Ухвала

від 26.05.2015 по справі 820/2728/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р.Справа № 820/2728/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Стилайс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2015р. по справі № 820/2728/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Стилайс"

до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Стилайс" (далі-позивач), звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, які полягають у зазначенні в довідці перевірки від 28.11.2014 року №5232/20-38-22-05-08/37997793 порушень щодо неможливості підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбачену приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді між контрагентом ТОВ "Консалтінг Технолоджі" за липень 2014 року та ТОВ "Стилайс" та відповідно неможливість підтвердження реальності факту здійснення господарської діяльності в подальшому до підприємств-покупців;

- визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по внесенню до підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" інформації на підставі довідки від 28.11.2014 року №5232/20-38-22-05-08/37997793, а саме: неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді між контрагентом ТОВ "Консалтінг Технолоджі" за липень 2014 року та ТОВ "Стилайс" та відповідно неможливість підтвердження реальності факту здійснення господарської діяльності в подальшому до підприємств-покупців;

- зобов'язати Основ'янську ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" інформацію, що була внесена на підставі довідки від 28.11.2014 року №5232/20-38-22-05-08/37997793, а саме: неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді між контрагентом ТОВ "Консалтінг Технолоджі" за липень 2014 року та ТОВ "Стилайс" та відповідно неможливість підтвердження реальності факту здійснення господарської діяльності в подальшому до підприємств-покупців.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 р. та винести нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм матеріального права, неправильну оцінку доказів, невірне встановлення обставин справи, у зв'язку із чи справа вирішена невірно.

Відповідно до ч.2 ст.197 КАС України справа розглянута в письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 18.11.2014 р. № 1582 та наказу № 1711 від 18.11.2014 р. Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Стилайс" з питань фінансово - господарських відносин з контрагентом ТОВ "Консалтінг Технолоджі" за липень 2014 року, за результатом якої складено акт від 28.11.2014 р. № 5232/20-38-22-05-08/37997793 (з урахуванням виплавленої описки в частині зазначення виду прийнятого документу - замість «довідка» - «акт») ( а.с. 13-35, 66).

За висновками перевірки відповідачем не підтверджено реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому законодавством між контрагентом ТОВ "Консалтінг Технолоджі" за липень 2014 року та позивачем та відповідно неможливість підтвердження реальності факту здійснення господарської діяльності в подальшому до підприємств - покупців.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що відповідач при складенні акту податкової перевірки з певними висновками, внесенні даних до інформаційної системи ДПС діяв відповідно до закону та права позивача не порушив.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 86.1. ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

За змістом пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При цьому слід враховувати, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі дій або бездіяльності контролюючих органів щодо проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

В розглядуваній ситуації спірну перевірку проведено відповідно до наказу № 1711 від 18.11. 2014 року, а також направлень № 1582 від 18.11.2014р. , які вручено уповноваженому представнику товариства. Останнім, в свою чергу, посадових осіб Основянської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області до проведення перевірки допущено, що підтверджується актом перевірки від 28.11.2014р.

Наказ про призначення позапланової перевірки відповідача є чинним та в судовому порядку не скасований, доведений до відома позивача.

Колегія суддів погоджується з судом, що дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.

Вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження.

Дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Оскаржувані дії самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не складалися.

Між тим, висновки викладені в акті перевірки не зумовлюють виникнення, зміну або припинення для господарюючого суб'єкта будь-яких прав або обов'язків, акт перевірки не встановлює міру фінансової (податкової) відповідальності та не накладає на платника податків будь-яких стягнень.

Тому, дії вповноважених осіб податкового органу щодо встановлення фактів, включення до акту перевірки відомостей про певні обставини господарській діяльності платника податків в обґрунтування висновків перевірки (як частина процесу податкового контролю) не можуть бути предметом оцінки в межах окремої судової справи.

Оцінка акту перевірки має надаватися як джерелу доказування (на належність та допустимість доказу) по обставинах вчинення платником податків правопорушення при вирішенні спору та в процедурі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на підставі акту перевірки.

Вказані висновки погоджуються з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 10.09.2013 р. та 24.09.2013 р.

Отже, дії з оформлення результатів податкової перевірки актом є, по суті, виконанням службовими особами податкового органу своїх обов'язків, а самі собою висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на те, що дії із складення акту про проведення перевірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у розглядуваному випадку.

Згідно п. 74.2 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, таке зберігання та опрацювання може здійснюватись в інформаційних базах контролюючих органів.

Відповідно п. 74.1 ст. 74 Міністерство доходів і зборів України самостійно визначає перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації.

Збереження зібраної податкової інформації та її опрацювання здійснюється за допомогою Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" (далі - ІС "Податковий блок") введена в експлуатацію наказом ДПС України від 24.12.2012р. № 1197, яка містить декілька частин, в яких відображається інформація залежно від її походження та змісту, на підставі Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. № 1198.

Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків здійснюється окремо від інформації, внесеної до такої бази на підставі даних по зобов'язанням, самостійно задекларованих платником.

Оскаржувані дії відповідача по внесенню даних до ІС "Податковий блок" є відображенням податкової інформації, а саме, щодо проведення перевірки, про її результат.

Колегія суддів зазначає, що доказів зміни даних податкової звітності платника податків, що ним самостійно визначено, діями податкового органу, не встановлено, а тому слід погодитись з висновками суду першої інстанції, що права позивача внаслідок таких дій не порушено.

Доводи апеляційної скарги, що інтерес позивача порушується внаслідок того, що інформація внесена відповідачем може бути ним використана для подальших перевірок, колегія суддів не бере до уваги.

Відповідач використовує податкову інформацію при здійсненні контролю за платниками на підставі закону, суд не може перебирати повноваження щодо визначення меж такої компетенції відповідача.

Крім того, в адміністративному судочинстві підлягають захисту права та інтереси, що зазнали протиправного втручання з боку суб'єкта владних повноважень, а не ймовірність такого порушення.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийшов до вірних висновків, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Стилайс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2015р. по справі № 820/2728/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.