Рішення

від 27.05.2015 по справі 910/10614/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/10614/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОН АППЄТІ-ЕКСПЛУАТАЦІЯ»

про стягнення 13 771,38 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача не з'явились;

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 27.05.15 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОН АППЄТІ- ЕКСПЛУАТАЦІЯ» про стягнення 13 771,38 грн., з яких: 8 951,231 грн. - заборгованість за кредитом, 3 385,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 434,26 грн. - пеня за неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 30.09.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015 порушено провадження у справі № 910/10614/15 та призначено справу до розгляду на 27.05.2015.

Позивач в судове засідання 27.05.2015 не з'явився, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 04080175366469. Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 01024 м. Київ, вул. А. Богомольця, буд. 6, кв. 15

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву, при цьому суд виходив за наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За висновками суду, незважаючи на те, що представники сторін в судове засідання 20.05.2015р., не з'явились, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка деяких учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30.09.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «БОН АППЄТІ- ЕКСПЛУАТАЦІЯ» (відповідач) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач, Банк) із заявою про відкриття поточного рахунку, до якої додано картку зі зразками підписів, печатки (далі - заява).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000052719418 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.2.11.1 Умов, Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронно - цифрового підпису усіма його сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України , якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України .

Так, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексуУкраїни позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Розділом 3.2.2 Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Відповідно до пункту 3.1.1.73 Умов, послугу "Гарантований платіж" позивач надає за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Згідно з пунктом 3.1.1.74 Умов, у випадку необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" (далі - "Приват24") подає до Банку заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей по господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват 24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Після отримання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).

Згідно п. 3.2.2.1 Умов, Банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені Договором строки. Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, не перевищує строку повернення кредиту, та може бути змінена або відмінена позичальником за згодою отримувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування клієнт - банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок отримувачів, які вказані в заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов,строк повернення кредиту зазначено в заявці. Згідно з ст.ст. 212 , 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом будь-яких зобов'язань, передбачених даним Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91 дня порушення будь-якого з зобов'язань, має право змінити умови даних Умов, встановивши новий строк повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення з зазначенням дати строку повернення кредиту. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Зі змісту виписок по рахунках відповідача випливає, що відповідач користувався кредитом за послугою "Гарантований платіж" неодноразово з наданням відповідних заявок, що підтверджується, в тому числі заявками на гарантований платіж та належним чином засвідченими виписками по рахунках щодо руху грошових коштів за період з 08.11.2013 по 27.01.2015.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено що в порушення ст. ст. 526 , 530 , 553 , 554 , 1049 , 1054 Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме: скориставшись кредитними коштами відповідач у встановлений 30-денний строк не здійснив їх погашення та нарахованих відсотків, у зв'язку з чим виник борг у сумі 8 951,231 грн. по сплаті кредиту та 3 385,91 грн. борг по процентам за користування кредитом.

Крім того, за прострочення виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування позивачем заявлено до стягнення 1 434,26 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Відповідно до ст.ст. 610 , 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання,якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов визначено, що у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.3.3.9.3 даного Договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.2.2., 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 даного Договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6 даного договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань за Договором щодо повернення кредитних коштів за послугою "Гарантований платіж" та сплати процентів, наведені порушення відповідачем своїх зобов'язань є підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, що обумовлено як ст.ст. 549 , 611 , 610 , 612 Цивільного кодексу України , так і п. 3.2.2.10.1 Умов.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, суд погоджується з наведеними розрахунками щодо строків, сум та ставок нарахувань, у зв'язку з чим задовольняє вимоги позивача в цій частині в повному обсязі, а саме: 1 434,26 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 8 951,21 грн - заборгованості за кредитом, 3385,91 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 434,26 грн -пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОН АППЄТІ- ЕКСПЛУАТАЦІЯ» (01024, м. Київ, вул.. А.Богомольця, будинок 6, квартира 15 ідентифікаційний код 38864620) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49027 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 8 951 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 21 коп. - боргу за кредитом, 3 385 (три тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. 91 коп. - боргу по відсоткам за користування кредитом, 1 434 (одну тисячу чотириста тридцять чотири) грн. 26 коп. - пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин