Постанова

від 04.06.2015 по справі 826/6300/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2015 року 16:30 № 826/6300/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» до:ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Гефест Альянс» про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 № 0000702208,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 № 0000702208, відповідно до якого товариству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15833 грн. за декларацією за лютий 2014 року.

Позивач не погоджується із цим рішенням та в обґрунтування позову по суті зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на тому, що підрядні операції між позивачем та контрагентом не здійснювались, у контрагента відсутні можливості для здійснення господарської діяльності,

Позивач вважає висновки ДПІ поверховими, такими, що здійснені без належної оцінки наданих позивачем матеріалів, які у сукупності підтверджують, як вважає позивач, що операції, які є об'єктом оподаткування, фактично виконані, а відтак позивач мав всі правові підстави для формування спірних сум податкових вигод.

Враховуючи наведене, позивач вважає безпідставними висновки акту перевірки та, відповідно, вважає протиправним оскаржуване рішення та просить його скасувати.

До участі у справі залучено третю особу - ТОВ «БК Гефест Альянс». Ухвалою про відкриття провадження у справі у третьої особи витребувано, крім іншого: докази наявності трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання підрядних робіт; докази ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки при здійсненні спірних робіт; докази наявності технологічного обладнання для виконання робіт; докази наявності ліцензій на виконання будівельних робіт.

Однак, у судові засідання 14.05.2014 р. та 25.05.2015 р. представник третьої особи не з'явився, доказів поважності причин неприбуття та ненадання витребуваних матеріалів не надав. У той же час, товариство належним чином повідомлено про розгляд справи, що підтверджується повідомленнями про вручення 20.04.2015 р. та 20.05.2015 р. поштових відправлень з копією ухвали суду та повістки. У зв'язку з відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто у судовому засіданні 25.05.2015 р. без участі третьої особи на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач у свою чергу проти позову заперечив та з підстав, викладених в Акті перевірки, вважає викладені в акті перевірки висновки обґрунтованими, а спірне рішення, прийняте на його підставі - правомірним.

У судовому засіданні 25.05.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Геотехноком» (код з ЄДР 33597436) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БК «Гефест Альянс» (код з ЄДР 37312719) за період з 01.01.2013 р. по 31.10.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 26.12.2014 р. № 97/1-22-08-33597436 (далі - Акт перевірки).

Слід зазначити, що ТОВ «Геотехноком» зареєстровано у статусі юридичної особи 11.07.2005 р., місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7 корп. 1 А, кв. 270. Товариство взято на податковий облік 12.07.2005 р., є платником ПДВ згідно свідоцтва від 16.02.2012 р.

З Акту перевірки вбачається, що перевірку проведено на виконання постанови заступника начальника 2 відділу КР СУФР у м. Києві від 08.09.2014 р.

В ході перевірки встановлено, що між ТОВ «Геотехноком» (замовник) та ТОВ «БК «Гефест Альянс» (підрядник) укладено договори підряду на виконання робіт: від 20.11.2012 р. № 231, від 04.03.2013 р. № 301, від 03.06.2013 р. № 312, від 06.08.2013 р. № 314, від 09.08.2013 р. № 341.

Відповідно до умов договору підрядник за завданням замовника зобов'язався на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та/або засобами виконати облицювання фасаду натуральним каменем із застосуванням навісної фасадної системи згідно до Договірної системи згідно додатку № 1, об'єкт «Офісна будівля за адресою м. Київ, провулок Лабораторний, 12» на загальну суму 2 973 784,68 грн.

Крім того, підрядник зобов'язувався виконати оздоблювальні роботи на об'єктах, а замовник зобов'язувався забезпечити підряднику доступ до фронту робіт, надати документацію, необхідну для виконання робіт.

За умовами вказаних вище договорів позивач також зобов'язувався виконати роботи:

монтаж виробів з граніту на об'єкті «Офісно-житловий комплекс з влаштуванням підземного паркінгу по вул. банківській, 14 та вул. Саксаганського 70А в Голосіївському районі м. Києва» (вартість робіт 34 785,00 грн.);

роботи по улаштуванню покриття з мармурових плит та облицювання поверхонь платами полірованими з мармуру внутрішніх приміщень готельної частини на відм. 0.000, + 5.400, + 9.000 на об'єкті «Готельно-офісний комплекс з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» (вартість робіт 5 247 138,80 грн.);

роботи по облицюванню фасаду натуральним каменем із застосуванням навісної фасадної системи на об'єкті «Реконструкція та забудова території, обмеженої вулицями Глибочицькою, Студентською та Миколи Пимоненко у Шевченківському районі м. Києва» (ЖК «Покровський Посад»), житлові будинку № 2А, № 2Б, № 2В (вартість робіт 733 005,00 грн.);

будівельні роботи по облицюванню плитами гранітними ганків (вхідні групи) секції №№ 1 - 7 на об'єкті «Житлово-офісний комплекс з торговими приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 42 у Шевченківському районі в м. Києві» (вартість робіт 284 349,58 грн.).

Договорами передбачено, що забезпечення виконання робіт витратними матеріалами здійснюється підрядником власними силами та за власний рахунок. Замовник має передати виконавцю проектну документацію.

Пунктом 6.2.2. договорів передбачено, що підрядник має право залучати субпідрядників за попереднім погодженням із замовником.

Як встановлено під час перевірки, сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт станом на 10.03.2013 р., 30.03.2013 р., 23.05.2013 р., 26.09.2013 р., 28.10.2013 р., сім актів від 29.11.2013 р., три акти від 30.12.2013 р., сім актів, які не мають дати складання. Загальна вартість робіт без ПДВ за цими актами склала 6 485 093,94 грн., ПДВ - 1 296 910,82 грн., з ПДВ - 7 782 005 грн.

На стор. 4 Акту перевірки також наведено таблицю із зазначенням податкових накладних, виданих покупцю, які складені станом на 11.03.2013, 29.03.2013, 26.03.2013 р., 17.04.2013, 23.05.2013, 31.05.2013, 31.07.2013, 30.07.2013, 07.08.2013, 27.08.2013, 28.08.2013, 26.09.2013, 16.10.2013, 29.11.2013, 12.11.2013, 28.11.2013, 07.11.2013, 25.12.2013, 27.12.2013 р. Всього на суму 7 782 005,00 грн., ПДВ - 1 296 910,82 грн.

Як встановлено під час перевірки, розрахунки проведено на суму 7 782 005,00 грн., відносно чого до перевірки було надано виписки банку від 27.12.2013, 28.11.2013, 07.11.2013, 16.10.2013, 26.09.2013, 28.08.2013, 31.07.2013, 31.05.2013, 23.06.2013, 17.04.2013, 26.06.2013, 11.03.2013, 21.11.2013 р.

Відносно контрагента зазначається про його відсутність за місцезнаходженням, про відсутність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення діяльності. З аналізу податкової інформації встановлено, що у контрагента відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали. Відсутні основні фонди та обладнання для виконання діяльності.

Акт перевірки містить посилання на обставини, зазначені у постанові про призначення перевірки. Зокрема, зазначається, що товариство, яке має ознаки фіктивності, використали для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими СПД для мінімізації податкових зобов'язань останніх. Відповідно до пояснень засновника та директора ТОВ «Гефест Альянс», факт реєстрації товариства йому не відомий, жодного відношення до діяльності підприємства він не мав, жодних бухгалтерських або документів податкової звітності він не підписував.

Виходячи з наведеного у сукупності, ДПІ зазначає про неможливість виконання спірних операцій контрагентом, про їх невиконання, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та, відповідно, про юридичну дефектність первинних документів та податкових накладних, про відсутність підстав для формування податкових вигод за вказаними операціями.

Відтак, в Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 198.1., п. 198.2., 198.6. ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на 1 312 832 грн., у т.ч.: за березень 2013 - 515 394 грн., квітень 2013 - 120 439 грн., травень 2013 - 123 666 грн., липень 2013 - 18 292 грн., серпень 2013 - 128 175 грн., вересень 2013 - 79 300 грн., жовтень 2013 - 89 864 грн., листопад 2013 р. - 132 457 грн., грудень 2013 - 89 412 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у лютому 2014 р. на 15 833 грн.

На підставі останнього прийнято оскаржуване рішення.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють її видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Водночас, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Наведене ґрунтується на наступному.

Так, з наявних договорів та документів, що їх супроводжують, вбачається значний обсяг робіт, що підлягали виконанню контрагентом , що у свою чергу потребує наявності кваліфікованого персоналу та матеріальних ресурсів для забезпечення здійснення господарської діяльності та вказаних операцій, зокрема.

Об'єкти, на яких було обумовлено проведення робіт, належать іншим особам.

Позивач залучався до виконання робіт в якості субпідрядника або підрядника відповідно генеральними підрядниками, головними підрядниками або замовниками виконання робіт та, у свою чергу, уклав низку договорів суб/субпідряду з третьою особою.

За договорами № ПОК-373 від 05.08.2013 р., № ПОК-372 від 05.08.2013 р., № ПОК-279 від 28.05.2013 р., які укладені між позивачем та генпідрядником (ПП «Ремсервіс») та головним підрядником (ТОВ «Укрроснафтогазбуд») передбачалося: виконання робіт позивачем, як субпідрядником, власними силами (п. 5.1.1 договору), ознайомлення з документацією, допуск до робіт працівників належної кваліфікації. Договорами не передбачено права позивача на залучення інших осіб - суб/субпідрядників. Пунктом 14.4. договорів визначено, що позивач не може передавати свої зобов'язання іншим особам без попередньої письмової згоди генерального підрядника та головного підрядника .

Відповідно до умов п. 4.1.10. договору підряду № 17/06-Б від 03.06.2013 р., який укладено між позивачем (підрядник) та ТОВ «Сервіс на Саксаганського» позивач зобов'язаний письмово інформувати замовника про укладання договору субпідряду .

Договором від 21.09.2012 р. № 220, укладеним між позивачем та ТОВ «Будгарант-2007», також передбачено попереднє погодження залучення субпідрядників замовником (п. 6.1.29).

Аналогічні умови передбачені п. 7.1.28. договору від 09.08.2013 р. № 09/08-13, укладеним між позивачем та ТОВ «Сент Софія Констракшн», а також п. 6.1.29 договору від 15.03.2011 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Геліус-Буд», п. 7.1.29. договорів від 02.01.2013 р. № 02-01/13 та від 30.03.2013 р. № 30-03/12 Г, укладених між позивачем та ТОВ «Геліус-Буд»

У той же час під час розгляду справи не надано жодного письмового погодження замовників (генпідрядників) щодо залучення до виконання в якості субпідрядника ТОВ «Гефест Альянс».

Жоден з первинних документів, складених за відносинами позивача із замовниками робіт (генпідрядниками), не містять будь-яких відомостей щодо участі у виконанні робіт ТОВ «Гефест Альянс».

Під час розгляду справи не надано також будь-яких інших підтверджень від замовників робіт (генпідрядників) щодо участі у їх виконанні ТОВ «Гефест Альянс».

Слід додати, що враховуючи значні обсяги робіт, обумовлених до виконання між позивачем та його контрагентом, що, відповідно, зумовлює необхідність наявності у контрагента трудових ресурсів, матеріалів, інструментів, приладів та виробничих ресурсів, у третьої особи витребовувались докази наявності вказаних ресурсів у контрагента. Однак, як вже зазначалося, третя особа двічі не з'явилася у судові засідання та не надала доказів наявності вказаних ресурсів, необхідних для виконання робіт. Наявності вказаних ресурсів у контрагента не встановлено і судом.

Під час розгляду справи не доведено та судом встановлено залучення третьою особою ще інших субпідрядників, а також придбання контрагентом матеріалів, необхідних для виконання робіт. Як власне не надано і доказів перевезення продукції та матеріалів до місць виконання робіт.

Під час розгляду справи не надано і доказів передачі субпідряднику проектної документації, складання та ведення контрагентом робочої, виконавчої документації, доказів її передачі між учасниками операцій. Власне відсутні і докази передачі контрагенту фронту робіт. Не надано і доказів ознайомлення працівників контрагента з правилами техніки безпеки, пожежної безпеки.

Вказані відомості щодо наявності у контрагента відповідних ресурсів не надані і позивачем, хоча обізнаність позивача відносно наведеного зумовлюється звичайною діловою практикою, характером і специфікою угоди (обумовлених операцій).

Слід додати, що при загальному задекларованому контрагентом доходу від операційної діяльності у 2014 році у розмірі 4 204 235 929 грн., контрагентом взагалі не заявлялось (не декларувалось) витрат на збут , до яких згідно з п/п. 138.10.3. ПК України (в редакції на час формування спірних сум податкових вигод) належать витрати на: утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З урахуванням наведеного у сукупності слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями з контрагентом лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод , наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів, які не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку та задекларованих позивачем податкових вигод.

При цьому суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Наведені позивачем доводи та надані ним пояснення, які відповідно досліджені та оцінені судом, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Так, сама по собі наявність виданої контрагенту ліцензії не є свідченням наявності у контрагента матеріальних та трудових ресурсів у період, визначений в актах виконаних робіт. Як вже зазначалося, третьою особою на підтвердження наявності відповідних ресурсів не надано жодних доказів.

При цьому, само по собі виконання робіт на користь замовників (генпідрядників) позивача не свідчить про те, що ці роботи були виконані в порядку субпідряду контрагентом позивача, за відносинами з яким позивачем власне і сформовано спірні суми податкових вигод.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій та необґрунтованість отриманої податкової вигоди.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод, а отже підстав для скасування оскаржуваного рішення - не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги, що позивачем при зверненні з позовом сплачено лише 182,70 грн. (10 відсотків мінімального розміру ставки судового збору), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, враховуючи розмір вимог за оскаржуваним рішенням (15833 грн.) та виходячи з положень зазначеного закону, розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 1 827,00 грн. (мінімальний розмір ставки судового збору). Враховуючи сплачену позивачем суму та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 1 644,30 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» (код з ЄДР 33597436; адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7 корп. 1 А, кв. 270) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін