Рішення

від 02.06.2015 по справі 922/1625/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 922/1625/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанщина - Інтерм", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Чуєнко В.І.,дов.№ б/н від 16.03.2015р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанщина - Інтерм", звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП", в якій просить суд стягнути з відповідача грошову суму за недопоставку товару у розмірі 88 668,16грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги , позивач посилається на досягнення між ТОВ «Слобожанщина - Інтерм» та відповідачем ТОВ «УМПІ ГРУП» домовленості, щодо поставки товару певного асортименту на загальну суму 169 164, 51 грн. 12 листопада 2014 року був оплачений рахунок № 510- 10/14 від 23 жовтня 2014 року на поставку матеріалів від ТОВ «УМПІ ГРУП» в сумі 169 164, 51 грн. Відповідачем на адресу з боку ТОВ «УМПІ ГРУП», були поставлені матеріали за видатковими накладними № 146 від 13 листопада 2014 року на суму 70 747, 83 грн.,№ 147 від 19 листопада 2014 року на суму 4 211,12 грн., № 149 від 26 листопада 2014 року на суму 4 217,40 грн., № 150 від 28 листопада 2014 року на суму 1 320, 00 грн.

Як вказує позивач в позовній заяві відповідачем на адресу ТОВ «Слобожанщина - Інтерм» були поставлені матеріали лише на суму 80 496,35 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви до суду у підприємства ТОВ «УМПІ ГРУП» утворилась заборгованість перед ТОВ «Слобожанщина - Інтерм» в розмірі 88 668,16 грн., за недопоставлений товар, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2015року, розгляд справи відкладено до 01.06.2015року, з метою належного повідомлення відповідача про час ті місце розгляду справи .

Оскільки „01" червня 2015 року святковий день, суд вважає за необхідне виправити допущену описку, оскільки таке виправлення не зачіпає суті ухвали та призначити розгляд справи в судовому засіданні на „02" червня 2015 року о 15 годині 00 хвилин.

Представник позивач в судовому засіданні 02.06.2015року підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання 02.06.2015 року не з'явився, документів витребуваних судом не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Слобожанщина - Інтерм» та відповідачем ТОВ «УМПІ ГРУП» було досягнуто домовленость, щодо поставки товару певного асортименту на загальну суму 169 164, 51 грн. 12 листопада 2014 року був оплачений рахунок № 510- 10/14 від 23 жовтня 2014 року на поставку матеріалів від ТОВ «УМПІ ГРУП» в сумі 169 164, 51 грн. Відповідачем на адресу з боку ТОВ «УМПІ ГРУП», були поставлені матеріали за видатковими накладними № 146 від 13 листопада 2014 року на суму 70 747, 83 грн., № 147 від 19 листопада 2014 року на суму 4 211,12 грн., № 149 від 26 листопада 2014 року на суму 4 217,40 грн., № 150 від 28 листопада 2014 року на суму 1 320, 00 грн., однак відповідачем на адресу ТОВ «Слобожанщина - Інтерм» були поставлені матеріали лише на суму 80 496,35 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу за вих. № 5/2-2 (а.с. 16-17) про повернення грошової суми, сплаченого позивачем товару в сумі 88 668,16 грн.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, своїх зобов`язань щодо поставки товару не виконав, грошові кошти, сплачені в сумі 88 668,16 грн. позивачу не повернув, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Господарським судом встановлено, що фактично укладений між сторонами правочин на підставі видаткових накладних № 146 від 13 листопада 2014 року на суму 70 747, 83 грн.,№ 147 від 19 листопада 2014 року на суму 4 211,12 грн., № 149 від 26 листопада 2014 року на суму 4 217,40 грн., № 150 від 28 листопада 2014 року на суму 1 320, 00 грн. за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає положенням ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов*язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна.

Таким чином, видаткова накладна є документом, що фіксує здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку у відповідача щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на момент розгляду справи відповідач 88 668,16 грн. заборгованості за отриманий за договором поставки товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 88 668,16 грн.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем щодо поставки товару та не проведення при цьому всіх належних розрахунків відповідачем за отриманий товар, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимогами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 655, 692, 712 ЦК України, 173,174, 181, 265 ГК України, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП"( 61204, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський район, пр. Людвіга Свободи, буд.50 В, код 38634723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Слобожанщина - Інтерм" (61003, м. Харків, вул.Гамарника,3, код 31436338) - грошову суму за недопоставку товару у розмірі 88 668,16грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк