Ухвала

від 26.05.2015 по справі 804/11196/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2015 рокусправа № 804/11196/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Телевізійна служба Дніпропетровська» (далі - ПАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська») звернулася до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000192201 від 28.02.2014 року, яким ПАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 83 233 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000192201 від 28.02.2014 року, присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 166,47 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в період з 10.01.2014 року по 16.01.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення суми ПДВ по податковій декларації за вересень та жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт №143/04-62-22-1-9/20264089 від 23.01.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.198.6 ст. 198 та абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого ПАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» завищено суму від'ємного значення з ПДВ за жовтень 2013 року в розмірі 83 233 грн.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на отриманих від інших податкових органів актів перевірки контрагентів позивача щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000192201 від 28.02.2014 року, яким ПАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 83 233 грн.

Не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно положень ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, вказаними приписами ПК України прямо вказано на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді саме постачальникам таких товарів (послуг), і в даному випадку, Закон не ставить у залежність бюджетне відшкодування податку на додану вартість від того факту, щоб первісний постачальник (виробник) товару сплатив податок на додану вартість до бюджету.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.(п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

П.201.8.,п 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентами були укладені наступні договори: з ТОВ «Будмережа» договір підряду №5 від 30.01.2012 року щодо виконання робіт по реконструкції приміщення пресцентру та прилеглих приміщень, що розташовані у нежитловій будівлі №14 по вул. Леніна у м. Дніпропетровську;

з ТОВ «Укрчерметавтоматика» договір №021109/3 від 02.11.2009 року про надання послуг мережі Інтернет;

з ТОВ «ІдеяФікс» договір №07/12 від 15.05.2012 року щодо надання послуг з розробки дизайну оригінал-макету рекламного характеру для розміщення на трамваї.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, актами надання послуг, банківськими виписками, договором №43/2305Р від 18.05.2011 року, укладеним позивачем з ТОВ "Зеонбуд", за умовами якого ТОВ "Зеонбуд" надає послуги позивачу з розповсюдження в цифровому форматі (стандарту DVB-T2/MPEG-4), схемою передачі цифрового сигналу 34 Телеканалу, із якої вбачається, що у відповідності до організаційно-технічних зобов'язань, викладених в Додатку №5 до Ліцензії серії HP №1450-М від 19.09.2011 року позивач за допомогою послуг, що надає ТОВ "Укрчерметавтоматика", передає свої програми до станції мультиплексування багатоканальної мережі МХ-5, що належить ТОВ "Зеонбуд", листом ТОВ "Зеонбуд" від 03.07.2014 року вих.№433,яким підтверджено, що позивач за допомогою постачальника Інтернет послуг ТОВ "Укрчерметавтоматика" в період квітень - червень 2012 року в повному обсязі виконувало умови договору по наданню телевізійної програми.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно задеклароване від'ємне значення по податку на додану вартість за перевірений період по податковим накладним, виписаними ТОВ «Будмережа», ТОВ «Укрчерметавтоматика», ТОВ «ІдеяФікс», оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Будмережа», ТОВ «Укрчерметавтоматика», ТОВ «ІдеяФікс» господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність контрагентів протиправною, так як на час дії угод контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винесене ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення №0000192201 від 28.02.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, присуд жені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 166,47 грн.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова