ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 квітня 2015 року 17:00 № 826/3921/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
за участю сторін:
представник позивача - Дарда С.С.,
представник відповідача - Сакало Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оті Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ОТІ ГРУП» (надалі - ТОВ ««ОТІ ГРУП», позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, відповідач) про: визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки №3229/26-53-22-04-21/37500136 від 25.12.2014 року про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ОТІ ГРУП» щодо документального підтвердження господарських відносин із покупцем ТОВ «Кордоба Ает Україна» за період липень 2014 року та зобов'язання утриматись від використання незаконних результатів перевірки за цим актом перевірки; зобов'язання вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами перевірки згідно акту №3229/26-53-22-04-21/37500136 від 25.12.2014 року, про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ОТІ ГРУП» щодо документального підтвердження господарських відносин із покупцем ТОВ «Кордоба Ает Україна» за період липень 2014 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно вимог ст. 58 Податкового кодексу України зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.
Проте, контролюючим органом податкове повідомлення-рішення за наслідками проведення перевірки позивача не приймалося, в той же час, на підставі висновків акту перевірки податковим органом здійснено корегування у електронній базі автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показників податкового кредиту позивача.
Окрім того, позивач стверджує, що висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, викладені відповідачем у акті перевірки, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з нормами чинного законодавства України, оскільки вони сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» та іншими контрагентами (другий ланцюг постачання) та не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються ТОВ «ОТІ ГРУП».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях, пояснив суду, що податковий орган під час проведення перевірки та складання акту діяв у з підстав та у межах наданих йому повноважень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі наказу від 12.12.14 року №208, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОТІ ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Кордоба Ает Україна» за липень 2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 25.12.2014 року № 3229/26-53-22-04-21/37500136 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що податковий орган вказує на порушення ТОВ «ОТІ ГРУП» вимог п. 201.1, п. 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка», що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2014 року на суму 556 204 грн.; п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Кордоба АЕТ Україна» за вересень 2014 року, що призвело до завищення податкових зобов'язань на суму 58 5476 грн.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем здійснено коригування показників податкової звітності, а саме податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих ТОВ «ОТІ Груп».
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, вважаючи, що відповідачем у спірних правовідносинах порушено вимоги ряду статей Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України та безпідставно скориговано показники фінансової звітності, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення виходячи з наступного.
Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4 . п. 21.1 . ст. 21 Податкового кодексу України , посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Разом з тим, відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу , а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.п. 20.1.4 . п. 20.1 . ст. 20 Податкового кодексу України , контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
В статті 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Статтею 78 Податкового кодексу України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: -за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ); - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ).
Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно з п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України 86.1. результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
З огляду на вищевикладене, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вчинення дій, направлених на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією податкових органів.
Правова позиція щодо врахування оцінки дій службових осіб щодо проведення перевірки, складання акту перевірки визначена Постановою Верховною суду України від 10.09.2013р., відповідно до мотивувальної частини якої: «...Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушений вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючою органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такою акта».
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки №3229/26-53-22-04-21/37500136 від 25.12.2014 року про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ОТІ ГРУП» щодо документального підтвердження господарських відносин із покупцем ТОВ «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» за період липень 2014 року розцінюються судом саме як втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись від використання незаконних результатів перевірки за актом перевірки, суд зазначає, вони задоволенню не підлягають в зв'язку з тим, що відповідно до норм чинного законодавства суд не може обмежити податковий орган у використанні в його внутрішній діяльності, яка не впливає на права інших осіб - суб'єктів господарювання актів або довідок за результатами перевірок, складених податковим органом, оскільки таке використання є внутрішню роботою податкового органу відповідно до функцій, що на нього покладені.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискреційні повноваження відповідних органів та перебирати на себе їх функції.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах. Задоволення позовних вимог про зобов'язання податкового органу утриматися від певних дій є задоволенням вимог на майбутнє, тоді як на даний час спір між сторонами з питання передачі акту та порушенням в зв'язку з цим прав позивача не виник, а підстави вважати, що контролюючий орган у майбутньому порушить права та інтереси платника податків відсутні.
Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2014 року № К/9991/26062/12.
Враховуючи зазначене, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв'язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим.
Водночас, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами перевірки згідно акту №3229/26-53-22-04-21/37500136 від 25.12.2014 року, про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ОТІ ГРУП» щодо документального підтвердження господарських відносин із покупцем ТОВ «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» за період липень 2014 року з огляду про наступне.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Виходячи з аналізу положень статті 74 Податкового кодексу України , інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи податкової служби України використовують вказану систему у своїй роботі.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Зокрема, абз. 4 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Як вбачається з п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу , для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином, зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно вимог ст. 58 Податкового кодексу України .
Отже, судом встановлено, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення за наслідками проведення перевірки позивача не приймалося. Проте, на підставі висновків акту перевірки відповідачем здійснено корегування у електронній базі автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» показників податкового кредиту позивача за період за липень 2014року.
Крім того, судом враховано, що чинним законодавством не передбачено права податкового органу вносити зміни до задекларованого платником податків податкового кредиту чи податкового зобов'язання безпосередньо на підставі акту перевірки та без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, дії відповідача щодо корегування фінансової звітності платника податків без прийняття податкового повідомлення-рішення не передбачені чинним законодавством, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства (за їх наявності).
В той же час, наявність або відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача можуть бути предметом розгляду в суді у разі прийняття на підставі акту перевірки податковим органом податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності дій відповідача, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.
Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТІ ГРУП» задовольнити частково.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами перевірки згідно акту №3229/26-53-22-04-21/37500136 від 25.12.2014 року, про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ОТІ ГРУП» щодо документального підтвердження господарських відносин із покупцем ТОВ «КОРДОБА АЕТ УКРАЇНА» за період липень 2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ: 37500136) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 36,54 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний 30.04.2015 року.
Суддя В.П. Шулежко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2015 |
Оприлюднено | 05.06.2015 |
Номер документу | 44503064 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шулежко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні