Ухвала

від 28.05.2015 по справі 826/10132/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 травня 2015 року м. Київ№ 826/10132/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника заявника - Дмитренка О.О.,

представника відповідача - Костенко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

З поданням до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - заявник, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» (далі - відповідач, ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна», застосованого рішенням заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.05.2015 року.

Подання обґрунтоване тим, що відповідач відмовився від допуску працівників податкового органу до перевірки проведення перевірки та отримання наказу і ознайомлення із направленням, у зв'язку з чим контролюючим органом прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

У судовому засіданні представник заявника вимоги підтримав, просив подання задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог у поданні заперечував.

Заперечуючи проти подання, представник відповідача зазначив, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві мала намір провести документальну позапланову виїзну перевірку без наявності на те правових підстав для її проведення, наказ про проведення перевірки не відповідає нормам чинного законодавства України, тому відповідачем правомірно не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Також, уповноваженим представником повідомлено про оскарження відповідачем наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 933 від 25.05.2015 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» (код ЄДРПОУ 20056801) перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Місцезнаходженням відповідача є: 01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд.9, літера Ю.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві №933 від 25.05.2015 року з метою здійснення контролю та своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на в.о.начальника управління податкового аудиту Риженкову К.В. покладено обов'язок забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Три Лайн Студіо» (код ЄДРПОУ 38932501), ТОВ «Промо Технолоджис» (код ЄДРПОУ 38990406) за період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., ТОВ «Ліакон» (код ЄДРПОУ 39066912) за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р.

На підставі наказу № 933 від 25 травня 2015 року та направлень на перевірку № 1056/22-06 від 25 травня 2015 року управлінням податкового аудиту здійснено вихід на юридичну адресу відповідача, а саме: м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 9, літера Ю, однак прибувши на місце перевірки податкові інспектори не змогли провести перевірку у зв'язку з недопуском їх до проведення перевірки.

На підставі викладеного, відповідно до абз.5 п. 81.1, п.81.2 ст. 81 Податкового кодексу України складено акт відмови в допуску до перевірки № 272/3/26-50-22-06 від 25.05.2015 р.

Також податковим інспектором складено акт № 274/3/26-50-22-06 від 25.05.2015 року про відмову від підпису в отриманні копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.05.2015 р. № 933 ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна».

З урахуванням зазначеного, заступник начальника ДГП у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України та з врахуванням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 26.05.2015 р. № 112/10/26-50-22-06 у відповідності до п.94.5-94.7 ст.94 Податкового кодексу України застосовано умовний арешт майна ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» о 17 год. 00 хв. рішенням від 26.05.2015 року №112/10/26-50-22-06.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів податкового контролю, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є проведення перевірок платників податків.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

В той же час, в ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» оскаржило в судовому порядку наказ №933 від 25.05.2015 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В підтвердження зазначеного представником відповідача надано копію адміністративного позову з відміткою штампу суду про отримання його 28.05.2015 року.

З огляду на викладене, вказане вище свідчить про наявність у даних спірних правовідносинах спору про право.

Відповідно до п. 2 ч.4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відповідно до п.9 листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 р. №149/11/13-11, спір про право в контексті п. 2 ч.5 ст. 183-3 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п.94.11 ст. 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Як вбачається з вказаного подання, в даному випадку, платник податків заперечував законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

За даних обставин, подання платником податків позову до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу №933 від 25.05.2015 р. про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» є свідченням існування спору про право.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів регулюються статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, аналіз якої вказує на те, що провадження у справах цієї категорії є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

При цьому, з урахуванням наведеного, наявність спору про право унеможливлює розгляд і вирішення заявленого до суду подання в порядку, визначеному статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу.

Однак, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22.04.2011 р. № 571/11/13-11 зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Враховуючи вищевикладене та виходячи із системного аналізу положень ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вбачає у спірних правовідносинах спір про право, тобто предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, тобто, платник податків заперечує не лише накладення адміністративного арешту, а й законність проведення перевірки взагалі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, суд роз'яснює заявнику, що закриття провадження у справі за поданням контролюючого органу не позбавляє його права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 165, 183-3 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/10132/15 за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у справі за поданням контролюючого органу не позбавляє його права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко