Постанова
від 26.05.2015 по справі 808/1384/15
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року о 16 год. 49 хв.Справа № 808/1384/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Сахно О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Аккорд 2011»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Аккорд 2011» (далі - позивач, ПП «Аккорд 2011») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить скасувати вимогу про сплату боргу №Ю-2516 від 03.03.2015.

В обґрунтування позову зазначає, що підприємство сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за 1 половину вересня 2014 року в розмірі 2 513,06 грн. та за 10-12 місяці 2014 року в розмірі 11 500,00 грн. шляхом подання на виконання відповідних розрахункових документів до ПАТ «Банк Камбіо», у якому платник обслуговується. Проте, банком не виконано своїх зобов'язань щодо перерахування зазначених сум єдиного внеску на рахунки контролюючого органу, про що від банку отримано відповідні повідомлення. Позивач вважає, що ним в повному обсязі виконаний обов'язок щодо обчислення, нарахування та своєчасної сплати сум єдиного внеску, а недоїмка виникла в результаті невиконання банківською установою своїх зобов'язань перед клієнтом. У зв'язку з цим, на думку позивача, відповідно до приписів п.129 ст.129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) він звільнений від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування єдиного внеску. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з вищезазначених підстав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що станом на 28.02.2015 у позивача наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 8 643,45 грн., у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закону № 2464) на адресу позивача направлено вимогу. Відповідач вказує, що питання про відповідальність позивача чи інших осіб за несвоєчасну сплату єдиного внеску при винесенні вимоги не досліджувалось, адже вимога виставлена на суму основного боргу. Також, звертає увагу, що положення ПК України не можуть застосовуватись до правовідносин, які стосуються порядку нарахування та сплати єдиного внеску, оскільки ПК України прямо на це вказує. Зазначає, відповідно до Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком суми платежу з рахунку платника. Також, зазначає, що банк не є учасником правовідносин, що склались між його клієнтом - в даному випадку позивачем, та контролюючим органом, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для вчинення дій щодо стягнення сум недоїмки з банку. В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення з вищевикладених підстав, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ПП «Аккорд 2011» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 18.04.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 103 102 0000 029296. Підприємство у власній господарській діяльності використовує працю найманих працівників, а отже є роботодавцем по відношенню до цих осіб.

Згідно даних інтегрованої картки платника єдиного внеску, станом на 28.02.2015 за ПП «Аккорд 2011» обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 8 643,45 грн.

У зв'язку з ненадходженням до бюджету вищезазначених сум, ДПІ було сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2516 від 03.03.2015.

Не погодившись з вказаною вимогою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

При цьому згідно вимог ч.1 ст.2 Закону №2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Таким чином, зазначений Закон №2464 є спеціальним щодо правовідносин, які виникли між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, п.3 зазначеної частини встановлено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Пунктом 10 вказаної частини визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно положень п.1, 2 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, крім іншого,

1) роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

2) працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому пункту 1 цієї частини.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 ч.1 цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6-14 частини першої цієї статті.

Таким чином, позивач є страхувальником по відношенню до найманих працівників - застрахованих осіб.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зокрема, роботодавців.

Статтею 9 Закону №2464 визначений порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Суд звертає увагу, що питання правильності обчислення та нарахування сум єдиного внеску позивачем сторонами не оспорюється, у зв'язку з цим зазначені обставини судом не досліджуються.

Так, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп.4 та 5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

На виконання вимог Закону №2464 позивачем обчислено єдиний внесок за 1 половину вересня 2014 року та подано до ПАТ «Банк Камбіо», на обслуговуванні у якому перебуває розрахунковий рахунок позивача, платіжне доручення №617 від 22.08.2014 на суму 2 513,06 грн. для виконання та здійснення переказу коштів на відповідні рахунки ДПІ за призначенням платежу: ЄСВ за 1 половину 09.2014 року, 36,77% - 2 288,94 грн., 3,6% - 224,12 грн.

Згідно повідомлення банку ПАТ «Банк Камбіо» від 24.09.2014, у зв'язку з відсутністю/недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, вищезазначений розрахунковий документ не виконаний та 23.09.2014 взятий для облікування за позабалансовим рахунком 98046600100180.980.

Також, позивачем було подано до ПАТ «Банк Камбіо» для виконання платіжне доручення №622 від 13.10.2014 на суму 11 500 грн., призначення платежу: ЄСВ за 10, 11, 12.2014 року, 36,77% - 10 200,00 грн., 3,6% - 1 300,00 грн.

Згідно повідомлення банку від 14.10.2014, у зв'язку з відсутністю/недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, вищезазначений розрахунковий документ не виконаний та 14.10.2014 взятий для облікування за позабалансовим рахунком 98046600100180.980.

Зазначене свідчить про те, що суми єдиного внеску за 1 половину вересня, жовтень-грудень 2014 року, обчисленого та зверненого до сплати позивачем, на відповідні рахунки органу державної фіскальної служби не надійшли.

Згідно даних інтегрованої картки платника єдиного внеску, станом на 28.02.2015 у ПП «Аккорд 2011» наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 8 643,45 грн.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, вважається недоїмкою.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що кошти не надійшли з вини банку. Разом з тим, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про відсутність у нього обов'язку по погашенню сум недоїмки з єдиного внеску з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.10 ст.9 Закону №2464 у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Будь-яких доказів, які б свідчили те, що вищезазначені суми платежу по єдиному внеску з рахунку ПП «Аккорд 2011» списано банком, суду не надано. Щодо копій виписок з особового рахунку позивача за 25.09.2014 та 08.10.2014, суд зазначає, що з інформації яка в них міститься, не можливо беззаперечно встановити, чи відбулось списання коштів з розрахункового рахунку позивача на виконання розрахункових операцій.

Суд не приймає посилання позивача на положення п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України та зазначає, що даною нормою визначено відповідальність банку за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів.

Проте, відповідно до ч.2 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.(ч.4 ст.8 Закону №2464).

Суд звертає увагу, що частиною 12 ст.25 Закону №2464 передбачено відповідальність банків за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску та застосування відповідних фінансових санкцій.

Однак, суд зазначає, що несвоєчасність сплати єдиного внеску не є предметом розгляду в даній справі, оскільки при винесенні оскаржуваної вимоги питання несвоєчасності сплати сум єдиного внеску не розглядалось, відповідні штрафні санкції та/або пеня не застосовувались, вимога винесена лише на основну суму єдиного внеску.

Суд вважає за необхідне відмітити, що одним з основних принципів збору та ведення обліку єдиного внеску відповідно до ст.3 Закону № 2464 є захист прав та законних інтересів застрахованих осіб.

Це насамперед обумовлено наявністю причинно-наслідкового зв'язку між виконанням обов'язку платника єдиного внеску по його сплаті, надходженням коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів (на теперішній час - Державної фіскальної служби) та виникненням у подальшому права застрахованої особи на отримання страхових виплат і соціальних послуг, передбачених законодавством.

Відтак, оцінка правовідносин, що виникли між сторонами, має здійснюватися не тільки щодо відносин платника єдиного внеску та контролюючого органу, а й з урахуванням наявного обов'язку страхувальника перед застрахованою особою.

Посилання позивача на положення п.8.1 ст.8, п.22.1 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені норми регулюють відносини між банками та їх клієнтами, та не можуть бути застосовані при наданні оцінки правовідносинам щодо виконання обов'язку платниками зі сплати єдиного внеску.

Суд вважає, що зобов'язання страхувальника по обчисленню та сплаті єдиного внеску за застраховану особу має бути виконано незалежно від будь-яких обставин, враховуючи відсутність правових підстав впливу останнього на правовідносини між підприємством та банком, підприємством та контролюючим органом.

Крім того, відповідно до ч.9 ст.25 Закону №2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску станом на 25.02.2015 у розмірі 8 643,45 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно ч.4 ст.25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно сформовано та направлено на адресу ПП «Аккорд 2011» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.03.2015 №Ю-2516.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваної вимоги відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства «Аккорд 2011».

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Аккорд 2011» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування вимоги відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Аккорд 2011» (ідентифікаційний код 37648206) на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.05.2015
Оприлюднено09.06.2015
Номер документу44545343
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —808/1384/15

Ухвала від 17.07.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Туркіна Л.П.

Ухвала від 20.05.2015

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

Постанова від 26.05.2015

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

Ухвала від 06.05.2015

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

Ухвала від 20.04.2015

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

Ухвала від 16.03.2015

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні