Постанова

від 03.06.2015 по справі 826/5729/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2015 року № 826/5729/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО» доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкової вимоги від 31 грудня 2014 року № 925-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19 березня 2015 року № 37/26-52-23-31,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 березня 2015 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО» (далі - ТОВ «АДАРА КО», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкової вимоги за формою «Ю» від 31 грудня 2014 року № 925-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19 березня 2015 року № 37/26-52-23-31, прийнятих Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 18.07.2014 № 2028/26-52-15-01-16/38293556.

На підставі вказаного вище акту, 11.08.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0013721501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 141 060 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35 265 грн.

Не погоджуюсь із податковим повідомленням-рішенням, позивачем було розпочато процедуру адміністративного, а потім і судового оскарження.

Однак, як зазначає позивач, 24.03.2015 ним отримано податкову вимогу за формою «Ю» від 31.12.2014 № 925-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2015 № 37/26-52-23-31.

Також, позивач вказує на те, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання, що визначене в цьому рішенні контролюючого органу, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а сума визначена в рішенні контролюючого органу не є податковим боргом і щодо неї у контролюючого органу не може виникати права податкової застави.

А тому, винесення контролюючим органом податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є передчасним, оскільки не закінчився процес оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку.

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкова вимога за формою «Ю» від 31.12.2014 № 925-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2015 № 37/26-52-23-31 є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві будь-яких письмових пояснень та/або заперечень не надала, в судові засіданні представник відповідача не з'явився.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, призначене на 27.04.2015, суд, відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив подальший розгляд справи проводити в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО» (ідентифікаційний код юридичної особи 38293556) зареєстроване Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 26.07.2012 за № 10661020000008999 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Вказане товариство розташоване за адресою: 02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 32.

ТОВ «АДАРА КО» перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 30.07.2012 за № 14273, станом на 18.07.2014 перебувало на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

18 липня 2014 року ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2014 року, за результатами якої 18.07.2014 було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 2028/26-52-15-01-16/38293556 (далі - Акт № 2028/26-52-15-01-16/38293556).

В ході проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2014 року ТОВ «АДАРА КО» встановлено, що сума ПДВ у розмірі 141 060,31 грн. (відображена у рядку 10.1 декларації) включена до податкового кредиту на підставі податкової накладної № 12608 від 30.04.2014, отриманої від ДП «Пілснер Україна» (код ЄДРПОУ 25396329), яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту, 11 серпня 2014 року ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0013721501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 141 060 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35 265 грн., що в сумі складає - 176 325 грн.

Позивач зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржив у адміністративному та судовому порядках.

08 вересня 2014 року ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення про продовження строку розгляду первинної скарги позивача від 21.08.2014 № 22/08 на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.08.2014 № 0013721501 до 24.10.2014 (включно).

Однак, як зазначає позивач, рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.08. 2014 № 0013721501 на адресу позивача не надходило.

Після чого, позивач 30.01.2015 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою від 30.01.2015 вих. № 30/1/15 з вимогами про, зокрема, визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.08.2014 № 0013721501, винесене ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «АДАРА КО» з ПДВ за основним платежем 141 060 грн. та за штрафними санкціями 35 265 грн.

04 лютого 2015 року Окружним адміністративним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/1452/15 (справа за позовом ТОВ «АДАРА КО» до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2014 № 0013721501 та визнання протиправної бездіяльності).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року (справа № 826/1452/15) адміністративний позов ТОВ «АДАРА КО» залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 по справі № 826/1452/15, позивач 13.03.2015 звернувся з апеляційною скаргою від 12.03.2015 вих. № б/н до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Києва.

25 березня 2015 року Київським апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «АДАРА КО» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015.

Окрім цього судом встановлено, що 24 березня 2015 року на адресу платника податків від контролюючого органу надійшли: податкова вимога за формою «Ю» № 925-23 від 31.12.2014 (далі - Податкова вимога), згідно якої станом на 30.12.2014 за позивачем рахується сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, що становить суму 176 115,34 грн., у тому числі: 140 850,34 грн. - основний платіж та 35 265,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); рішення про опис майна у податкову заставу № 37/26-52-23-31 від 19.03.2015 (далі - Рішення про опис майна у податкову заставу), яким відповідно до ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України контролюючий орган вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ТОВ «АДАРА КО», а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Незгода з зазначеними вище Податковою вимогою та Рішенням про опис майна у податкову заставу відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані позивачем докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним, зокрема, вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У взаємозв'язку з наведеним, пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв'язку з цим та відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 ПК України грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні в силу закону вважається неузгодженим та, відповідно, не набуло статусу податкового боргу.

Приписами пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Згідно з п. 60.3 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

У той же час, у відповідності до пп. 60.1.3 п. 60.1 та п. 60.4 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідна податкова вимога, яка б містила зменшену суму податкового боргу до позивача не надсилалась.

В контексті наведеного, слід зазначити, що з боку ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві не надано жодного рішення, передбаченого ст. 60 ПК України, про зменшення нарахованої суми податкового боргу, визначеній у податковій вимозі, що б давало підстави вважати її відкликаною, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав вважати її такою, що не породжує для позивача податкових обов'язків.

Відтак, визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО» суми податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 176 115,34 грн. не ґрунтується на обставинах справи, що свідчить про протиправність прийнятої контролюючим органом податкової вимоги від 31 грудня 2014 року № 925-23, у зв'язку із чим вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Приписами пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Беручи до уваги те, що право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, по якому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, у контролюючого органу відсутні правові підстави щодо опису майна у податкову заставу.

Зазначене вище свідчить про протиправність прийнятого контролюючим органом рішення про опис майна у податкову заставу від 19 березня 2015 року № 37/26-52-23-31, у зв'язку із чим воно також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, а отже позов підлягає задоволенню шляхом визнання оскаржуваних Податкової вимоги та Рішення про опис майна у податкову заставу протиправними та їх скасування.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО» повністю задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 425,31 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 31 грудня 2014 року № 925-23 та рішення про опис майна у податкову заставу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 березня 2015 року № 37/26-52-23-31.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАРА КО» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 425,31 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень 31 копійку).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко