Постанова

від 02.06.2015 по справі 823/1108/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року           справа № 823/1108/15

15 год. 10 хв.                                                   м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шоколенко Т.М.,

представника позивача – не прибув,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства «ПОСТАЧАЛЬНИК» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «ПОСТАЧАЛЬНИК» (далі-відповідач), на користь бюджету через позивача заборгованості з орендної плати з юридичних осіб (плату за землю) за 2011 – 2013 роки в сумі 370816,66грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача не прибув у судове засідання, заперечення на позов не надавав, з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з таким.

Ч.1 ст.67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп.14.1.147 п.14.1. ст.147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України).

Згідно зі ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати на підставі пунктів 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів згідно з п.288.7. ст. 288 ПК України застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПК України).

Відповідач зареєстрований як юридична особа з 30.05.2001 (код ЄДРПОУ 31489767). Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.8).

З матеріалів справи суд встановив, що відповідач не сплатив зобов'язання з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за грудень 2011 року в сумі 9465,37грн. відповідно до декларації від 14.07.2011 №133411. Крім того, відповідач не сплатив зобов'язання з орендної плати за січень-грудень 2012 року в сумі 180505,61грн. відповідно до декларації від 20.02.2012 №4280, за січень-грудень 2013 року в сумі 180505,61грн. відповідно до декларації від 18.01.2013 №9001147557.

П.54.1. ст.54 ПК України встановлено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача.

Суд встановив, що на підставі акту перевірки від 16.03.2012 №1734/15-31/31489767 позивач прийняв ППР від 27.03.2012 №0003291503, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасне подання звітності з плати за землю (орендної плати) за 2011 рік у сумі 170,00грн.

На підставі акту перевірки від 17.04.2012 №1083/23-01-15-03/31489767 позивач прийняв ППР від 25.04.2014 №0006031503, яким застосував до відповідача штраф за неподання звітності з орендної плати (плати за землю) за 2014 рік у сумі 170,00грн.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Вищевказані ППР отримані відповідачем, що підтверджується підписами посадової особи на їх корінці, однак в установленому законом порядку не оскаржене. Станом на час судового розгляду справи вищевказане грошове зобов'язання згідно з цим ППР не сплачене.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи, що вищевказані ППР не оскаржені, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ним грошових зобов'язань.

Отже, що станом на час розгляду справи податковий борг відповідача з орендної плати за землю становить 370816,66грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника з відповідного податку.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 25.11.2014 №6743-25 на суму 370816,66грн. Вказана вимога отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на її корінці (а.с.9). В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

П.95.2. ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На підставі п.290.1. ст.290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Отже, суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з відповідача заборгованості з плати за землю в розмірі 370816,66грн. Тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 158-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «ПОСТАЧАЛЬНИК» (18028, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Сурікова, буд.14А; код ЄДРПОУ 31489767), на користь місцевого бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м.Черкаси вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39497534) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб (плати за землю) за 2011 – 2013 роки в сумі 370816,66грн. (триста сімдесят тисяч вісімсот шістнадцять гривень 66коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

           3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич