cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2015 року Справа № 925/828/15
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технохол», м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 14
про стягнення 95 322,23 грн. заборгованості та санкцій,
за участю представників сторін:
від позивача: Орлова Н.В. - за довіреністю,
від відповідача: не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохол» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» про стягнення заборгованості за виготовлений, поставлений та змонтований товар (холодильне обладнання) згідно договору поставки від 25.06.2012р. №620 в розмірі 95322,23 грн., в тому числі: 63450 грн. основного боргу, 14018,80 грн. пені, 1075,64 грн. 3% річних, 16777,79 грн. інфляційних збитків, та відшкодування судових витрат.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив не подав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження вручена відповідачу 15.05.2015р., про що свідчить розписка до поштового відправлення.
Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.
25.06.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Технохол» (Постачальником - Позивач по справі), в особі директора Закашанського Ю.М., що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «СП «Золотоніський» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора Cулейман А.А., що діє на підставі Статуту, було укладено договір на виготовлення, монтаж та налагодження холодильного обладнання №620 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується виготовити, поставити, передати у власність Замовника та налагодити холодильне обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити обладнання на об'єкті замовника в с. Піщана Золотоніського району, вул. Шевченка, 61.
На виконання умов договору здійснено поставку комплекту холодильного обладнання - видаткова накладна №398 від 30.09.2014р.
Монтаж обладнання закінчено 17.11.2014р., що підтверджено актом приймання-передачі робіт.
Загальна сума договору (з урахуванням вартості доставки обладнання) складає 679 722 грн. з врахуванням ПДВ.
Оплата має бути здійснена - 380722 грн. - до 17.09.2012р.;
233000 грн. - протягом одного банківського дня після поставки обладнання, тобто не пізніше
66000 грн. - не пізніше трьох банківських днів після підписання акту приймання-здачі робіт (введення в експлуатацію).
Позивачем врахована часткова оплата відповідача і на момент звернення з позовом борг становить 63450 грн. з ПДВ, що є предметом спору.
На суму заборгованості за наявним грошовим зобов'язанням позивач нараховує до стягнення з відповідача 14018,80 грн. пені, 1075,64 грн. -3% річних з простроченої суми, 16777,79 грн. інфляційних збитків.
Невиконання Замовником взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Відповідач вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не подав. Суд враховує відсутність заяв відповідача суду про об'єктивну неможливість подати суду заперечення проти позову. Доказів погашення однорідних вимог сторонами - не подано.
Інших доказів сторонами не подано.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатного виготовлення, поставки, монтажу товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.
За правовою природою договір на виготовлення, монтаж та наладку обладнання від 25.06.2012р. №620 є змішаним договором поставки з елементами підряду та послуги і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.
Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 25.06.2012р. №620 (а.с. 11-15) не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.
Продавець виготовляє, поставляє та передає, а Покупець приймає й оплачує товар (холодильне обладнання) - асортимент, кількість, ціна, умови поставки та пункт поставки і монтажу якого визначається у договорі (п.п. 1.1, 1.2 Договору).
Позивач 30.09.2014р. поставив Відповідачу товар (холодильне обладнання) на загальну суму 599772 грн., що підтверджується видатковою накладною №398 від 30.09.2014р. (а.с. 16), актом приймання-передачі від 17.11.2014р. (а.с. 17-18), та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості отриманої продукції не заявлено.
Обладнання змонтовано на об'єкті відповідача та підписано акт приймання-передачі робіт від 17.11.2014р. (а.с. 17-18).
Між сторонами підписано акт звірки заборгованості за період 2014р. Основний борг за договором №620 становить 63450 грн. на користь позивача.
Факт наявності заборгованості підтверджується Договором, накладною та актом звірки розрахунків. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отримане та змонтоване холодильне обладнання, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 2.2 Договору - оплата за товар Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів розрахунковий рахунок Постачальника частинами в три етапи. Залишок 66000 грн. має бути перерахований протягом 3 банківських днів з дати підписання акут приймання обладнання в експлуатацію.
Як вбачається з матеріалів справи, товар був поставлений Відповідачу 30.09.2014р. згідно видаткової накладної №398 (а.с. 16).
Монтаж обладнання закінчено та виконану роботу здано замовнику 17.11.2014р. (а.с. 17-18).
Суд враховує, що згідно вимоги позивача відповідач повинен був сплати заборгованість добровільно, без судового примусу, не пізніше 22.11.2014р.
Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 45550 грн., що враховано позивачем при зверненні до суду.
Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки до 22.11.2014р.
Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки товару, монтажу чи іншого невиконання умов спірного договору.
Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отримане та змонтоване обладнання належним чином не виконав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 63450 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення строків оплати передбачених п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 цього договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несплаченої суми.
У відповідності до п. 6.2 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 14 018,80 грн. пені за порушення строків оплати:
- передбачених п.п. 2.2.2 за період прострочення з 02.10.2014р. по 19.12.2014р. в розмірі 1623,23 грн.;
- передбачених п.п. 2.2.3 за період прострочення з 21.11.2014р. по 07.05.2015р. в розмірі 12395,57 грн.
Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням строку прострочення оплати партії поставки, облікової ставки НБУ за період прострочення (а.с. 4-5). Розрахунок вимоги виконано вірно. 14018,80 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивач з посиланням на норми ст. 625 ЦК України про відповідальність за невиконання грошового зобов'язання просить стягнути з відповідача 16777,79 грн. інфляційних збитків та 1075,64 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами (а.с. 5).
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Еліт: Ліга Закон». Розрахунок позивачем виконано вірно. Належить стягнути 16777,79 грн. інфляційних, оскільки сума не перевищує можливої суми нарахування, та 1075,64 грн. - 3% річних з простроченої суми за вказаний період.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Проведення оплати відповідачем за отримане майно в період розгляду спору в суді - має враховуватись виконавчою службою при проведенні виконавчих дій як погашення боргу, оскільки відповідачем в судове засідання цих доказів не подано і перешкод у наданні цих доказів останнім не наведено.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1 906,45 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський», Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, вул. Шевченко, буд. 61, код ЄДРПОУ 33418504, номер рахунку в банку невідомий
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технохол», м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 14, код ЄДРПОУ 21562431, номер рахунку в банку невідомий
63450 грн. основного боргу, 14018,80 грн. пені та 1075,64 грн. - 3% річних, 16777,79 грн. інфляційних збитків, 1 906,45 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 03.06.2015р.
Суддя Г.М. Скиба
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2015 |
Оприлюднено | 09.06.2015 |
Номер документу | 44544570 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Скиба Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні