Рішення

від 25.05.2015 по справі 914/1274/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 р. Справа№ 914/1274/15

За позовом: Приватного підприємства "Струмок", с. Воронів Рогатинського району Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м. Трускавець Львівської області

про стягнення заборгованості.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Яш П.К. - представник

від відповідача: Войтович О.В. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства "Струмок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про стягнення 94 274, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.05.2015 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача вимоги суду щодо представлення відзиву не виконав, в судовому засіданні позовні вимоги не заперечив, вказавши лише що розмір витрат на оплату послуг адвоката є значно завищеним.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Приватне підприємство "Струмок" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (надалі - відповідач) про стягнення 94 274, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач вказує на те, що згідно накладних від 03.09.2013 р. № 1124; від 06.09.2013 р. № 1146: від 13.09.2013 р. № 1177; від 20.09.2013 р. № 1219; від 27.09.2013 р. № 1254; від 04.10.2013 р. № 1295; від 11.10.2013 р. № 1338; від 22.10.2013 р. № 1377; від 05.11.2013 р. № 1451; від 12.11.2013 р. № 1502; від 18.11.2013 р. № 1532; від 26.11.2013 р. № 1588; від 03.12.2013 р. № 1627; від 13.12.2013 р. № 1687; від 20.12.2013 р. № 1724; від 27.12.2013 р. № 1750; від 09.09.2013 р. № 1160; від 17.09.2013 р. № 1209; від 24.09.2013 р. № 1240; від 01.10.2013 р. № 1276; від 07.10.2013 р. № 1314; від 14.10.2013 р. № 1357; від 29.10.2013 р. № 1414; від 08.11.2013 р. № 1488; від 15.11.2013 р. № 1522 від 22.11.2013 р. № 1571; від 22.11.2013 р. № 1571; від 29.11.2013 р. № 1612; від 10.12.2013 р. № 1646; від 17.12.2013 р. № 1713; від 24.12.2013 р. № 1739; від 24.12.2013 р. № 1739; від 31.12.2013 р. № 1767 позивачем було продано відповідачу товар (свинину) на загальну суму 95 829, 68 грн.

Крім того, 02.01.2014 р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 1-ТІ, відповідно до умов якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором передати у власність відповідача м'ясо та м'ясопродукти яловичі та свинні, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором приймати товар та оплачувати його.

Позивачем, на виконання умов договору, було продано відповідачу товар, що підтверджується накладними від 26.12.2014 р. № 2079; від 31.12.2014 р. № 2096; від 30.12.2014 р. № 2097; від 02.01.2015 р. № 000003; від 06.01.2015 р. № 000018; від 09.01.2015 р. № 000029; від 13.01.2015 р. № 000046; від 16.01.2015 р. № 000067; від 23.01.2015 р. № 000095; від 27.01.2015 р. № 000118; від 30.01.2015 р. № 000137.

Відповідно до п. 2.6 договору оплата за одержану продукцію здійснюється відповідачем протягом 10 днів з моменту її одержання, шляхом банківського переказу та (або) внесення готівки в касу позивача.

В порушення своїх зобов'язань, відповідач здійснив часткову оплату за проданий позивачем товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 94 274, 40 грн.

26.02.2015 р. сторонами був підписаний акт звірки, в якому відповідач підтвердив, що у нього існує заборгованість в розмірі 94 274, 40 грн.

Таким чином, на день подання позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 94 274, 40 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, згідно умов договору від 02.01.2014 р. та накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, позивачем було продано відповідачу товар (м'ясопродукти).

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.6 договору, оплата за одержану продукцію здійснюється відповідачем протягом 10 днів з моменту її одержання, шляхом банківського переказу та (або) внесення готівки в касу позивача.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач за отриманий товар оплату здійснив частково внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 94 274, 40 грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, однак доказів сплати заборгованості суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 94 274, 40 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат позивача на послуги адвоката в сумі 10 000 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Виходячи із зазначених вище критеріїв, суд вважає за необхідне зменшити суму відшкодування коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, за надані послуги адвоката до 5 000, 00 грн.

Зважаючи на те, що спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (82200, м. Трускавець Львівської області, вул. Суховоля, 61, код ЄДРПОУ 30439207) на користь Приватного підприємства «Струмок» (77020, с. Воронів Рогатинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20547261) суму в розмірі 101 159, 90 грн., з них:

- 94 274, 40 грн. - основного боргу;

- 5 000, 00 грн. - вартості послуг адвоката;

- 1 885, 50 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02.06.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.