Рішення

від 20.05.2015 по справі 333/533/15-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/533/15-ц

Провадження № 2/333/869/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2015 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрієвої М.М.,

при секретарі Пасюті К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ремекспрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «Ремекспрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

01.10.2014 року ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з відповідачем та працював на посаді електромеханіка по ліфтам. 29.12.2014 року позивач звільнився за власним бажанням, за ст.38 КЗпП. На день його звільнення відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі відповідно до вимог чинного законодавства. Видати довідку про наявність та розмір заборгованості відповідач відмовився. Загальна сума заборгованості по заробітній платі складає 3844 грн. 26 коп. У зв'язку викладеним ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ «Ремекспрес» на його користь заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 3844,56 грн., 115,33 грн. нараховану інфляцію на невиплачену вчасно заробітну плату за листопад-грудень 2014 року та середній заробіток за час затримки виплати при звільненні у розмірі 1788 грн., а всього 5747,59 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно, у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З 01.10.2014 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду електромеханіка по ліфтам із відрядною платою праці на підприємство ТОВ «Ремекспрес», що підтверджується наказом № 7-ОК від 01.10.2014 року та копією трудової книжки.

29.12.2014 року ОСОБА_1 було звільнено із вищезазначеної займаної посади відповідно до п. 38 КЗпП, за власним бажанням, що підтверджується наказом № 20 від 29.12.2014 року та копією трудової книжки.

Відповідно до довідки ТОВ «Ремекспрес» від 12.05.2015 року встановлено, що підприємство має заборгованість по виплаті заробітної плати станом на 12.05.2015 року у розмірі 2200,93 гривень.

Згідно з ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За правилами ст.233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутись із заявою для вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 013 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з п.21 зазначеної Постанови Пленуму Верховного суду України, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року.

У відповідності до вказаного порядку, обчислення заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за осанні повні 2 місяці.

Відповідно до довідки, середньоденна заробітна плата за останні повні два календарних місяці до звільнення позивача складає: (1300,00 + 1466,11) : (23 дні + 20 днів) = 2766,11: 43 дні = 64,33 грн.середньоденна заробітна плата.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.01.2015 року (з наступного дня після невиконаного зобов'язання) по 20.05.2015 року (день ухвалення рішення) включно, привівши відповідні розрахунки даної суми, враховуючи середньоденну заробітну плату із врахуванням відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

Суд відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, враховуючи наступні обставини, а саме: при звільненні позивача відповідач повністю з ним не розрахувався, сума заборгованості є істотною, виходячи з розрахунку виплат заробітної плати позивачу за останні два місяці роботи (листопад - грудень 2014 року), вважає, що стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно обрахувати наступним чином: січень 2015 року - 19 днів, лютий 2015 року - 21 день, березень 2015 року - 21 день, квітень 2015 року - 21 днів, травень - 11 днів, а всього 93 дні; не виплачена заробітна плата 2200,93 гривень. 93 дні ? 64,33 грн. (середньоденна заробітна плата) = 5982,69 +2200,93 грн. (не виплачена заробітна плата) = 8183,62 грн.(без урахування податків та обов'язкових платежів) - зазначена сума і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Вимоги позивача про стягнення на його користь індексу інфляції у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати не підлягає задоволенню, так як індекс інфляції нараховується за порушення строків виплати заробітної плати невиплаченої працівникам. Оскільки позивач був звільнений з роботи, то законних підстав для нарахування індексу інфляції на невиплачені йому під час звільнення кошти не було. Ці права позивача захищаються виплатою середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку.

Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст. 11 ЦПК України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, у разі задоволення позову позивача, який звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення заробітної плати, цей судовий збір підлягає стягненню у дохід держави з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 197, 208-209, 212-215, 218, 223, 224 ЦПК України, ст.ст. 115-117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Ремекспрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Ремекспрес», ЄДРПОУ 38988989, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, заборгованість з виплати заробітної плати із урахуванням компенсації у розмірі 8183 (вісім тисяч сто вісімдесят три) гривні 62 копійки.

Стягнути з ТОВ «Ремекспрес», ЄДРПОУ 38988989, на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання ним копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва