Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/409/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/409/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Відкритий лист» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Читай Місто Груп» простягнення 176 920,14 грн. Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Отрош І.М.

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:Ходаківська К.Б. від відповідача:Сисов В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Відкритий лист» (надалі - ТОВ «Відкритий лист») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Читай Місто Груп» (надалі - ТОВ «Читай Місто Груп») про стягнення 176 920,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №44 від 21.03.2014 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 168 788,24 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 890,21 грн., 3% річних у розмірі 346,83 грн. та інфляційних у розмірі 4 894,86 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.02.2015 р.

В судовому засіданні 11.02.2015 р. судом оголошувалась перерва на 11.03.2015 р.

11.03.2015 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивачем не було доведено факту реалізації поставленого товару, а відтак строк оплати згідно умов договору поставки №44 від 21.03.2014 р. не наступив.

В судовому засіданні 11.03.2015 р. судом оголошувалась перерва на 23.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Отрош І.М., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.05.2015 р. судом оголошувалась перерва на 25.05.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду 21.05.2015 р. подав письмові пояснення, проти задоволення позовних вимог заперечував частково, а саме в частині вартості нереалізованого товару на суму 57 596,28 грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 р. між ТОВ «Відкритий лист» (постачальник) та ТОВ «Читай Місто Груп» (покупець) було укладено договір поставки №44 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 Договору предметом поставки за цим договором є наступний товар: друкована продукція, аудіо-відео продукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари, сувеніри.

За змістом п. 3.1 Договору постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами, зазначеними у специфікації затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки та доставки.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються у безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж товару через торгівельну мережу покупця кінцевому споживачу (з правом повернення та обміну) за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 202 788,24 грн., що підтверджується видатковими накладними №РНкАп-0284 від 11.04.2014 р., №РНкАп-0285 від 11.04.2014 р., №РНкАп-0286 від 11.04.2014 р. та №РНкАп-0295 від 11.04.2014 р.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 34 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 168 788,24 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видатковими накладними №РНкАп-0284 від 11.04.2014 р., №РНкАп-0285 від 11.04.2014 р., №РНкАп-0286 від 11.04.2014 р. та №РНкАп-0295 від 11.04.2014 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 202 788,24 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору визначено, що строк оплати товару настає через 40 календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж товару через торгівельну мережу покупця кінцевому споживачу.

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за поставлений товар пов'язано з діями третіх осіб, які не є сторонами вказаного договору - споживачами товару, що мають придбати товар та сплатити кошти.

При цьому, за змістом ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Укладений сторонами Договір не створює обов'язку у третіх осіб придбавати та оплачувати поставлений позивачем товар.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Також суд відзначає, що сторонами в п. 3.3 Договору узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок та строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

При цьому ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка має неминуче настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його негайного виконання у будь-який час.

Суд відзначає, що не містять Договір і посилання на подію, як встановлено судом, з настанням якої зобов'язання з оплати відповідних послуг підлягає виконанню.

Подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Разом з тим, як вже вказувалось, зобов'язання не може створювати обов'язку для особи, яка не є стороною такого зобов'язання; зобов'язаною особою за Договором є відповідач, а не споживачі товару.

Суд вважає доведеним факт продажу товару позивачем відповідачеві, а також факт реалізації товару відповідачем, оскільки відповідачем не доведено залишків нереалізованого товару.

Таким чином, Договір не містить визначення строку виконання грошового зобов'язання в порядку ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому підлягає застосуванню частина друга вказаної статті, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічні висновки щодо застосування положень ст. 530 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.07.2010 р. у справі №7/728, від 13.07.2010 р. у справі №17/307 та від 21.04.2010 р. у справі №11/343.

26.09.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за Договором у семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги. Вказана претензія отримана представником відповідача 30.09.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 08512510.

Відповідач частково розрахувався та поставлений позивачем товар, сплативши 34 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Отже, заборгованість відповідача становить 168 788,24 грн., а строк на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 168 788,24 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 168 788,24 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 890,21 грн., 3% річних у розмірі 346,83 грн. та інфляційних у розмірі 4 894,86 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 10.10.2014 р. по 03.11.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню за кожний прострочений день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 890,21 грн., 3% річних у розмірі 346,83 грн. та інфляційних у розмірі 4 894,86 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Відкритий лист» про стягнення з ТОВ «Читай Місто Груп» заборгованості у розмірі 168 788,24 грн., пені у розмірі 2 890,21 грн., 3% річних у розмірі 346,83 грн. та інфляційних у розмірі 4 894,86 грн. задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Відкритий лист» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Читай Місто Груп» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, оф. 109; ідентифікаційний код 38870613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відкритий лист» (04073, м. Київ, просп. Московський, 6; ідентифікаційний код 30530934) заборгованість у розмірі 168 788 (сто шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 24 коп., пеню у розмірі 2 890 (дві тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 21 коп., інфляційні у розмірі 4 894 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 86 коп., 3 % річних у розмірі 346 (триста сорок шість) грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 3 538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.2015 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді І.М. Отрош

С.В. Стасюк