Постанова

від 15.05.2015 по справі 813/570/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2015 року № 813/570/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судового засідання Телиці О.Б.,

представника позивача Поліковського О.Г.,

представника відповідача Хомин Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Аутсорсинг-сервіс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Аутсорсинг-сервіс» (далі - ПП «Аутсорсинг-сервіс») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № 0000942201 від 30.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. На думку позивача, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки з питань взаємовідносин із контрагентом ТзОВ «Сантехресурс» є незаконними та базуються лише на суб'єктивних припущеннях, оскільки у позивача є в наявності усі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності. Позивач стверджує, що формуючи податкову звітність, керувався нормами податкового кодексу та ґрунтувався на документах первинного бухгалтерського обліку, а відтак вимог чинного законодавства не порушував. Вважає, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Сантехресурс» є надуманими та нічим не доводяться.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, подав суду додаткові пояснення, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила повністю, подала суду письмові заперечення на позов, суть котрих зводиться до того, що в результаті здійсненої перевірки податковим органом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТзОВ «Сантехресурс» не підтверджено та визнано такими, що не мали реального характеру, лише зафіксовано документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку. В ході перевірки не було підтверджено надання послуг від ТзОВ «Сантехресурс», що свідчить про те, що укладений договір між позивачем та його контрагентом здійснений без мети настання реальних наслідків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

ДПІ у Личаківського районі проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Аутсорсинг-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37444187) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з ПДВ за травень-червень 2014 року.

За результатами перевірки ДПІ у Личаківському районі складено Акт перевірки №330/22-04/37444187 від 04.09.2014 року. У вказаному акті зафіксовано порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено сплату до бюджету податку на додану вартість на суму 7 833 грн, в тому числі за червень 2014 року на суму 7 833 грн.

На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.09.2014 року № 0000942201, згідно якого ПП «Аутсорсинг-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 11 750 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 7833 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3917 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, прийнятого за результатами перевірки ПП «Аутсорсинг-Сервіс» та на підставі акту перевірки № 330/22-04/37444187 від 04.09.2014 року, вважаючи його необґрунтованим, безпідставним та протиправним, звернувся із даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу ст. 198 ПК України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість період, що перевірявся податковим органом, в складі податкового кредиту відобразив суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної ТзОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291) у зв'язку із отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Враховуючи підстави позову та заперечення, спір виник щодо реальності ведення господарських операцій між ПП «Аутсорсинг-Сервіс» та ТзОВ Сантехресурс», за результатами яких позивачем сформовано податок на додану вартість.

З долучених до справи доказів суд встановив наступні правовідносини позивача та його контрагента ТзОВ «Сантехресурс».

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2014 року між позивачем та ТзОВ «Сантехресурс» був укладений договір щодо надання інформаційно-консультаційних послуг № 125.

Згідно п. 1.1 договору, замовник (ПП «Аутсорсинг-Сервіс») доручає, а виконавець (ТзОВ «Сантехресурс») зобов'язується надати останньому інформаційно-консультаційні послуги за напрямками, що цікавлять замовника.

Згідно з п. 2.1 договору, дослідження проводяться на території м. Черкас та Черкаської області.

Пунктом 3.1 передбачено, що предметом надання інформаційно-консультаційних послуг є вивчення пропозицій щодо надання Замовником аутсорцінгових послуг в сфері логістичної діяльності та залучення до співпраці із Замовником нових партнерів у сфері логістичної діяльності.

Відповідно до п. 4.1 договору, виконавець зобов'язаний надати результати досліджень та пропозицій (можна поетапно та усно) у термін не пізніше 01.05.2015 року.

Згідно до п. 7.1, 7.2, 7.3 договору, замовник виплачує виконавцю за виконані послуги винагороду згідно актів здачі-приймання виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється в безготівкову порядку, можливо траншами в термін до 01.05.2015 року, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Підставою для оплати є акт здачі-приймання виконаних робіт.

На підтвердження виконання даного договору позивачем долучено: акт виконаних робіт № 14 від 30.06.2014 року (а.с.54), платіжне доручення № 707 від 07.07.2014 року про оплату інформаційно-консультаційних послуг в розмірі 47000,00 грн (а.с.57), податкову накладну від 30.06.2014 року № 283 (а.с.58), звіт про проведені роботи в червні місяці 2014 року (а.с.59-67).

На підставі виданої ТзОВ «Сантехресурс» податкової накладної від 30.06.2014 року № 283 на суму 47000,00 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 7833,33 грн, котрий позивачем віднесено до складу податкового кредиту.

Щодо отриманих від ПП «Аутсорсинг-Сервіс» інформаційно-консультаційних послуг суд зазначає, що із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ТзОВ «Сантехресурс» інформаційно-консультаційні послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і Замовників (клієнтів).

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності, оскільки на протязі тривалого часу після отриманого звіту на виконання договору щодо надання інформаційно-консультаційних послуг № 125 від 01.05.2014 року позивачем не використано у його господарській діяльності пропозиції подані ТзОВ «Сантехресурс», а саме залучення нових партнерів на території м. Черкас та Черкаської області у господарській діяльності позивача.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Суд бере до уваги надану представником відповідача інформацію, отриману на його офіційні запити, які були адресовані підприємствам як можливим потенційним партнерам позивача згідно звіту про проведені роботи в червні місяці 2014 року, а саме ВАТ «Торговий центр «Софот» (ПАТ «Торговий центр «Софот») (м. Черкаси, вул. Благовісна, 213), ПАТ «Азот» (м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72), ТзОВ «Гранд Маркет Черкаси» (м. Черкаси, вул. Ільїна, 252), ПАТ «Полімінерал» (м. Черкаси, вул. Ільїна, 55), про те, що господарської діяльності із ПП «Аутсорсинг-Сервіс» такі підприємства не здійснювали.

Зазначену інформацію в судовому засіданні підтвердив і сам представник позивача, вказавши при цьому, що з жодними із підприємствами як потенційними партнерами, які знаходяться у м. Черкаси та Черкаській області, що зазначені у звіті про проведені роботи в червні місяці 2014 року, ПП «Аутсорсинг-Сервіс» не співпрацювало в сфері аутсорсингової діяльності по час розгляду справи.

Надані представником позивача звіт про проведені роботи в липні місяці 2014 року по переліку підприємств як потенційних партнерів позивача в сфері аутсорсингової діяльності на території Київської області, протокол про наміри від 01.08.2014 року укладений між позивачем та ТзОВ «Багатопрофільна науково-виробнича фірма «Електроцентр» (м. Київ, вул.Автопаркова, 7), протокол про намір від 02.08.2014 року, укладений між позивачем та ТОВ «Києво-Святошинський комбінат комунальних підприємств» (Київська область, м. Боярка, вул. Ів.Франка, 104), лист ПП «Аутсорсинг-Сервіс» від 20.07.2014 року № 07-15, адресований «Багатопрофільна науково-виробнича фірма «Електроцентр» про пропозицію надання аутсорсингових послуг, лист ПП «Аутсорсинг-Сервіс» від 22.07.2014 року № 07-17, адресований ТОВ «Києво-Святошинський комбінат комунальних підприємств» про пропозицію надання аутсорсингових послуг, жодним чином не підтверджують реальності господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Сантехресурс» згідно договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 125 від 01.05.2014 року, територією дослідження якого згідно п. 2.1 є м. Черкаси та Черкаська область, а не м. Київ та Київська область.

Твердження представника позивача, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Сантехресурс» базуються виключно на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014 року № 1742/26-59-22-08/34751291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, є помилковими.

В акті перевірки податковим органом серед інших обставин зроблено акцент на акті ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014 року № 1742/26-59-22-08/34751291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.

Разом з тим, суд зазначає, що посилання представника відповідача на акт перевірки по контрагенту позивача, в даному випадку ТзОВ «Сантехресурс», не приймаються судом, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Крім того, суд бере до уваги постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2014 року в справі № 826/11945/14 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року, відповідно до яких визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТзОВ «Сантехресурс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, результати якої оформлено актом від 31.07.2014 року № 1742/26-59-22-08/34751291 та зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити інформацію з бази даних «Податковий блок» про результати зазначеної перевірки.

Проте, суд звертає увагу, що твердження представника позивача, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Сантехресурс» базуються виключно на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014 року № 1742/26-59-22-08/34751291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, є помилковими, що спростовується наведеними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС Україн, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП «Аутсорсинг-Сервіс» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Аутсорсинг-сервіс» (79014, м. Львів, вул. Ніщинського, 35, код ЄДРПОУ 37444187) до Державного бюджету України решта суми судового збору в розмірі 1644,30 грн (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.