Постанова

від 04.06.2015 по справі 826/4158/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2015 року № 826/4158/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укар Лізинг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2014 р. №0010282202 та №0010272202

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укар Лізинг" (надалі - позивач/ТОВ "Укар Лізинг") до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач/ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2014 р. №0010282202 та №0010272202.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №461/1-26-50-22-02-34181828 від 03.10.2014 р. винесено податкові повідомлення-рішення від 16.10.2014 р., якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Представник позивача також звертав увагу суду на те, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки реальність господарських операцій з контрагентом підтверджується первинною документацією.

Відповідач проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити повністю, оскільки у спірних правовідносинах діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України, а тому не допустив порушень законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у судовому засіданні 13.05.2015 року, за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

У період з 15.09.2014 р. по 26.09.2014 р. ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів при проведенні господарських операцій з ПП "Полімербуд" (код ЄДРПОУ 32488392) за період з 20.04.2006 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої відповідачем було складено Акт №461/1-26-50-22-02-34181828 від 03.10.2014 р. (надалі - Акт перевірки №461).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №461, позивачем, зокрема, порушено вимоги:

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 195 195,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 р. у сумі 195 195,00 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 185 900,00 грн., а саме по періодах: за січень 2012 р. - у сумі 57 400,00 грн.; за лютий 2012 р. - у сумі 50 050,00 грн.; за березень 2012 р. - у сумі 78 450,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №461 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 16.10.2014 р. та №0010272202

- №0010282202 від 16.10.2014 р. (надалі - ППР №0010282202), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 278 850,00 грн., з яких 185 900,00 грн. - за основним платежем, а 92 950,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0010272202 від 16.10.2014 р. (надалі - ППР №0010272202), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 292 793,00 грн., з яких 195 195,00 грн. - за основним платежем, а 97 598,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В той же час, за результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №3132/10/26-15-10-05-15 від 25.12.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги" та ДФС України №3992/6/99-99-10-01-01-25 від 24.02.2015 р. "Про результати розгляду скарги" були залишені без змін прийняті відповідачем ППР №0010282202 та ППР №0010272202, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи, зазначені вище, ППР №0010282202 та ППР №0010272202 протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, ТОВ "Укар Лізинг" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що перевірка ТОВ "Укар Лізинг", за наслідками якої був складений Акт перевірки №461, була проведена на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме, на виконання Постанови слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Баланюка Р.С. про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Укар Лізинг" (код ЄДРПОУ 34181828) від 04.08.2014 p., відповідно до мотивувальної частини якої досудовим розслідуванням встановлено, що незважаючи на те, що ПП "Полімербуд" (код ЄДРПОУ 32488392) зареєстровано в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, засновник та директор підприємства ОСОБА_2, взяла участь у його створенні не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Так, в вересні 2011 року ОСОБА_2, вступила в попередню змову з невстановленими слідством особами, з метою створення та реєстрації за матеріальну винагороду суб'єкта підприємницької діяльності ПП "Полімербуд" на своє ім'я в органах державної влади, без наміру в подальшому здійснювати статутну господарську діяльність та з метою прикриття незаконні діяльності інших осіб. Будучи допитаним директор ПП "Полімербуд" ОСОБА_2 надала наступні покази, що підприємство зареєстрував на своє ім'я за винагороду, товарів (робіт, послуг) в адресу будь-яких суб'єктів господарювання не поставляв (не виконував) та розрахунковими рахунками ПП "Полімербуд" не розпоряджався. У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ "Укар Лізинг" (код ЄДРПОУ 34181828) мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "Полімербуд" (код ЄДРПОУ 32488392) щодо придбання товарів, робіт та послуг. Зазначені операції з придбання товарів, робіт та послуг не мали реального товарного характеру, оскільки досудовим слідством встановлено факт створення фіктивного підприємства - ПП "Полімербуд"з метою прикриття незаконної діяльності спрямованої на проведення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

При цьому, Актом перевірки №461 було встановлено, що між ТОВ "Укар Лізинг" (Замовник) та ПП "Полімербуд" (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №03012012-1 від 03.01.2012 р. (надалі - Договір №03012012-1), який укладений та підписаний Генеральним директором ТОВ "Укар Лізинг" Шіріном Харуна, що діє на підставі Статуту, та директором ПП "Полімербуд" ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту.

На виконання Договору №03012012-1 між ПП "Полімербуд" та ТОВ "Укар Лізинг" були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні на загальну суму 1 115 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 185 900,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція ч.4 ст.72 КАС України на відміну від норми частини першої цієї статті, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено ,а з матеріалів справи не вбачається, що станом на час розгляду справи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, відносно ОСОБА_2.

Викликана для допиту у якості свідка ОСОБА_2 у судове засідання 13.05.2015 р. не з'явилася.

Враховуючи вищезазначене, суд не може вважати Постанову слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Баланюка Р.С. про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Укар Лізинг" (код ЄДРПОУ 34181828) від 04.08.2014 p. та Протокол допиту свідка (ОСОБА_2) від 22.01.2014 р. належними та достатніми доказами відсутності реальності правочинів між ТОВ "Укар Лізинг" та ПП "Полімербуд".

Втім, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, суд враховує наступне.

Відповідно до приписів пп.14.1.36 п.14.1 ст.14.1 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються, серед іншого, згідно з п. 138.10.3 цієї статті.

Згідно з пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включається, серед іншого, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Натомість позивачем не надано належних та достатніх доказів щодо наявності прямого або опосередкованого зв'язку витрат позивача з одержанням прибутку, або намаганням його одержати, наявності причинно-наслідкового зв'язку між послугами, що надавалися ПП "Полімербуд", та діяльністю позивача.

Платником податку в даному випадку виступає юридична особа - позивач. Отже, послуги мали надаватися саме юридичній особі у зв'язку зі здійсненням нею господарської діяльності. Зв'язок з господарською діяльністю позивача має бути або прямим (отримання вигоди від конкретної операції), або опосередкованим, тобто теоретично припустимим. Судом вбачається, що надання послуг юридичній особі передбачає вчинення конкретних дій на користь такої юридичної особи. Вчинення зазначених дій має бути пов'язано з господарською діяльністю саме юридичної особи.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст.201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Укар Лізинг", як замовником, та ПП "Полімербуд", як виконавцем, було укладено Договір про надання послуг №03012012-1 від 03.01.2012 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги із доставки транспортних засобів із регіонів замовника для процедури чергового державного технічного огляду колісних ТЗ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги.

На підтвердження виконання умов, вказаного вище, Договору №03012012-1 позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні та копії свідоцтв про реєстрації транспортних засобів позивача.

Однак суд критично оцінює надані позивачем первинні документи з огляду на те, що з останніх не вбачається, які саме "асистанські" послуги надавалися ПП "Полімербуд" позивачу, у зв'язку з чим не можливо встановити чи відповідає наданим послугам їх вартість, тобто остання є необґрунтованою.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не було надано жодних доказів оплати наданих ПП "Полімербуд" послуг за Договором №03012012-1.

Суд також звертає увагу, що згідно п.1.3 Договору №03012012-1 кількість та дані транспортних засобів, що передаються замовником для надання послуг, визначаються у Переліку транспортних засобів, що є невід'ємною частиною даного договору, при цьому самого переліку позивачем не було надано до суду, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його відсутність.

Позивачем також не надано доказів використання отриманих послуг, обґрунтування необхідності отримання останніх з метою подальшого використання у власній господарській діяльності. Про виконання операцій свідчить лише фактичний рух активів.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем первинні документи, суд дійшов висновку, про те, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Полімербуд" не підтверджуються належними доказами у справі, зокрема, не підтверджується реальне здійснення платником податків зазначених операцій.

Суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, а роботи не виконувалися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг, виконання робіт не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Враховуючи фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем первинні документи, суд дійшов висновку, про те, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Полімербуд" не підтверджуються належними доказами у справі, зокрема, судом встановлено відсутність об'єктів оподаткування, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету та податок на прибуток.

Отже, позивач не надав суду документів, що є обов'язковими для формування валових витрат та податкового кредиту. Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що Договір №03012012-1 укладався без його фактичного виконання сторонами, а тому, суд дійшов висновку, що позивач протиправно включив до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам із вказаними контрагентами, а також сформував податковий кредит за вказаною вище угодою.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими ПК України у взаємозв'язку з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту та валових витрат сум податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Полімербуд".

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач довів належними документально підтвердженими доказами правомірність прийнятих ППР №0010282202 та ППР №0010272202.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Укар Лізинг" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укар Лізинг" (код ЄДРПОУ 34181828) решту суму судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

3. Стягнення решти суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укар Лізинг" (код ЄДРПОУ 34181828) доручити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук