Постанова

від 29.05.2015 по справі 813/8373/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2015 року № 813/8373/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.

за участю представника позивача Бокало Т.З.

представника відповідача Цицик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУ» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0008001503 від 16.09.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТУ» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000800503 від 16.09.2014 року.

У судовому засіданні в порядку передбаченому ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну первинного відповідача Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на її процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Залізничному районі м. Львова)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Застосування до нього штрафних санкцій відповідно до ч. 1 ст. 126 Податкового кодексу України вважає безпідставним, оскільки товариство у повному обсязі та своєчасно сплатило усі авансові платежі з податку на прибуток підприємств, що підтверджується платіжними дорученнями.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю із підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила повністю з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову. Зазначила, що податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та у межах компетенції контролюючого органу, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

ТОВ "СТУ" зареєстроване як юридична особа 07.07.2011 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 37778300.

16.09.2014 року ДПІ у Залізничному районі прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0008001503 за платежем податок на прибуток в сумі 191060,00 грн.

Підставою для винесення вказаного рішення контролюючого органу у податковому повідомленні рішенні визначено несплату податку на прибуток, визначеного п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 глави ІІ розділу ІІ Податкового кодексу України: за затримку на 2 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 191060,00 грн. зобов'язано сплатити 10% вказаної суми.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, необгрунтованим та таким, що слід скасувати, звернувся із позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (п. 1.1 ст. 1) (далі - ПК України).

Строки розрахунків з бюджетом визначені п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого п. 57.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно зі п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як пояснив представник відповідача ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобов'язання у податковій декларації з податку на прибуток підприємства, дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України за період з 01.01.2013 року по 30.03.2013 року, за результатами якої складено акт № 2194/15-03/37778300 від 16.09.2014 року, та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Проведеною перевіркою встановлено порушення правил сплати податку на прибуток підприємства за період 2013 рік, а саме підприємством сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства із затримкою до 30 календарних днів в сумі 26027,00 грн., оскільки граничний термін сплати узгодженого грошового зобов'язання - 11.03.2014 року, а задекларована сума сплачена тільки 13.03.2014 року, тобто з зпізненням на 2 календарних днів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 50.1 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень визначених цією статтею) він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку

Отже, за умови відсутності уточнюючого розрахунку узгодженою є та сума грошового зобов'язання, яка вказана у податковій декларації, однак коли такий розрахунок подано, то узгодженою буде сума грошового зобов'язання, яка вказана вже в уточнюючому розрахунку, оскільки з моменту подання уточнюючого розрахунку відповідні дані викладені у звітній податковій декларації вважаються помилковими.

При цьому, використовуючи граматичний спосіб тлумачення положень п. 54.1 ПК України, суд дійшов висновку, що не можуть одночасно бути узгодженими дані викладені і у звітній податковій декларації і в уточнюючому розрахунку.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річий звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з подтку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку попередній (податковий) рік без подання податкової декларації.

ТОВ «СТУ» 28.02.2014 року подано ДПІ у Залізничному районі м.Львова податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік. В даній декларації платником податку було відображено суму податку на прибуток, нарахованого за результатами останього календарного кварталу податкового періоду (ряд.16 декларації), в розмірі 309830 грн. Ця сума платником було вказана помилково: оскільки рядок 16 декларації обраховується як різниця між рядком 14 та рядком 15 декларації, в рядку 15 не відображеного нічого, в рядку 14 декларації «Податок на прибуток за звітний період» платником відображено 309830 грн., що є помилкою платника податків. Рядок 14 декларації формується як різниця між сумою рядків 10,11,12 декларації і рядком 13 декларації. В даному рядку позивачем не відображено суму авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 169964 грн.

Таким чином, в результаті вказаних помилок позивачем фактично було завищено податкове зобов»язання з податку на прибуток за 2013 рік в результаті помилкового невідображення в декларації за 2013 рік суми авансових внесків з податку на прибуток нарахованих і сплачених до державного бюджету протягом 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що вказана сума авансових внесків з податку на прибуток була відображена платником в декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Після подання податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік, позивач , думаючи, що до сплати задекларовано 142404 грн, сплачує податкове зобов»язання: 07.03.2014 року- в розмірі 118770 грн, 13.03.2014 року- в розмірі 26027 грн.

Як ствердив представник позивача, подаючи податкову декларацію встановлено наявність помилки, та, з врахуванням викладеного, подано уточнюючу податкову декларацію. Зміст уточнення передбачав зазначення у відповідній графі декларації суми сплачених внесків у 2013 році.

Таким чином, на переконання суду, позивачем вчасно сплачено суму авансових платежів з податку на прибуток, а подання уточнюючого розрахунку мало на меті усунення помилки, що полягала у невідображенні показника уже попередньо сплачених коштів, та не впливала на показники грошового зобовязання з податку на прибуток та жодним чином не спричинило порушення податкового обов'язку платника податків.

Слід врахувати теж, що юридичною природою санкції передбаченої п. 126.1 ст. 126 є штраф визначений у процентному відношенні до несплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання за несплату чи несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток. Оскільки ж згідно з уточнюючою податковою декларацією позивач не мав обов'язку сплачувати авансових внесків в іншому розмірі (тобто узгодженою є сума авансових внесків, визначена у податковій декларації, а не уточнюючрму розрахунку), то й штраф за його несвоєчасну сплату не мав бути визначений відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 11 КАС України закріплено суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З врахуванням вищевикладеного, у співставленні з позовними вимогами, суд вважає належним способом захисту прав та інтересів позивача визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008001503 від 16.09.2014 року.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0008001503 від 16.09.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУ» (м.Львів, вул.Городоцька, будинок 367, офіс 216, ЄДРПОУ 37778300) 182,70 (сто вісімдесят дві гривні 70 коп) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 03 червня 2015 року.

Суддя Гулкевич І.З.