Постанова

від 09.04.2015 по справі 826/1777/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2015 року                     № 826/1777/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» (надалі – ТОВ «ТД «Сталекс», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач) в якому, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову, просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015р. №0000182202 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 248 659 грн. (в тому числі за основним платежем 832 439 грн., за штрафними санкціями 416 220 грн.).

Свої позовні вимоги ТОВ «ТД «Сталекс» обґрунтовує тим, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки суперечать нормам Закону України «Про обіг векселів в Україні» та нормам ст. 135 Податкового кодексу України та не враховують економічну природу векселів, як засобу оплати.

Позивач зазначає, що всі контрагенти до моменту припинення своєї діяльності передали векселі позивача третім особам шляхом вчинення бланкових індосаментів, що свідчить про те, що векселі будуть пред'явлені до сплати позивачу у місці та в час, зазначені у векселях, тому у відповідача відсутні будь-які підстави вважати суми, належні до виплати по цих векселях, безповоротною фінансовою допомогою у розумінні норм п. 14.1.257 Податкового кодексу України та включати цю суму до складу доходу позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що податковий орган діяв у межах повноважень, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

У судовому засіданні сторони подали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ТОВ «ТД «Сталекс» зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 07.05.2009р. за № 10737770001017304. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36509740.

ТОВ «ТД «Сталекс» взято на податковий облік 08.05.2009р. за № 29121 та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі направлень від 18.11.2014р. №1316/26-58-22-07, № 1317/26-58-22-07, №1318/26-58-22-06, №1319/26-58-17-05, згідно із пп. 75.1.2. п.75.1 ст. 75, с.77 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ТД «Сталекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 12.01.2015р. № 10/26-58-22-02-36509740. (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, наведених в Акті, перевіркою встановлено порушення:

- п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, ст. 2-4, 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, п. 137.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 139.1.9 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3 845 948 грн., у тому числі по періодам: 2012 рік (4й квартал) - 301 113 грн.; 2013 ріку сумі 3 544 835грн.;

- ст. 33, п. 46.1, п. 49.1, п. 49.2, п. 50.1, п. 54.3, пп. 135.5.4, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.1, п. 201.2 Податкового кодексу України та розділу VI наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014р. № 966 «Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 780 960 грн., у тому числі по періодам: листопад 2012 року на суму 282 213грн., за липень 2013 року на суму 87 034 грн., за серпень 2013 року на суму 232 952 грн., за вересень 2013 року на суму 178 761 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 23.01.2015р. №0000172202, яким донараховано податок на додану вартість (код 14010100) в розмірі 1 171 400 грн. (в тому числі за основним платежем 780 960 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 390 480грн.); від 23.01.2015р. №0000182202, яким донараховано податок на прибуток (код 11021000) в розмірі 5 769 432 грн. (в тому числі за основним платежем 3 845 948 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 923 484 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшла заява ТОВ «ТД «Сталекс» в якій зазначено, що у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014р. №63-VIII ТОВ «ТД «Сталекс» заявляє про намір досягнення податкового компромісу за податковим зобов'язанням: - податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток від 23.01.2015р. №0000182202 на суму 5 769 432 грн.; - податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 23.01.2015р. №0000172202 на суму 1 171 440,00 грн.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва листом від 20.03.2015р. повідомлено ТОВ «ТД «Сталекс» про часткове погодження процедури застосування податкового компромісу.

Зокрема, залишилася неузгодженою частина податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 1 248 659 грн. (в тому числі за основним платежем 832 439 грн., за штрафними санкціями 416 220 грн.), визначена податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2015р. №0000182202.

На вказану неузгоджену частину податкових зобов'язань не розповсюджуються умови податкового компромісу в зв'язку з тим, що вони не пов'язані з завищенням витрат, а донараховані внаслідок включення до складу доходу позивача вартості векселів, які були видані позивачем власним контрагентам у якості оплати за товари (роботи, послуги) на загальну суму 4 381 257 грн.

У вказаній частині податкового-повідомлення-рішення свої висновки податковий орган обґрунтовує тим, що сума заборгованості за векселями, отримувачі яких ліквідовані, включається до складу доходу відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України як безповоротна фінансова допомога.

Так, податкова інспекція робить висновок про те, що оскільки контрагенти позивача вже не існують, то позивачу неможливо провести погашення заборгованості за векселями а тому заборгованість за послуги є безоплатно отриманою фінансовою допомогою, яку позивач повинен включити до складу інших доходів підприємства.

Проте, ТОВ «ТД «Сталекс» в порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України у 2013 році не включило до складу р. 03 Декларації «Інші доходи» суму безнадійної кредиторської заборгованості, за безплатно отримані від контрагентів-постачальників товари (роботи, послуги) на загальну суму 4 381 257 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2015р. №0000182202 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 248 659 грн. (в тому числі за основним платежем 832 439 грн., за штрафними санкціями 416 220 грн.) позивач звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що станом на 31.12.2013р. по бухгалтерському обліку підприємства, а саме по рахунку 511 «Векселя видані», за позивачем рахується кредиторська заборгованість, що виникла внаслідок взаємовідносин з контрагентами-постачальниками, на загальну суму 4 381 257 грн.

Зокрема, між ТОВ «Акцент-Електро» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір поставки товарів від 04.04.2011 року №040411-11. В рахунок оплати за отриманий товар ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 518 191,0 грн., який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 25.07.2012 року.

Між ТОВ «ДІ-РЕКТ ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 21.09.2011 року №210911-10 на виконання робіт по зачистці та перевалці металопрокату. В рахунок оплати за отримані роботи (послуги) ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 1 120 760,0 грн., який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 30.07.2012 року.

Між: ТОВ «ДроузІнформ» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 21.09.2011 року №011211-6 на виконання робіт по зачистці та перевалці металопрокату. В рахунок оплати за отримані роботи (послуги) ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 621 044,0 грн., який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 30.07.2012р.

Між ТОВ «Істон Менеджмент» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 26.03.2012 року №260312-19 на виконання робіт по зачистці та перевалці металопрокату. В рахунок оплати за отримані роботи (послуги) ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 177 240 грн., який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 30.07.2012 року.

Між ТОВ «ЕворіІнвестмент» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 02.04.2012 року №020412-18 на виконання робіт по зачистці та перевалці металопрокату. В рахунок оплати за отримані роботи (послуги) ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 112 090,0 грн., який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 31.07.12012 року.

Між ТОВ «Фірма «Гранд» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 01.02.2012 року №010212-5 на виконання робіт по зачистці та перевалці металопрокату. В рахунок оплати за отримані роботи (послуги) ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 174 086,0 грн., який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 01.08.2012 року.

Між ТОВ "ACITI ТРЕЙД" та ТОВ «ТД «Сталекс» було укладено договір від 03.10.2011 року №031011-7 на виконання робіт по зачистці та перевалці метапопрокату. В рахунок оплати за отримані роботи (послуги) ТОВ «ТД «Сталекс» було виписано простий вексель на суму 698200,0 грн. та переданий відповідно до акту приймання-передачі від 03.08.2012 року.

Між ТОВ "АсітіТрейд" та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 28.11.2011 року №281111-8 на постачання товару. В рахунок оплати за товар ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 259 975,0 грн., який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 03.08.2012 року.

Між ТОВ «ОТТІМО» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 07.10.2011 року №071011-3 на виконання робіт по зачистці та перевалці металопрокату. В рахунок оплат роботи (послуги) ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 620 120,0 грн. який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 31.07.2,012 року.

Між ТОВ «МАТАДОР» та ТОВ «ТД «Сталекс» укладено договір від 01.07.2012р. №0107-4р та від 02.07.2012 року №0207-4 про надання рекламних послуг. В рахунок оплати за отримані послуги ТОВ «ТД «Сталекс» виписано простий вексель на суму 79 551,0 грн. який переданий відповідно до акту приймання-передачі від 08.10.2012 року.

Податковий орган в акті перевірки, а також наданих письмових запереченнях на позов зазначає, що згідно наявної податкової інформації та інформації згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «АКЦЕНТ-ЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 34539142), ТОВ «ДІ-РЕКТ ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 37317455), ТОВ «ДРОУЗ ІНФОРМ» (код ЄДРПОУ 37318946), ТОВ «ІСТОН МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 37471561), ТОВ «ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 37471556), ТОВ «ФІРМА «ГРАНД» (код ЄДРПОУ 20037330), ТОВ «АСІТІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37318569), ТОВ «ОТТІМО» (код ЄДРПОУ 35247423), ТОВ «МАТАДОР» (код ЄДРПОУ 31820299) до податкових органів та органів статистики не звітують, господарську діяльність станом на 31.12.2013 року фактично не здійснюють.

Таким чином, податковий орган приходить до висновку, що по бухгалтерському обліку підприємства рахується кредиторська заборгованість за векселями, що виникла внаслідок взаємовідносин з контрагентами-постачальниками, які ліквідовані на загальну суму 4 381 257 грн. та яку неможливо погасити, а тому заборгованість за послуги є безоплатно отриманою фінансовою допомогою, яку позивач повинен включити до складу інших доходів підприємства

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Поняття «безповоротна фінансова допомога» визначено підпунктом 14.1.257. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суд зазначає, що незвітування контрагентів позивача до податкових органів та органів статистики та нездійснення господарської діяльності не може слугувати підставою до висновку про не існування контрагентів-підприємств.

Окрім того, суд зазначає, що згідно витягу з відомостей ЄДР – Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», ТОВ «Оттімо», .ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «АСІТІ ТРЕЙД», ТОВ «ДроузІнформ», ТОВ «Фірма «Гранд» знаходяться «в стані припинення», що не є тотожним поняттю «припинено».

Заборгованість у сумі 4 381 257 грн. обліковується за позивачем та не є безнадійною заборгованістю або заборгованістю, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, тобто не є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні положень підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Заборгованість позивача не можна вважати безнадійною заборгованістю, що підлягає включенню до складу доходів позивача у зв'язку з наступним.

Відповідно до підпункту 14.1.11. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Вказані положення Кодексу застосовуються відносно безнадійної заборгованості підприємств-банкрутів або припинених юридичних осіб у зв'язку із їх ліквідацією.

В даному випадку не вказані контрагенти мають заборгованість перед позивачем а позивач має заборгованість перед цими підприємствами.

В той же час, відповідно до ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, визначено, що переказний (простий) вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання (статті 34, 77 Уніфікованого закону).

Відповідно до частини першої статті 38, 77 Уніфікованого закону держатель переказного (простого) векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

З огляду на положення Уніфікованого закону щодо індосаменту (статті 11-20) держателем векселя може бути не тільки особа, якій видано вексель, а й інша особа, до якої права, що випливають з векселя, перейшли за індосаментом.

Позовні вимоги до акцептанта (векселедавця), які випливають з переказного (простого) векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (статті 70, 77 Уніфікованого закону).

Нормами діючого законодавства України передбачена можливість вільного обігу та передачі векселів шляхом вчинення індосаменту (передачі векселя) - особливого (спеціального) передатного запису на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим векселем до іншої особи (Постанова НБУ від 16.12.2002р. № 508).

Враховуючи те, що вексель строком за пред'явленням може бути пред'явлений до сплати починаючи з наступного дня після його видачі, то строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя, спливає по закінченні трьох років від дати, наступної після його видачі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що передача вищезазначених векселів від позивача до векселедержателів підтверджується актами приймання-передачі векселів.

Податкові накладні виписані зареєстрованими в установленому законом порядку суб'єктами господарювання, платниками податку на додану вартість. Всі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме ст.201 Податкового кодексу України.

Первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Жодних зауважень щодо їх оформлення податковий орган не пред'являв.

Окрім того, згідно листів контрагентів позивача, копії яких наявні в матеріалах справи, контрагенти позивача передали векселі третім особам шляхом вчинення бланкових індосаментів.

Вказані обставини не враховані податковим органом під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи все вищевикладене суд вважає, що підстави для збільшення позивачу доходів відсутні, висновок податкової інспекції про наявність у заборгованості ознак безповоротної фінансової допомоги є передчасними, а отже, нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 248 659 грн. здійснено відповідачем необґрунтовано, без належних на те підстав, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015р. №0000182202.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність винесення оскаржуваногоподаткового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2015р. №0000182202 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 248 659 грн. (в тому числі за основним платежем 832 439 грн., за штрафними санкціями 416 220 грн.).

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» (код ЄДРПОУ 36509740) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                 В.П. Шулежко