Рішення

від 05.05.2015 по справі 333/500/14-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/500/14-ц

Пр.№ 2/333/20/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2015р. м. Запоріжжя

Коммунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Колесник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності, про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014р. позивач звернувся до суду з позовом відповідачки про розподіл сумісно набутого майна під час шлюбу, вказавши, що з 01.12.1990 р. сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного управління юстиції у Запорізькій області було зареєстровано шлюб між сторонами, актовий запис № 3134.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2012р. шлюб між сторонами розірвано.

За період шлюбу сторони придбали наступне майно: трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

У 2002р. помер батько відповідачки і у спадок остання отримала одну з двок кімнат у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2. Згодом друга кімната у зазначеній квартирі була викуплена та був зроблений ремонт у зазначеній квартирі за гроші, що були отримані від продажу квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_3, що належала на праві власності відповідачу.

Посилаючись на ч.1 ст. 70 СК України, згідно якої, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частини дружини та чоловіка є рівними, позивач просив суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю сторін, визнати право власності за позивачем на ? частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на ? частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги уточнив, вказавши, що під час шлюбу сторонами було придбано 14/25 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04.03.2002 р.

Посилаючись на ч.1 ст. 70 СК України, згідно якої, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частини дружини та чоловіка є рівними, позивач просив суд визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та 14/25 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати право власності позивача ОСОБА_1 на ? частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на 7/25 частини кварти, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, пояснивши суду, що зазначені у позові квартири були придбані сторонами під час шлюбу, проте право власності на останні були оформлені на відповідачку, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали як безпідставні, суду пояснили, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачі не ставлять питання про припинення права власності на квартиру за ОСОБА_2, також вказають, що оцінка майна проведена неналежною установою та заперечують проти стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та представників відповідачки, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено:

З 01.12.1990 р. сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного управління юстиції у Запорізькій області було зареєстровано шлюб між сторонами, актовий запис № 3134.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2012р. шлюб між сторонами розірвано (позивачці присвоєно дошлюбне прізвище - ОСОБА_2).

За період шлюбу сторони придбали наступне майно: трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, влансиком якої є відповідачка ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від від 26.06.1999р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сердюк В.О., реєстровий номер 1408, .

Право власності на зазначену квартиру зареєстровано в ОП ЗМБТІ 30.06.1999р., реєстровий № 34795 на ОСОБА_2

Також за період шлюбу сторонами придбано 14/25 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, власником якої є відповідачка ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 04.03.2002 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І., реєстровий номер 619.

Право власності на 14/25 частин зазначеної квартири зареєстровано в ОП ЗМБТІ 13.03.2002р., реєстровий № 38780 на ОСОБА_2

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 Сімейного Кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 356 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що спільним сумісним майном сторін, придбаним у період шлюбу слід визначити трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та 14/25 частин двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Тобто, за позивачем необхідно визнати право власності на ? частину спільного майна подружжя, а саме: на ? частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на 7/25 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

При цьому суд не приймає до ваги заперечення представників відповідача як безпідставні.

Керуючись ст.ст. 60,69,70 СК України, ст. 356 ЦК України, ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності на квартиру за вищезазначеною адресою за ОСОБА_2.

Визнати 14/25 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/25 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Припинити право власності на квартиру за вищезазначеною адресою за ОСОБА_2.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Боровікова