Рішення

від 26.05.2015 по справі 910/7699/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/7699/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Ланський"

про: стягнення 10 652,54 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Бригинець С.М. - пред.по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ланський" про стягнення 10 652,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за ліцензійним договором № 01-20/04/11 від 20.04.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.15 року порушено провадження у справі №910/7699/15-г.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 26.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2011 року між ТОВ «Індормедіа» (ліцензіар) та ТОВ «Ланський» (ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №01-20/04/11 від 20.04.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору ліцензіар на умовах, визначених договором, надав ліцензіату майнове право (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав на території закладів Ліцензіата, перелік яких наведено в Додатку 2 до договору, а ліцензіат зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) ліцензіару відповідно до положень договору.

Відповідно до Додатку 2 до договору закладом Ліцензіата є кафе-бар «Кітч» (м.Київ, вул. Пушкінська, 9А) площею 80 кв. м.

Згідно з п.2.4. Договору тарифи для розрахунку винагороди (роялті), яка сплачується ліцензіатом на користь ліцензіара за календарний квартал встановлюються в Додатку №1 до цього договору.

Сума винагороди (роялті) до сплати ліцензіатом на користь ліцензіара нараховується щоквартально на підставі погоджених сторонами у додатках до цього Договору даних щодо кількості та площі закладів ЛІЦЕНЗІАТА.

Визначена Сторонами винагорода не залежить від тривалості та кількості використання об'єктів авторського права та або суміжних прав.

Згідно з п.2.5. Договору ліцензіат зобов'язується перераховувати винагороду (роялті) на банківський рахунок ЛІЦЕНЗІАРА:

- за період з 20.04.2011 року по 30.06.2011 року в строк до 27.04.2011 року в розмірі 833,06 грн. (п.2.5.1. Договору)

- не пізніше ніж за 5 днів до початку кожного календарного кварталу (до 25 грудня, 25 березня, 25 червня, 25 вересня) винагороду (роялті) у розмірі, визначеному в п. 2,4. цього Договору.

Додатком №1 до Договору сторонами погоджено, що на виконання п.2.4. Ліцензійного договору №01-20/04/11 від 20.04.2011р. сторони погодили наступні тарифи для розрахунку винагороди (роялті), яка сплачується ліцензіатом на користь ліцензіара за календарний квартал: авторські та суміжні права на публічне використання фонограм музичних творів в 1 закладі до 100 кв.м. становить 1056,00 грн без ПДВ.

Внаслідок невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати роялті у відповідача перед позивачем за 1 квартал 2014 року виникла заборгованість в розмірі 1056,00 грн, за 2 квартал 2014 року виникла заборгованість розмірі 1054,00 грн, за 3 квартал 2014 року - виникла заборгованість в розмірі 1056,00 грн, за 4 квартал 2014 року виникла заборгованість в розмірі 1056,00 грн., за перший квартал 2015 року виникла заборгованість в розмірі 1056,00 грн.

Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Судом встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу винагороду (роялті) за надання позивачем невиключного права на публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав на території закладів ліцензіата.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що ліцензіат зобов'язується перераховувати винагороду (роялті) на банківський рахунок ЛІЦЕНЗІАРА не пізніше ніж за 5 днів до початку кожного календарного кварталу (до 25 грудня, 25 березня, 25 червня, 25 вересня) винагороду (роялті) у розмірі, визначеному в п. 2,4. цього Договору.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити роялті позивачу за 1 квартал 2014 року в розмірі 1056,00 грн до 25.12.2013 року, за 2 квартал 2014 року в розмірі 1054,00 грн до 25.03.2014 року, за 3 квартал 2014 року в розмірі 1056,00 грн до 25.06.2014 р., за 4 квартал 2014 року в розмірі 1056,00 грн. до 25.09.2014р., за перший квартал 2015 року в розмірі 1056,00 грн. до 25.12.2014 року.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті роялті у термін встановлений п. 2.5. Договору відповідачем не виконано, доказів оплати роялті відповідачем суду не надано, наявність заборгованості по оплаті роялті не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 280,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 105,96 грн., інфляційні втрати в розмірі 876,58 грн., пені в розмірі 890,36 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Суд перевірив розрахунок позивача інфляційних втрат за загальний період з 01.01.2014 року по 02.03.2015 року, у зв'язку з чим приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 876,58 грн. інфляційних втрат.

Суд перевірив розрахунок позивача 3 % річних за загальний період з 01.01.2014 року по 02.03.2015 року у зв'язку з чим приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 105, 96 грн 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 890,36 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.8. Договору у разі затримки здійснення платежів ліцензіат зобов'язаний виплатити ліцензіару на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми цього Договору за кожен день прострочення до моменту належного виконання зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок пені позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 890,36 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 3 500,00 грн. за порушення вимог п.2.6. Договору.

Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.2.6. Договору ліцензіар до закінчення оплаченого кварталу зобов'язаний надіслати ліцензіату підписаний Акт про виплату винагороди (роялті) в 2-ох примірниках, який після перевірки зазначеної в ньому інформації підписується ліцензіатом після чого 1 (один) примірник повертаються ліцензіару не пізніше 10 календарних днів з дати отримання ліцензіатом відповідних документів.

Згідно з п.2.7. Договору у разі невиконання ліцензіатом вимог п.2.6. Договору ліцензіат зобов'язаний сплатити ліцензіару штраф у розмірі 500 грн. за кожне порушення. Сплата штрафу не звільняє ліцензіата від виконання обов'язку.

Позивач вказує, що оскільки він направив відповідачу сім актів про виплату винагороди (роялті), проте підписаних відповідачем актів останній позивачу не повернув позивача, відповідач на підставі п.2.7. Договору повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою суду від 24.04.15 року судом зобов'язано позивача надати докази направлення відповідачу актів.

Позивачем до матеріалів справи долучено опис вкладення у цінний лист від 20.01.15р. та фіскальний чек, які свідчать про направлення відповідачу акту про виплату винагороди (роялті) від 31.12.2014 року (2 примірника). Доказів направлення інших актів про виплату винагороди (роялті) позивачем суду не надано.

За таких підстав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 500 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ланський" (04070, м.Київ, вул.Ігорівська, буд.12-А, код ЄДРПОУ 36335646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА" (01011, м.Київ, вул.Панаса Мирного, буд.16/13, код ЄДРПОУ 36258881) 5 280 (п'ять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп - суми боргу, 890 (вісімсот дев'яносто) грн 36 коп - пені, 105 (сто п'ять) грн 96 коп - 3 % річних, 876 (вісімсот сімдесят шість) грн 58 коп - інфляційних втрат, 500 (п'ятсот) грн 00 коп - штрафу та 1312 (тисячу триста дванадцять) грн 54 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 02.06.2015.