Рішення

від 14.02.2007 по справі 34/368-06(31/131)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/368-06(31/131)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.07р.

Справа № 34/368-06(31/131)

За позовом  Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ 

до  відповідача 1. Відкритого акціонерного товариства "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод", м. Павлоград, Дніпропетровська область

     відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Метал Фурнітура", м.Дніпропетровськ

       Третя особа 1. без самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

         Третя особа 2. без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту та зв'язку, м. Київ 

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

За зустрічним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Метал Фурнітура", м.Дніпропетровськ 

до  відповідача 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

     відповідача 2. Відкритого акціонерного товариства "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод", м. Павлоград, Дніпропетровська область

       Третя особа 1. без самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

         Третя особа 2. без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту та зв'язку, м. Київ 

За участю Заступника прокурора Дніпропетровської області 

про визнання права власності

Суддя  Примак С.А.

Представники:

  від прокурора - Овчар Т.В., посв. №173 від 28.10.03 р.

від позивача- Зуєва Н.В., предст., дов. №12 від 20.03.06 р.

від відповідача 1. - не з'явився

від відповідача 2. - не з'явився

від третьої особи 1. - не з'явився

від третьої особи 2. - не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора  області звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з позовом до   ВАТ „Другий Дніпропетровський авторемонтний завод” та ТОВ „Арт Метал Фурнітура” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.11.1999 року, укладеного між ними.

Позов обґрунтований тим, що продаж майна господарським товариством –відповідачем-1 з часткою держави у його статутному фонді здійснено у порушення передбачених законодавством та статутними документами вимог та процедур, на підставі неіснуючого правовстановлюючого документу на об'єкти нерухомості, що порушує майнові права держави в особі органу, наділеного повноваженнями щодо їх захисту та представництва та надання правовстановчих документів.

Заступник прокурора  області також просить суд з метою забезпечення позову винести ухвалу про накладення арешту на нерухоме майно - виробниче приміщення АСЦ, згідно з технічним паспортом літери: В1 на першому поверсі приміщення 4, позиції 23-28, загальною площею 3573, 70 квадратних метрів, В-1 на першому поверсі приміщення 4, позиція 28, загальною площею 211, 0 квадратних метрів, В4-1 на першому поверсі приміщення 4, позиції 35, 37-39, загальною площею 185, 8 квадратних метрів, В5-1 на першому поверсі приміщення 6, позиція 1,  загальною площею 16,6 квадратних метрів; виробниче приміщення ЦРД згідно з технічним паспортом літери: Р-1, Р1-2, Р2-1, Р3-2, Р5-1, Р6-1, Р4, загальною площею2929, 8 квадратних метрів. Місце розташування наведених вище об'єктів нерухомості: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 91, загальна площа 6916, 9 квадратних  метрів.  

Дане клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що не доведено достатньо обґрунтованих припущень, що майно, яке є у відповідача, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від  31.05.2006р.  у  позові   було  відмовлено.

Постановою  Вищого  господарського   суду  України  по  справі  №31/131 рішення  господарського  суду  Дніпропетровської  було  скасовано і  справу було  направлено  на  новий  розгляд  до  господарського  суду  Дніпропетровської  області  в  іншому  складі  суду.

Розпорядженням  голови  суду  господарського суду  Дніпропетровської  області  було  передано   для  розгляду   судді  Примак С.А.

Відповідач-1 позовні  вимоги  заступника  прокурора  Дніпропетровської  області  підтримав  повністю.  

Відповідач-2 проти позову заперечує, вважає, що під час укладення спірного договору ними допущень норм матеріального права допущено не було, правовстановлюючий документ наданий органом місцевого самоврядування у належному порядку, відповідно до чинного законодавства, не був скасований на момент вчинення угоди і діє зараз.

Треті  особи  письмових  пояснень  щодо первісного  позову  до  суду  не  надали.

Відповідач 2. заявив зустрічний позов про визнання право власності на нерухоме майно, придбане на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 19.11.99 р., посвідченого приватним нотаріусом Якубою О.А., а саме на:

1.1 виробничі приміщення АСЦ цегляні загальною площею 12101, 3 кв.м: літ. В-1 на першому поверсі приміщення 4, поз. 23-28, площею 3573, 7 кв.м, Літ. В3-1 на першому приміщенні 4, поз.38, площею 211, 0 кв.м., Літ. В4-1 на першому поверсі приміщення 4, поз. 35-37, 39, площею 185  кв.м., Літ. В5-1 на першому поверсі приміщення 6 поз. 1 площею 16, 6 кв.м.

1.2  В7-1, В8-1, В9-1, Г-підвал виробничого приміщення

1.3  Літ. Р-1, Р1-2, Р3-2, Р5-1, Р6-1, Р4, Р7 - Виробничі приміщення ЦРД площею 2929, 0 кв.м.

1.4  М, Л-1, Л1-1, Л2-1 - Виробничі приміщення УНО площею 515, 4 кв.м

1.5  Щ, Щ-1 - Виробничі приміщення УНН

1.6  Ц-1, Ч-1, Х - Будівля транспортної дільниці цегляна площею 76, 5 та 100, 9 кв.м

1.7  С-1, С1 - будівля компресорної станції цегляна площею 152, 1 кв.м

1.8  У-1, У1-1, У2-1, У3-1, У4-1, Т - будівля котельної цегляна площею 656, 4 кв.м.

1.9  О - вспоміжний корпус №2, фундаментальні блоки площею 431, 1 кв.м.

Також позивач по зустрічному позову просить покласти на відповідачів 3826, 50 грн. держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 03.11.06 р. зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що позивачем за первісним позовом поставлено під сумнів його право власності на придбаний об'єкт, придбаний ним в належному порядку з дотриманням норм чинного законодавства. Вважаючи себе добросовісним набувачем, просить визнати його право власності на придбані за оплатним договором виробничі приміщення.

Відповідач-1 (за  зустрічним  позовом) Регіональне відділення  Фонду  державного  майна  України по  Дніпропетровській  області  у  відзиві  на  зустрічний  позов  просить  суд  відмовити  у   задоволенні  зустрічного  позову.

Відповідач-2  (за  зустрічним  позовом) ВАТ „Другий  Дніпропетровський  авторемонтний  завод”  відзив  на зустрічний  позов  не надав.

Треті  особи  по  зустрічному  позову  письмових  пояснень щодо  позову  до  суду не  надали.

Відповідач 2. по первісному позову заявив клопотання про витребування від ТОВ "Укрмет" (місцезнаходження: площа Леніна, 1, м. Дніпропетровськ), реєстроутримувача Відкритого акціонерного товариства "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод", виписку з реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод" (код ЄДРПОУ 03112691) станом на 19.11.99 р.

Ухвалами від 05.12.06 р., 11.12.06 р. дане клопотання задоволено.

 На  підставі  ст.69 ч.3 ГПК  України термін  розгляду справи  був продовжений  до 22.01.2007р.

 Відповідно  до вимог ст.75 ГПК  України  справа  розглядається  за  наявними  в  ній  матеріалами.

Згідно  вимогам ст.85  ГПК  України  у  судовому  засіданні  22.01.07 р.  було  оголошено  вступну  та  резолютивну  частини  рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу,  господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

19.11.1999 року між ТОВ „Арт Метал Фурнітура” та ВАТ „Другий Дніпропетровський авторемонтний завод” укладено договір купівлі-продажу (за реєстром №4253) виробничих приміщень, згідно з пунктом 1 якого відповідач-1 продав, а відповідач-2 купив виробничі приміщення АСЦ, ЦРД за переліком, які  знаходяться  за  адресою м. Дніпропетровськ, вул. Артема,91

Відповідно до п.2 договору вказані приміщення належали відповідачу-1 на підставі свідоцтва про право власності на будівлі та споруди від 07.09.1998, виданого на підставі Розпорядження регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/201-ІР від 07.08.1997 року та довідки регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №01-07-137 від 24.03.1998 року.

Відповідно до пункту 5 договору продаж  приміщень  був  здійснений за 382650 грн. 88 коп.

Право власності відповдачу-2 перейшло після повної оплати суми відповідно  до п.6 договору.

Повна оплата вартості приміщень за договором підтверджується платіжним дорученням №183 від 23.11.1999 року.

Згідно з довідкою №9591/24  від 03.11.1999р. Державна податкова інспекція у Дніпропетровському районі  не  заперечувала   проти  самостійної  реалізації  виробничих  приміщень ЦРД , АСЦ –відповідачем-1 (ВАТ „ДДАЗ”).

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство „Другий Дніпропетровський авторемонтний завод” було створено шляхом корпоратизації державного підприємства. Державну реєстрацію корпоратизованого відкритого акціонерного товариства здійснено 11.11.1994 року.

Корпоратизація підприємства відбувалась згідно з Наказом Міністерства транспорту України від 27.08.1993 року №54 у порядку, передбаченому Указом Президента „Про корпоратизацію підприємств” від 15.06.1993 року №210/93 та Постановою Кабінету Міністрів України  від 5 липня 1993 р. N 508, якою затверджено „Положення про порядок корпоратизації підприємств”.

Засновником товариства виступило Міністерство транспорту України, яким 30.08.1994 року затверджено Акт оцінки цілісного майнового комплексу товариства та Листом №6-20-19-2506 від 23.03.1998 року підтверджено, що спірне майно увійшло до статутного фонду товариства.

Наказом Фонду державного майна України №40-ДПК від 06.02.1995 року видано дозвіл на приватизацію майна об'єкту шляхом продажу акцій відповідача-2.

Розпорядженням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/201-ІР від 07.08.1997 року процес реалізації плану розміщення акцій відповідача-2 було завершено, що означає закінчення процесів приватизації.

24.03.1998 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України Листом №01-07-137 складено перелік майна, яке увійшло до статутного фонду відповідача-1, згідно цього переліку  приміщення ЦРД та АСЦ  також  увійшли  до  статутного   фонду.   

За таких підстав, з 07.08.1997 року норми законодавства з приватизації, як щодо порядку викупу майна, так і щодо визначення вартості майна, вже не застосовуються. З дати відчуження акцій у приватну власність Відкрите акціонерне товариства „Другий Дніпропетровський авторемонтний завод” діяло як належний власник свого майна відповідно до статті 12 Закону України „Про господарські товариства”, керуючись правом колективної власності відповідно до Закону України „Про власність”.

Що  стосується того, що  відповідач –1,   маючи  у  статутному  фонді  30,002 %  акцій,  які належали  державі,  не  отримав  згоди  на  відчуження  майна у  представника  держави  в  особі  регіонального  відділення  ФДМУ  по  Дніпропетровській  області , то  суд  вважає, що  дані   доводи  заступника  прокурора  області  безпідставні, враховуючи  той  факт, що  на  думку  суду відповідач-1  при  здійсненні  продажу  приміщень  по договору  від  19.11.1999р. не  порушив  вимоги  Закону  України „Про  державну  програму приватизації” (який  діяв  на  час  купівлі-продажу), а  саме  п.13  де  закріплено,  що  у  випадку якщо  в  державній  власності   закріплений  пакет  акцій  у  розмірі  25% статутного  фонду  ВАТ  плюс одна  акція , то відчуження, передача   в  заставу, оренда  та  продаж майна ВАТ здійснюється відповідно  до  вимог ст.42  Закону  України „Про  господарські  товариства” та  з  дозволу  органів  приватизації  у  даному  же  випадку на  момент  19.11.1999р. продажу  вищевказаних  активів  відповідача-1  у  власності  держави  не було  частки  ні  майна  ні  акцій у  статутному  капіталі   відповідача-1 , що  підтверджується  листом  ТОВ  ВГФ „Укрмет” (який  є  реєстроутримувач   відповідача-1).     

А згідно з поясненнями позивача  30,002 % акцій статутного фонду відповідача-2  у розмірі було повернено державі тільки з Наказом Фонду державного майн України від 05.07.2001 року №1190, тоді як спірна угода укладена 19.11.1999 року, а отже вчинення такої угоди не стосувалось прав та інтересів держави.

Ціна, за яку було продано приміщення ЦРД та АСУ по договору від 19.11.99 р., була узгоджена на Спостережній раді ВАТ "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод" від 03.09.99 р. не нижче остаточної балансової вартості даних приміщень.

Відповідно до Розділу ІІ п.18 Закону України "Про Державну програму приватизації" (який діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 19.11.99) оцінка вартості майна об'єктів приватизації здійснюється у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів  України, державні органи приватизації виставляють початкові ціни продажу об'єктів приватизації, виходячи з оцінки, здійсненої відповідно до зазначеного порядку. У даному випадку власник майна ВАТ "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод", не маючи частки державного майна у своєму статутному фонді, виставив ціну для продажу приміщень через свій орган  управління як Спостережна рада відповідно до вимог п.8.3.3 статуту ВАТ "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод", згідно з яким спостережна рада приймає рішення та затверджує проведення операцій розпорядження  нерухомим майном товариства, балансова вартість якого перевищує 10% статутного фонду.

Судом також встановлено, що правовстановлюючий документ –Свідоцтво про право власності на будівлі та споруди від 07.09.1998 року, видано органами місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування відповідно до п./п а) пункту 4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року N121.

Правовстановлюючий документ на  розсуд  суду  оформлений належним чином відповідно до чинного на момент складення законодавства. А сторонами у справі не надано доказів, що б підтверджували анулювання свідоцтва на момент укладення угоди.

Згідно із статтею 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Статті 203,215  Цивільного кодексу України містять аналогічні норми.

Згідно з  вимогами ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу свої вимог та заперечень, а саме у даній справі позивач за первісним позовом зобов'язаний довести наявність підстав невідповідності угоди чинному на момент укладення законодавству та порушення прав та законних інтересів позивача.

Позивачем же не наведено достатніх підстав для визнання договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 19.11.1999 року недійсним.  

Угода укладена з дотриманням норм чинного на момент укладення законодавства, в межах повноважень сторін, в тому числі прав власності відчужувача.

Права ж позивача ні під час укладення угоди, ні станом на дату розгляду позову не порушуються, в зв'язку з тим, що він ніколи не був засновником товариства, під час укладення угоди акції відповідача-1 позивачу не належали на праві державної власності, а повноваження відповідача-1 на відчуження майна були здійснені органами управління товариства на підставі Закону України „Про господарські товариства” та Статуту.

Не зачіпаються зазначеною угодою права держави і зараз. Перебуваючи власником 30,002% акцій ВАТ „Другий Дніпропетровський авторемонтний завод”, права акціонера на отримання прибутку та управління справами товариства не порушуються спірною угодою.  

З огляду на вищевикладене, первісний позов не підлягає задоволенню.

Зустрічний  позов.

Згідно із статтею 225 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент укладення спірного договору, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно (ч.2 статті 225 Цивільного кодексу УРСР).

Згідно із статтею 12 Закону України „Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність. Таким чином, ВАТ „ДАРЗ-2” правомірно та в межах своїх повноважень розпорядилось власним майном, яке увійшло до його статутного фонду, що підтверджено Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого Міністерством транспорту 30.08.1994 року та Листом засновника.  

Зокрема, згідно із п.8.3.3. Статуту товариства 03 вересня 1999 року Протоколом Чергових зборів Спостережної ради ВАТ „ДАРЗ-2”  було прийнято рішення про продаж виробничих приміщень ЦРД та АСЦ.

За таких підстав, приміщення відчужено законним власником та на законних підставах, а ТОВ „Арт Метал Фурнітура” про наявність певних обмежень або про відсутність повноважень у власника на відчуження на момент укладення договору не було відомо і не могло бути відомо. Отже, на підставі статті 145 Цивільного кодексу УРСР, статті 388 Цивільного кодексу України позивач є добросовісним набувачем майна, яке придбано ним за оплатним договором та за власною волею його законного попереднього власника.

Право власності позивача за зустрічним позовом засвідчене Реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, оформлене Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації 18.02.2000 року.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якого  застосовуються до триваючих після набуття ним чинності відносин, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом визнання права, в разі якщо воно оспорюється.

Згідно зі ст.392 даного Кодексу, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

У  даному випадку позивачем за первісним позовом  дане  право  власності  відповідача-2  на  приміщення  оспорюється.

На   підставі  вищевикладеного  суд  вважає  задовольнити  зустрічний  позов  у  повному  обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33,34,49, 69, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд  –

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні первісного позову Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області відмовити в повному обсязі.

2.          Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Арт Метал Фурнітура” задовольнити в повному обсязі.

3.          Визнати право власності ТОВ „Арт Метал Фурнітура” (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 143, код ЄДРПОУ 30394706) на нерухоме майно, придбане на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 19.11.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Якубою О.А.,  яке  знаходиться  за  адресою:  м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 91 а саме на:

3.1.          Виробничі приміщення АСЦ цегляні загальною площею 12101,3 кв.м.: літ. В-1 на першому поверсі приміщення 4, поз.23-28, площею 3573, 7 кв.м., Літ.В3-1 на першому приміщенні 4, поз.38, площею 211, 0 кв.м., Літ. В4-1 на першому поверсі приміщення 4, поз.35-37, 39, площею 185 кв.м., Літ.В5-1 на першому поверсі приміщення 6 поз.1 площею 16,6 кв.м.

3.2.          В7-1, В8-1, В9-1, Г-підвал виробничого приміщення

3.3.          Літ. Р-1,  Р1-2 ,Р3-2, Р2-1, Р5-1, Р6-1, Р4, Р7 - Виробничі приміщення ЦРД площею 2929,0 кв.м.

3.4.          М, Л-1, Л1-1, Л2-1- Виробничі приміщення УНО площею 515,4 кв.м.

3.5.          Щ, Щ-1 - Виробничі приміщення УНН.

3.6.          Ц-1, Ч-1, Х - Будівля транспортної дільниці цегляна площею 76,5 та 100,9 кв.м.

3.7.          С-1, С1 –будівля компресорної станції цегляна площею 152,1 кв.м.

3.8.          У-1, У1-1, У2-1, У3-1, У4-1, Т –будівля котельної цегляна площею 656,4 кв.м.

3.9.          О –вспоміжний корпус №2, фундаментальні блоки площею 431,1 кв.м.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Другий Дніпропетровський авторемонтний завод" (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Центральна, 43, код ЄДРПОУ 03112691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арт Метал Фурнітура” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 143, код ЄДРПОУ 30394706) витрати  3826,50 грн. держмита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, видати наказ.

Суддя

 С.А. Примак

Рішення підписано 14.02.07 р.