Постанова

від 03.06.2015 по справі 910/22909/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/22909/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Янко М.І. - довіреність № 47 від 15.10.2014

від відповідача - Саєць П.А. - довіреність № б/н від 19.12.2014

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/22909/14 (суддя Бондарчук В.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Груп" про стягнення 66 271,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Груп" про стягнення 58 484, 00 грн. основної заборгованості, 3 664, 40 грн. пені та 4 123, 09 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/22909/14 позов задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 58 484, 00 грн. основної заборгованості, 541, 38 грн. пені та 29,12 грн. інфляційних; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

При ухваленні рішення по даній справі суд виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання з оплати вартості наданих йому послуг за договором на надання послуг баштовим краном.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/22909/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявка на демонтаж крану відповідачем позивачу не надсилалась, отже відповідно підстави для демонтажу крану були відсутні.

У судовому засіданні 03.06.2015 року представник апелянта - відповідача у справі, підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2015 проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс", як виконавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Груп", як замовником 28.11.2013 р. укладено договір № 46/13 на надання послуг баштовим краном, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується надавати, а замовник прийняти та оплатити, послуги баштових кранів. Умовами надання послуг: строки, вартість, адреса будівництва, перелік баштових кранів, які будуть використовуватись для надання послуг, їх характеристики та інші умови, які сторони будуть вважати обов'язковими, визначаються сторонами у додаткових угодах до даного договору.

Згідно п. 1.2 договору до послуг за даним договором відносяться: монтаж, нарощування секцій баштового крану, надання послуг із використання баштового крану, демонтаж баштового крану та інші послуги пов'язані із виконанням умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, оплата послуг замовником виконавцю здійснюється на умовах передбачених додатковими угодами до даного договору.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата послуг за даним договором здійснюється відповідачем щомісячно в термін до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором - пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на день виникнення прострочення від суми заборгованості, за кожний день прострочення (п. 7.1.1 договору).

До даного договору між сторонами 28.11.2013 р. укладено додаткову угоду № 1.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди, виконавець зобов'язується надавати, а замовник прийняти та оплатити, послуги баштового крану FO/23В у комплектації на висоту 46,35 м.

Строки надання послуг 28.11.2013 р. до 25.12.2014 р., що включає в себе: монтаж, здачу в експлуатацію та демонтаж баштового крану. Строки надання послуг, у зв'язку з об'єктивними умовами, можуть зміщатися (п. 3 додаткової угоди).

Пунктом 4. додаткової угоди передбачено, що надання послуг за даною додатковою угодою розпочинається з моменту здійснення повної попередньої оплати замовником послуг виконавця відповідно до умов передбачених договором та даною додатковою угодою №1 п.7, п.8, п.9, п.10, п.13.

За надання виконавцем послуг, передбачених даною додатковою угодою № 1 до договору № 46/13 від 28.11.2013 р., замовник йому сплачує:

- вартість однієї машино-години роботи баштового крану за одну годину складає - 145, 00 грн., в тому числі ПДВ-20%;

- вартість доставки баштового крану на будівельний майданчик відповідача - 12 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість робіт з монтажу баштового крану на висоту 46.35 м - 35 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість робіт з демонтажу баштового крану з висоти 46.35 м. 35 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість вивозу баштового крану з будівельного майданчика відповідача - 12 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість робіт з нарощування баштового крану та доставки секцій крану (+24м) - 14 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість робіт з зрощування баштового крану та вивозу секцій з висоти (-24м) - 14 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- відповідач сплачує вартість комплекту анкерних кріплень 35 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 %. (п. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 додаткової угоди).

Позивач отримав від відповідача лист-заяву № 230714 від 23.07.2014 р. на демонтаж баштового крану FO/23В на будівництві по вул. Воскресенська, 7. Належним чином посвідчена копія вказаного листа подана позивачем до суду першої інстанції.

Зазначений лист-заяву отримано позивачем на свою електронну адресу з електронної поштової скриньки відповідача, з якої отримувалися й інші листи стосовно правовідносин за договором № 46/13.

Умови договору не містять заборони направлення заявок електронною поштою.

Доводи апелянта про те, що зазначена заявка на демонтаж крану відповідачем позивачу не надсилалась, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

З метою встановлення вказаної спірної обставини, апеляційним судом було зобов'язано ТОВ "УКРНЕТ" надати суду пояснення щодо надходження на електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" ats_logist@ukr.net з поштової скриньки товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Груп" 0975423581@ukr.net наступних листів (з наданням необхідних копій в разі їх наявності): лист ("График работы кранов на выходные") від 15.04.2014; лист ("Акт сверки") від 26.05.2014; лист- відповідь ("Re: Акт сверки") від 26.05.2014; лист ("нет темы") від 27.05.2014; лист ("счета") від 19.05.2014; лист ("Лист про демонтаж крану") від 23.07.2014; лист ("Fw: Лист про демонтаж крану") від 21.08.2014; лист ("Лист про демонтаж крану, Рахунки на сплату") від 21.08.2014; лист ("Счет") від 21.08.2014;10. лист ("Счета от Вас получены.Спасибо!") від 21.08.2014; лист ("Оплата от ООО "Лидер-Груп") від 28.08.2014; лист ("вих лист") від 28.08.2014;лист ("Лист") від 03.10.2014;лист ("Лист") від 03.10.2014.

Згідно наданої суду письмової відповіді ТОВ "УКРНЕТ" (т.2, а.с. 50) зазначені листи дійсно надходили на електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" з поштової скриньки товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Груп".

При цьому, ТОВ "УКРНЕТ" надано копії цих листів, серед яких, зокрема, копію листа відповідача до позивача № 230714 від 23.07.2014 р. на демонтаж баштового крану FO/23В.

Отже, відповідачем не спростовано направлення зазначеної заявки на демонтаж крану, тому відповідно його заперечення не приймаються судом.

На підставі вказаної заявки позивачем і було здійснено демонтаж та вивіз баштового крану, про що складено акт здачі-прийняття робіт № 405 від 03.09.2014 р. на суму 57 480 грн.

Про наявність волі відповідача на вивезення баштового крану може додатково свідчити і те, що ним не чинилося жодних перешкод позивачу при здійсненні демонтажу та вивезенні крану. Оспорювання вказаної дії у будь-який спосіб відповідачем не здійснювалося.

Таким чином, посилання апелянта на те, що демонтаж крану здійснено за відсутності його згоди є необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами.

Позивачем, в цілому за договором, було надано відповідачу послуги на загальну суму 559 693, 48 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 27 від 06.01.2014 р., № 26 від 31.01.2014 р., № 89 від 28.02.2014 р., № 112 від 31.03.2014 р., № 120 від 31.03.2014 р., № 183 від 30.04.2014 р., № 217 від 31.05.2014 р., № 261 від 30.06.2014 р., № 395 від 31.08.2014 р., № 405 від 03.09.2014 р.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково у розмірі 501 209, 48 грн. (банківські виписки наявні в матеріалах справи), в результаті чого у останього утворилась заборгованість в сумі 58 484, 00 грн., з яких 1 004, 00 грн. за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 31.08.2014 р. та 57 480, 00 грн. за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 405 від 03.09.2014 р.

Зазначені акти, за якими у відповідача утворилась заборгованість, були направлені замовнику, проте залишись ним не підписані.

Позивачем до матеріалів справи додано докази направлення відповідачу акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 31.08.2014 р. (т.1, а.с. 35).

Отримання другого акту - № 405 від 03.09.2014 р. підтверджується відповідачем у своїх письмових поясненнях (т. 1, а.с. 62), що відповідно до ст. 32 ГПК є належним доказом вказаної обставини.

Як вже було зазначено, дані акти відповідач не підписав та заборгованість за ними (1 004, 00 грн. за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 31.08.2014 р. та 57 480, 00 грн. за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 405 від 03.09.2014 р.) не погасив.

Відповідно до п. 2.5 договору немотивована відмова від підписання акту здачі-приймання послуг вважається прийняттям замовником таких послуг.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ "Лідер-Груп" заборгованості в сумі 58 484, 00 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата послуг за даним договором здійснюється відповідачем щомісячно в термін до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним.

Отже, відповідач згідно даного пункту договору, повинен був оплатити надані позивачем послуги за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 31.08.2014 р. на суму 47 995 грн. в термін до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним, тобто до 05.09.2014.

Як вже зазначалось вище, відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за актом № 395 від 31.08.2014 р. виконано лише на суму 46 991 грн.

Решта коштів за надані послуги за актом № 395 від 31.08.2014 р. так і не була оплачена відповідачем.

Оплата ж за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 405 від 03.09.2014 р. повинна здійснюватись відповідачем згідно п. 4 додаткової угоди № 1 від 28.11.2013 р. на умовах попередньої оплати.

Позивач здійснив демонтаж та вивезення крану за відсутності попередньої оплати. Не були оплачені відповідачем вказані послуги і після отримання ним зазначеного акту.

За таких обставин, надання послуг демонтажу крану без отримання попередньої оплати є зустрічним виконанням зобов'язання.

Питання зустрічного виконання зобов'язання регламентовано ст. 538 Цивільного кодексу України, якою, зокрема, визначено наступне.

- Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

- При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

- Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 31.08.2014 р. та № 405 від 03.09.2014 р. настав, проте зобов'язання виконано так і не було.

Непідписання відповідачем, отриманих від позивача, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 31.08.2014 р. та № 405 від 03.09.2014 р. не впливає на обов'язок здійснення оплати.

По-перше: умови п. 2.1 договору та п. 4 додаткової угоди (з урахуванням положень ст. 538 ЦК) не пов'язують обов'язок оплатити отримані послуги з підписанням актів.

По-друге: немотивована відмова від підписання акту (згідно п. 2.5 договору) вважається прийняттям замовником наданих послуг.

Отже, відповідач, повинен був здійснити розрахунок за актом № 395 від 31.08.2014 р. до 05.09.2014, та за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 405 від 03.09.2014 р. - на умовах попередньої оплати, незалежно від підписання цих актів.

Відповідач всупереч умов договору грошові зобов'язання з оплати послуг не виконав належним.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Факт наявності заборгованості за надані позивачем послуги за договором підтверджується матеріалами справи, про що наведено вище.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача 58 484, 00 грн. заборгованості за надані позивачем послуги.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 3 664, 40 грн. та інфляційні в сумі 4 123, 09 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.1.1 договору замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором - пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на день виникнення прострочення від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З урахуванням того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 541, 38 грн. та інфляційних в сумі 29,12 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Груп" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/22909/14 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/22909/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко