Ухвала

від 25.05.2015 по справі 910/9337/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.05.2015Справа № 910/9337/15

За заявоюПриватного підприємства «Автошкола «АГАТ» проскасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у третейській справі №19-01/15 за позовомФізичної особи-підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича доПриватного підприємства «Автошкола «АГАТ» простягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Босий В.П.

Представники сторін: позивача:Паляничко О.В. відповідача (заявника):Мельник О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.02.2015 р. Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Український правовий альянс» прийнято рішення у справі №19-01/15 за позовом Фізичної особи-підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича (надалі - «Підприємець») до Приватного підприємства «Автошкола «АГАТ» (надалі - «Підприємство») про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

14.04.2015 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства «Автошкола «АГАТ» про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у третейській справі №19-01/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2015 р. прийнято до розгляду вказану заяву та призначено її до розгляду на 29.04.2015 р.

Судове засідання, призначене на 29.04.2015 р., не відбулося, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2015 р. розгляд справи призначено на 13.05.2015 р.

13.05.2015 р. представником позивача до канцелярії суду подано письмові пояснення, в яких позивач проти задоволення заяви Підприємства заперечував з огляду на те, що оскаржуване рішення від 27.02.2015 р. у третейській справі №19-01/15 повністю відповідає приписам чинного законодавства України та Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2015 р. розгляд заяви відкладено на 25.05.2015 р.

Представник Підприємця в судове засідання з'явився, надав суду додаткові пояснення до заперечення на подану заяву, проти задоволення заяви про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у третейській справі №19-01/15 заперечував повністю.

В судове засідання представник Підприємства з'явилася, надала пояснення по суті спору, подану заяву підтримала та просила скасувати оскаржуване рішення.

Дослідивши матеріали заяви, третейської справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд приходить до висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у третейській справі №19-01/15 за позовом Підприємця до Підприємства про стягнення заборгованості та штрафних санкцій (надалі - «Рішення») позов задоволено частково, стягнуто з Підприємства на користь Товариства заборгованість у розмірі 79 500,00 грн., в решті позовних вимог відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду визначені в ст. 122 5 Господарського процесуального кодексу України.

Як на підставу для скасування Рішення заявник вказує на:

- те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України «Про третейські суди», оскільки позивач у третейській справі №19-01/15 (Підприємець) є суддею постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», в якому розглядалася дана справа, а формування складу третейського суду відбулося з порушенням Регламенту такого суду.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про третейські суди» склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).

Досліджуючи питання призначення у спірній справі складу третейського суду для її вирішення суд виходить із того, що за змістом статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 р. №3-рп/2004).

Законом України №475/97 від 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (надалі «Конвенція») та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо визнанням поняття права на суд, встановлений законом, не обов'язково має розумітися як суд класичного виду, інтегрований у стандартну судову систему держави (рішення у справі «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства» від 28.06.1984 р., рішення у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства» від 8.07.1986 р., рішення у справі «Регент проти України» від 03.04.2008 р.).

Отже, третейський суд відповідає поняттю «суду» в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, а тому здійснюючи свою діяльність повинен дотримуватися в т.ч. встановлених такою нормою гарантій.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2013 р. у справі №5019/1884/12.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «П'єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. №8692/79 зазначено, що фраза «встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Цанд проти Австрії» (заява №7360/76) зазначено, що термін «суд, встановлений законом», в пункті 1 статті 6 Конвенції, регулює всі організаційні засади судочинства, включаючи питання, що стосуються юрисдикції визначених категорій судів», а в рішенні у справі «Бускаріні проти Сан-Марино» від 04.05.2000 р., заява №31657/96, Європейський суду вказав на те, що формулювання «суд, встановлений законом» стосується не тільки правових засад судочинства, але й законності складу суду.

Тобто, Європейський суду з прав людини у своїй практиці насамперед звертає увагу на два аспекти судочинства: формування суду та його компетенцію.

Так, в рішенні у справі «Компанія «DMD GROUP» проти Словаччини» Європейський суд з прав людини визнав порушення права на суд, встановлений законом, з огляду на те, що: а) питання передання справі від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульоване в національному праві, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань ; б) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно змінювався головою суду.

Отже, практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що порушення процедури призначення представників судової влади, яка визначена національним законодавством, або нечіткість законодавства, що створює умови для зловживань, дає підстави для визнання порушення права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що у третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 17 Закону України «Про третейські суди» формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Із ст. 20 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» вбачається, що склад третейського суду формується шляхом призначення (обрання) третейських суддів (третейського судді) із Списку третейських суддів.

Сторони можуть на власний розсуд визначати число третейських суддів, у тому числі одного або будь-яку непарну кількість третейських суддів, а також визначити конкретного суддю (суддів) для розгляду спору. Якщо немає угоди сторін про кількість третейських судів або ж не визначено конкретного суддю (суддів), то формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється в такому порядку :

1) особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, протягом 3 робочих днів обирає одного суддю зі Списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»;

2) у випадку, якщо особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, не обере суддю в строк зазначений в п.п. 1 п. 3 цієї статті, то суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»;

3) ухвалою про порушення Третейського провадження, оформленою відповідно до ст. 17 цього Регламенту, відповідачу повідомляється прізвище судді, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду;

4) відповідач після отримання ухвали про порушення Третейського провадження має право протягом 10 днів або погодитись на кандидатуру запропоновану в даній ухвалі або обрати ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів;

5) у випадку, якщо після спливу 10 денного строку відповідач не погодить кандидатуру третейського судді зазначеного в ухвалі про порушення Третейського провадження, чи не обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, справа розглядається суддею, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду, одноособово;

6) у випадку, якщо відповідач обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, обрані судді протягом 10 днів обирають ще одного третейського суддю зі Списку третейських суддів для забезпечення непарної кількості третейських суддів, та третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів;

7) у випадку, якщо обрані сторонами судді не оберуть ще одного третейського суддю, то такий суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Таким чином, після подання до третейського суду позовної заяви позивач має право обирати одного суддю зі Списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», а у випадку відсутності заяви позивача - суддя призначається Головою такого суду.

Відтак, першою процесуальною дією суду є визначення судді для розгляду конкретного спору за заявою позивача, а у випадку відсутності такої заяви - за рішенням Голови постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини таке призначення Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» судді для розгляду конкретного спору в будь-якому разі повинно здійснюватися з дотримання принципів організації і діяльності третейського суду, зокрема, таких як: законність; незалежність третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівність всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальність сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та з забезпечення права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Тобто, формування складу суду для розгляду конкретної справи становить систему взаємопов'язаних дій Голови постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», відповідного третейського судді та учасників третейського спору, що полягають у передачі третейського спору на розгляд відповідного судді, повідомлення про призначення такого судді учасників, реалізація останнім свого права на заявлення відводу такому судді у випадку існування встановлених законом підстав (погодження відповідного судді для розгляду справи).

Після визначення судді для розгляду конкретної третейської справи, Голова Третейського суду або суддя протягом 5 робочих днів виносить ухвалу про порушення третейського провадження (п. 17 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»).

Таким чином, порушення третейського провадження є процесуальною дією, яка відбувається після процедури визначення конкретного судді на підставі ст. 20 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Вказаний принцип кореспондується із приписами Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких порушення провадження у справі може відбуватися суддею тільки після проведення об'єктивного та неупередженого розподілу справи.

В той же час, як вбачається із ухвали про порушення третейського провадження №19-01/15 від 19.01.2015 р., Голова постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» спочатку порушив провадження у даній справі та прийняв позовну заяву до розгляду, а тільки потім призначив себе третейським суддею по даній справі.

Відтак суд приходить до висновку, що під час визначення складу суду для розгляду справи постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Український правовий альянс» №19-01/15 був порушений закріплений Конвенцією принцип права на суд, встановлений законом.

Таким чином, склад третейського суду, яким було прийнято Рішення, не відповідав вимогам ст.ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди», що в силу положень п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та п. 4 ч. 2 ст. 122 5 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування Рішення.

Згідно із ст. 122 6 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення. В ухвалі господарського суду мають бути також зазначені: відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття; найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується; прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін третейського спору; вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд відповідної заяви покладають на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 86, 122 4 -122 6 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Автошкола «АГАТ» про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у третейській справі №19-01/15 задовольнити.

2. Рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у третейській справі №19-01/15 за позовом Фізичної особи-підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича до Приватного підприємства «Автошкола «АГАТ» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій скасувати повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича (04086, м. Київ, вул. Ольжича, 18-А, кв. 71; ідентифікаційний номер 2694910033) на користь Приватного підприємства «Автошкола «АГАТ» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414; ідентифікаційний код 31106787) судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя В.П. Босий