестиційний договір № 049-13/і/121 від 11.10.12 р. не порушують та не можуть порушувати права та інтереси держави, оскільки підземні пішохідні переходи є комунальною власністю, а згідно з положеннями ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Під час розгляду справи підтверджено, що саме Київська міська рада своїм рішенням № 528/1189 прийняла та затвердила Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів, де до об'єктів інвестування віднесено підземні переходи, а відповідача 1 - Київську міську державну адміністрацію наділила повноваженнями щодо прийняття розпоряджень про проведення конкурсу та затвердження його результатів (п. 1.5. рішення № 528/1189). Київська міська рада у п.1.9. рішення N 528/1189 встановила, що організатором конкурсу є Головне управління економіки та інвестицій, якого наділено повноваженнями на укладення інвестиційних договорів з інвесторами.

Позовна заява прокурора, аналогічно і апеляційна скарга подана прокурором на рішення суду, не містить посилання на факти порушення прав та інтересів саме держави ні в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва, ні в особі будь-яких інших органів державної влади.

Висновки суду першої інстанції про прийняття оскаржуваного розпорядження № 894 відповідачем-1 на підставі та у відповідності до Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 № 528/1189, а також згідно процедури, яка визначалась розпорядженням №1496, відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», що жодним чином не впливає на правовідносини щодо оренди майна територіальної громади м. Києва, є такими, що здійснені при належній оцінці доказів та при вірному застосуванні норм матеріального права.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України…

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Посилаючись на п. 2.1 Інвестиційного договору прокурор в позовній заяві зазначає, що спірний договір є удаваним правочином, згідно ст. 235 Цивільного кодексу України, прихованою угодою оренди комунального майна, окрім того, вказаним пунктом, на думку прокурора, передбачена можливість фактичної передачі комунального майна в оренду та суборенду.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України - за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 284 Господарського кодексу однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації. Тобто, обов'язковою складовою договору оренди є отримання прибутку орендодавцем.

У рішенні суду першої інстанції правомірно зазначено, що прокурором до суду не надано жодних доказів на підтвердження факту укладення інвестором договорів оренди та суборенди або отримання орендної плати за вказаними договорами, відповідно не доведено, що оскаржуваний договір є удаваним і сторони його укладанням намагались приховати укладання договору оренди та суборенди державного та комунального майна, спірний договір не містить положень, які притаманні договору оренди державного та комунального майна (зокрема в ньому відсутні умови щодо порядку надання майна у користування, строків користування, розміру орендної плати), та спрямований на досягнення зовсім інших цілей. З пунктів інвестиційного Договору 1.1, 1.2, 2.1, 2.2. та інших не слідує домовленості сторін про платне володіння та користування комунальним майном, необхідними орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, щоб відповідало змісту поняття «оренда», визначеного ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності).

У п. 3, 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Інвестиційний договір не має розбіжностей між волею сторін та зовнішнім виявом вказаного договору, а суду не було надано доказів навмисних дій його учасників, які б мали за мету одержання його учасниками (зокрема інвестором) певної користі у вигляді орендної та суборендної плати.

Доводи апеляційної скарги прокурора не свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи чи про порушення або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки, згідно положень ст. 43 ГПК України, судом першої інстанції було надано належну оцінку встановленим обставинам справи, внаслідок чого зроблено правильний висновок про те, що оскаржуваний інвестиційний договір не містить елементів договорів оренди та суборенди, а здійснення заходів з облаштування об'єкту інвестування - пішохідних підземних переходів та отримання права встановлення та користування легкими збірно-розбірними конструкціями, встановленим у відповідних пішохідних підземних переходах для своїх комерційних цілей, в тому числі вільно розпоряджатись такими конструкціями та надавати їх в користування третім особам на свій власний розсуд є формою інвестування, яка передбачає комерційну заінтересованість, тобто отримання прибутку від інвестування, що відповідає природі інвестиційної діяльності, та не може розцінюватись як передання цих підземних пішохідних переходів в орендне користування.

До матеріалів справи відповідачами представлені документи підтверджуючі виконання зобов'язань усіма сторонами договору, в тому числі і з боку ТОВ «Український будівельний холдинг», що свідчить про реальність договору та виконання сторонами, для реалізації цілей який він укладався.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише вказує на застосування до відносин сторін норми, що рулюють той правочин, який сторони мали на увазі.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при здійсненні апеляційного перегляду судового рішення, прокурором та позивачами не надано належних доказів того, що воля сторін в правочині - Інвестиційному договорі №049-13/і/121 від 11.10.2012р, який прокурор вважає удаваним, була спрямована саме на встановлення інших цивільно-правових відносин (зокрема договору оренди та суборенди), ніж ті, які передбачені правочином (інвестиційним договором), як не було і доведено того, що оспорюваний договір укладений з такою метою і не доведено, що саме вказаний договір приховує укладений правочин оренди.

Підстави для застосування до спірного договору правил регулювання, передбачених для договорів оренди державного та комунального майна, відсутні, оскільки такий договір між сторонами не укладався. Натомість, за інвестиційним договором №049-13/і/121 від 11.10.2012р. у його сторін виникли права і обов'язки, виходячи саме з правовідносин щодо інвестиційного договору, які підпадають під регулювання Законом України «Про інвестиційну діяльність».

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Прокуратури міста Києва та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 року.

При здійсненні розподілу судових витрат, судом враховується п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», згідно з яким:

- приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. у справі № 910/24844/14 - без змін.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, ідент. код 22883141) в доход Державного бюджету України (рахунок 31216206782001 одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) 609 грн. (шістсот дев'ять гривень) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Стягнути з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 10, ідент. код 19020407) в доход Державного бюджету України (рахунок 31216206782001 одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) 609 грн. (шістсот дев'ять гривень) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 910/24844/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка