Рішення

від 04.06.2015 по справі 903/530/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2015 р. Справа № 903/530/15

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Попова Альона Володимирівна (представник за дов. № 100 від 02.06.2015 р.);

від відповідача: н/з;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" до приватного підприємства "Компанія Ескадра" про стягнення 136 027,24 грн.

В судовому засіданні 03.06.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" звернулось в суд з позовом до приватного підприємства "Компанія Ескадра" про стягнення 136 027,24 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 12.09.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд" та приватним підприємством "Візерунок" укладено договір поставки № 117.

На виконання вимог умов договору ТОВ "Актив Трейд" поставило ПП "Візерунок" товар на загальну суму 159 289,18 грн. Останній поставлений товар оплатив частково, на суму 41 719,26 грн. Таким чином сума неоплаченого товару залишилась 117 569,92 грн.

05.11.2014 р. між ПП "Візерунок" (первісний боржник), ПП "Компанія Ескадра" (новий боржник) та ТОВ "Актив Трейд" (кредитор) укладено договір про переведення боргу № 76/14-В, згідно якого за договором поставки № 117 від 12.09.2012 р. переведено борг від первісного боржника ПП "Візерунок" до нового боржника ПП "Компанія Ескадра".

06.11.2014 р. між ТОВ "Актив Трейд" (первісний кредитор), ТОВ "АТ Укртойс" (новий кредитор) та ПП "Візерунок" (первісний боржник) укладено договір про відступлення права вимоги № 1, згідно якого первісний кредитор ТОВ "Актив Трейд" відступає, а новий кредитор ТОВ "АТ Укртойс" приймає право вимоги до первісного боржника ПП "Візерунок" за договором поставки № 117 від 12.09.2012 р.

05.11.2014 р. новий боржник (відповідач) на виконання умов договору про переведення боргу сплатив 23 000,00 грн. на користь нового кредитора (позивача).

Таким чином неоплачена сума заборгованості відповідача перед позивачем залишилась 94 569,92 грн.

09.04.2015 р. позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість. Відповідь на претензію не отримано.

Беручи до уваги викладене, позивач просив суд стягнути з приватного підприємства "Компанія Ескадра" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" 136 027,24 грн., з яких: 94 569,92 грн. сума основної заборгованості, 17 104,94 грн. пеня, 23 179,22 грн. інфляційні втрати, 1 173,16 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядження директора підприємства.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає виходячи з того, що юридичні особи можуть вести свої справи у господарському суді особисто або через представників, на підставі довіреності і коло осіб, які можуть їх представляти необмежене, поважних причин для відкладення розгляду справи не наведено.

Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.06.2015 р. за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд" та приватним підприємством "Візерунок" укладено договір поставки № 117 (а.с. 13-15).

На виконання вимог умов договору ТОВ "Актив Трейд" поставило ПП "Візерунок" товар на загальну суму 159 289,18 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № Рбн-0003970 від 27.05.2014 р. на суму 41 719,26 грн. (а.с. 20-21);

- № Рбн-0003974 від 27.05.2014 р. на суму 23 882,82 грн. (а.с. 22-23);

- № Рбн-0003975 від 27.05.2014 р. на суму 39 648,90 грн. (а.с. 24-25);

- № Рбн-0003976 від 27.05.2014 р. на суму 5 010,06 грн. (а.с. 26);

- № Рбн-0004001 від 28.05.2014 р. на суму 3 120,24 грн. (а.с. 27);

- № Рбн-0004002 від 28.05.2014 р. на суму 15 318,84 грн. (а.с. 28);

- № Рбн-0004003 від 28.05.2014 р. на суму 24 612,06 грн. (а.с. 29-30).

Останній поставлений товар оплатив частково на суму 41 719,26 грн. Таким чином сума неоплаченого товару залишилась 117 569,92 грн.

05.11.2014 р. між ПП "Візерунок" (первісний боржник), ПП "Компанія Ескадра" (новий боржник) та ТОВ "Актив Трейд" (кредитор) укладено договір про переведення боргу № 76/14-В (а.с. 11-12).

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п. 1. даного договору, останнім регулюються відносини, пов'язані з переведенням боргу за договором поставки № 117 від 12.09.2012 р.

Пунктом 1.1. сторони домовились, проте що за договором поставки № 117 від 12.09.2012 р. переведено борг від первісного боржника ПП "Візерунок" до нового боржника ПП "Компанія Ескадра", який є відповідачем по даній справі.

Відповідно до п. 4. даного договору, оплата коштів за реалізований товар згідно договору поставки повинна була здійснитися відповідачем згідно наступного графіку:

- 23 513,98 грн. в термін до 05.12.2014 р.;

- 23 513,98 грн. в термін до 05.01.2015 р.;

- 23 513,98 грн. в термін до 05.02.2015 р.;

- 23 513,98 грн. в термін до05.03.2015 р.;

- 23 513,98 грн. в термін до 05.04.2015 р.

06.11.2014 р. між ТОВ "Актив Трейд" (первісний кредитор), ТОВ "АТ Укртойс" (новий кредитор) та ПП "Візерунок" (первісний боржник) укладено договір про відступлення права вимоги № 1 (а.с. 18-19).

Положеннями ст.ст. 512 - 515 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що договір відступлення права вимоги № 1 від 06.11.2014 р., є безоплатним, і згідно п. 2.5. новий кредитор спрямовує отримані внаслідок виконання цього договору кошти на свою користь.

Згідно з вимогами ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п. 1.1. даного договору первісний кредитор ТОВ "Актив Трейд" відступає, а новий кредитор ТОВ "АТ Укртойс" приймає право вимоги до первісного боржника ПП "Візерунок" за договором поставки № 117 від 12.09.2012 р.

Судом звернута увага на те, що між первісним кредитором та первісним боржником укладено договір поставки № 117 від 12.09.2012 р., а всі видаткові накладні складені на підставі договору № 118 від 12.09.2012 р. Проте факт отримання товару не заперечувався, а новий кредитор зобов'язався виконати обов'язки первісного кредитора за поставлений товар у розмірі 117 569,92 грн. (п. 2 договору про переведення боргу № 76/14-В).

Також судом звернута увага на те, що договір про переведення боргу № 76/14-В укладений 05.11.2014 р., і згідно п. 1.3. права та обов'язки новий боржник набуває з 05.11.2014 р. Незважаючи на це, наступного дня, 06.11.2014 р. укладено договір відступлення права вимоги № 1, сторонами якого були первісний кредитор, новий кредитор і первісний боржник, хоча на момент укладення договору вже був новий боржник.

Статтею 203 ЦК України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. До таких умов відносяться: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Згідно зі ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В матеріалах справи відсутні докази визнання договору відступлення права вимоги № 1 від 06.11.2014 р. недійсним.

Таким чином в суду відсутні підстави вважати договір відступлення права вимоги № 1 таким, що суперечить інтересам нового боржника, крім того зважаючи на той факт, що новий боржник вже частково виконав свої зобов'язання перед новим кредитором, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 31-35).

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, зокрема, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок, новий боржник (відповідач) сплатив на користь нового кредитора (позивача) 03.03.2015 р. 13 000,00 грн., та 11.03.2015 р. 10 000,00 грн., при цьому у призначенні платежу вказано: "оплата за товари згідно договору № 76/14-В від 05.11.2014 р.".

Таким чином неоплачена сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду становила 94 569,92 грн.

09.04.2015 р. позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість (а.с. 40).

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги підписання сторонами договору, не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, господарський суд, оцінюючи подані позивачем докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 94 569,92 грн.

Згідно ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" перебіг періоду часу, за який нараховується пеня починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Беручи до уваги дані норми, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 17 104,94 грн. пені.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до даної норми позивач просив стягнути з відповідача 23 179,22 грн. інфляційних втрат та 1 173,16 грн. 3% річних.

Розмір та періоди нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних судом перевірено, а тому нараховані суми збитків підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду контррозрахунки не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору сумі 2 720,54 грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Компанія Ескадра" (вул. Дубнівська, 99а, м. Луцьк, Волинська область 43010, код ЄДРПОУ 39110196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Укртойс" (вул. Магнітогорська, 1Е, оф. 4, м. Київ 02660, код ЄДОРОУ 39281080) 136 027,24 грн. (сто тридцять шість тисяч сто двадцять сім гривень і двадцять чотири копійки), (з яких: 94 569,92 грн. сума основної заборгованості, 17 104,94 грн. пеня, 23 179,22 грн. інфляційні втрати, 1 173,16 грн. 3% річних), а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 720,54 грн. (дві тисячі сімсот двадцять гривень і п'ятдесят чотири копійки).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

04.06.2015

Суддя І. О. Гарбар