Ухвала

від 26.05.2015 по справі 810/2975/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Київ К/800/64071/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Донця О.Є.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Луч" до Київської митниці Міндоходів про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МТМ-Луч» звернулося з позовом про стягнення на користь позивача помилково та надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у розмірі 37761,63 грн.

Позов мотивовано тим, що у ході розмитнення товару, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, проте з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг позивачем подано митному органу заяву про митне оформлення товару в режимі під гарантійне зобов'язання та здійснено коригування їх митної вартості згідно з рішенням митного органу. При цьому, подавши нову митну декларацію, позивачем сплачено всі митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, шляхом перерахування на спеціальний рахунок державного казначейства різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Позивач зазначає, що рішення митниці про визначення митної вартості було скасовано за наслідками судового оскарження, проте суди дійшли висновку про передчасність заявлених позовних вимог щодо повернення надміру сплачених сум податку на додану вартість через відсутність відповідних заяв до митного органу та відмови у задоволенні таких заяв. У подальшому, позивач звертався до митного органу із відповідними заявами про повернення сум сплачених ним платежів, однак, за результатами розгляду таких заяв, митницею відмовлено у поверненні сплачених коштів. Відтак, на думку позивача, суми сплачених митних платежів є надміру сплаченими, що встановлено відповідними рішенням суду, та у відповідності до вимог ст. 301 Митного кодексу України підлягають поверненню позивачеві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства помилково та надмірно зараховані до бюджету митні платежі.

У касаційній скарзі митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство звернулося до митниці із заявою вих. №47 від 17.05.2013 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 37761,63 грн.

Вказана заява підписана генеральним директором та головним бухгалтером позивача, також до заяви додані оригінали відповідних вантажних митних декларацій, постанова Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 у справі № 2а-4468/12/1070, копія рішення про коригування митної вартості товару та копії платіжних доручень від 28.08.2013 № 155 та № 158.

Між тим, митницею було відмовлено позивачеві у поверненні надмірно сплачених митних платежів, про що позивача було повідомлено листом від 31.05.2013 за № 12-45/2/09-3680. Відповідь митниці мотивована, відсутністю законодавчих підстав для повернення коштів, оскільки судовими рішеннями у справі № 2а-4468/12/1070 позивачеві було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення надмірно сплачених митних платежів.

Задовольняючи позов товариства, суди попередніх інстанцій виходили з того, що товариством надміру сплачено митні платежі, як встановлено судовими рішеннями, у зв'язку із чим ним подано заяву про повернення цих сум, тоді як митницею безпідставно відмовлено у поверненні цих коштів.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство скористалося передбаченою законодавством можливістю доведення правомірності визначення позивачем суми митних платежів, що підлягають сплаті до Державного бюджету України, за першим методом (ціною угоди) шляхом судового оскарження відповідного рішення митниці про коригування митної вартості товарів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду у справі від 19.11.2012р. № 2а-4468/12/1070, що набрала законної сили, підтверджено неправомірність коригування митницею митної вартості товарів, що була визначена товариством за основним методом. Разом з тим внаслідок такого коригування з метою випуску товарів у вільний обіг для використання в господарській діяльності, позивачем були сплачені митні платежі у більшому розмірі.

Верховний суд України у своєму рішенні від 15 квітня 2014 року № 21-29а14 аналізуючи положення Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618 (надалі - Порядком повернення) та Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 (надалі - Порядком взаємодії) дійшов наступного правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Таким чином, як встановлено судовими рішеннями, товариством надмірно сплачені митні платежі та вжиті відповідно до Порядку повернення усі необхідні заходи щодо їх повернення. Натомість митницею було необґрунтовано відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

Враховуючи зазначене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що сплачені товариством до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством, є надмірно сплаченими та належать поверненню позивачеві.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 КАС України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець