Ухвала

від 02.06.2015 по справі 805/16330/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/7672/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Головчук С.В., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Укртрансінспекції у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торезьке АТП" до управління Укртрансінспекції у Донецькій області про скасування постанов про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року апеляційну скаргу відповідача на зазначене судове рішення суду першої інстанції залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 108 КАС України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 913 грн. 50 коп., а лише - 34 грн. 41 коп., в той час як даний адміністративний позов містить ознаки майнового спору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суть спору сторін зводиться до оскарження позивачем рішення суб'єкта владних повноважень про застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. та 340 грн.

Статтею 187 КАС України встановлені вимоги до апеляційної скарги.

За змістом ч. 6 цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір ставок судового збору визначається ст. 4 Закону України "Про судовий збір", частиною першою якої встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому, згідно п.п. 1 цього ж пункту ч. 2 вказаної статті, розмір ставки судового збору за подання позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Тобто, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ставка судового збору залежить від того, якою є юридична природа правовідносин сторін, з ознаками майнового чи немайнового характеру.

Суд апеляційної інстанції правильно визначив суть спору сторін та дійшов висновку, що позовні вимоги містять ознаки майнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

З огляду на те, що спір сторін зводиться до оскарження позивачем вимоги відповідача, як суб'єкта владних повноважень про сплату штрафних санкцій, такі позовні вимоги носять майновий характер у розумінні чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідач за подання апеляційної скарги додав документ про сплату судового збору лише в розмірі 36, 54 грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір", апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про незаконність судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Укртрансінспекції у Донецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Тракало

Судді: С.В. Головчук

М.І. Мойсюк