Рішення

від 27.05.2015 по справі 469/433/15-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.05.2015

Справа № 469/433/15-ц

2/469/227/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої - судді - Дорошенко А.В.

при секретарі - Якубець С.В.

за участю: прокурора прокуратури Березанського району - Чобану Н.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" про визнання незаконними та скасування розпоряджень в частині, визнання незаконним свідоцтва на право власності та витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Позивач - заступник прокурора Березанського району Миколаївської області 27.04.2015р. звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що проведеною прокуратурою Березанського району перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при передачі земельних ділянок у приватну власність. Так, розпорядженням Березанської районної державної адміністрації №721 від 04.12.2012 року надано дозвіл відповідачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) площею до 0,1 га із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації №761 від 22.03.2013 року затверджено проект землеустрою та надано у власність відповідачу земельну ділянку площею 0,063 га для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. На підставі вказаних розпоряджень реєстраційною службою Березанського РУЮ відповідачу 15.04.2013 року видано свідоцтво про право власності НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,063 га з кадастровим номером НОМЕР_3.

Посилаючись на те, що вказані розпорядження райдержадміністрації прийняті з порушенням вимог ч.1 ст.13, ст.19 Конституції України та ч.3 ст.122 ЗК України, ст.ст.50,51 ЗК України, оскільки надана відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП "Очаківське ЛМГ" та відноситься до земель лісового фонду; в порушення вимог ч.6 ст.118, ст.ст.116,141,149 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень), ч.4 ст.31 Лісового кодексу України, згідно з інформацією ДП "Очаківське ЛМГ" та Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, будь які погодження щодо вилучення, зміни цільового призначення вказаної ділянки не надавалися, а рішення органів влади з цих питань не надходили, районною державною адміністрацією в односторонньому та позасудовому порядку, незаконно, поза волею належного розпорядника - Миколаївської обласної державної адміністрації і постійного землекористувача - ДП "Очаківське ЛМГ", спірну земельну ділянку надано у приватну власність відповідачу; в порушення ч.3 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення спірної ділянки управлінням лісового та мисливського господарства не погоджувався; в порушення ст.57 Лісового кодексу України, ст.20 ЗК України за відсутності погодження Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, усупереч встановленого мораторію на вилучення земель держлісфонду, перевищуючи надані законом повноваження, райдержадміністрацією прийнято розпорядження, яким фактично змінено цільове призначення спірної лісової ділянки; проект землеустрою щодо відведення відповідачу спірної земельної ділянки для проходження державної експертизи землевпорядної документації до Державного агентства земельних ресурсів України та головного управління Держземагентства у Миколаївській області не надходив, а отже взагалі не міг бути затверджений, що суперечить вимогам ст.21, ч.9 ст.118 ЗК України та ст.ст.9,35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"; при прийнятті вказаних розпоряджень Березанською райдержадміністрацією не прийнято до уваги місцезнаходження спірної земельної ділянки, приблизна відстань якої від урізу води Чорного моря до південного краю становить 15-20 м., до північного краю - 42-50м., тобто, яка розташована на відстані менше 100 метрів від урізу води Чорного моря, фактично у межах пляжної зони прибережної захисної смуги моря та що відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 ЗК України землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря в приватну власність законодавством не передбачено; крім того, надання відповідачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах пляжної зони прибережних захисних смуг суперечить вимогам ч.3 ст.62 ЗК України, ч.3 ст.90 Водного кодексу України, п.10.17 Державних будівельних норм України 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", ст.1 Закону України "Про будівельні норми"; в порушення вимог ч.3 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги не погоджено з природоохоронним органом; незаконне надання земель державної власності лісогосподарського призначення у приватну власність грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню охорони відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, прокурор просить визнати незаконними та скасувати вищезазначені розпорядження Березанської районної державної адміністрації.

Враховуючи, що розпорядження Березанської райдержадміністрації видані із численними порушеннями законодавства, без необхідних погоджень проекту землеустрою, без обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, без вилучення землі у попереднього користувача, з порушенням правового режиму земель прибережної захисної смуги прокурор просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 видане 15.04.2013 року ОСОБА_2 реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції на спірну земельну ділянку, яке є похідним документом і лише посвідчує виникнення права власності.

На спірній земельній ділянці будь-які будівлі та споруди відсутні, право власності на об'єкти нерухомого майна, що були б розташовані на цих землях не визнавалось. Оскільки спірна земельна ділянка вибула з власності держави всупереч вимогам законодавства та поза волею належного розпорядника - Миколаївської обласної державної адміністрації, посилаючись на норми ст.387, ч.3 ст.388 ЦК України, позивач просить витребувати у відповідача ОСОБА_2 на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з постійним користуванням Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" спірну земельну ділянку.

Представник позивача - прокурор прокуратури Березанського району в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник позивача - Миколаївської облдержадміністрації в судове засідання не з'явився, направив до суду письмову клопотання про розгляд справи без участі представника облдержадміністрації, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, пояснивши, що ніякого відношення до спірної земельної ділянки він не має, про її існування йому стало відомо з позову прокурора. Свої документи він передавав на прохання бувшого директора "Причорномор'я" ОСОБА_3, який оформляв земельну ділянку для себе.

Представник відповідача - Березанської райдержадміністрації в судове засідання не з'явився та не повідомив причину своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що згідно розпорядження Березанської райдержадміністрації № 721 від 04.12.2012 року 4 громадянам України згідно додатку, в т.ч. відповідачу ОСОБА_2, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею до 0,40 га для ведення індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею кожному окремо до 0,10 га (а.с.6).

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації № 76 від 22.03.2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність зазначених осіб, в т.ч. відповідачу ОСОБА_2, земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) площею 0,3235 га за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області та надано їм у власність із зміною цільового призначення для індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) земельну ділянку загальною площею 0,3235 га за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, в т.ч. відповідачу ОСОБА_2 площею 0,0630 га кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с.7).

З акту на право користування землею, виданого 15.11.1964 року виконавчим комітетом Миколаївської районної Ради депутатів трудящихся Миколаївському лісгоспзагу Миколаївського району Миколаївської області вбачається, що лісгоспзагу із земель СГ Артілі ім.Ілліча в постійне користування відведено 307,40 гектарів землі (а.с.53-56).

Згідно наказу №11 від 14.04.1989 року Державне мисливське господарство "Кінбурнське" реорганізоване в Очаківське державне лісомисливське господарство (а.с.12), яке наказом Державного комітету лісового господарства України №161 від 14.02.2005 року перейменовано в Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" і віднесно до сфери управління Миколаївського обласного управління лісового господарства (а.с.9зв.).

Як вбачається з інформацій відділу Держземагенства у Березанському районі від 06.01.2015 року (а.с.13), державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" від 19.01.2015р. та від 08.05.2015 року (а.с.14,57-58), Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" від 31.01.2015 року (а.с.15-17),

Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 27.01.2015 року (а.с.18), Державного агентства земельних ресурсів України від 19.02.2015 року (а.с.19), Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 14.02.2015 року (а.с.19зв.), Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 27.01.2015 року (а.с.20) спірна земельна ділянка до надання у приватну власність (користування) належала до категорії землі лісогосподарського призначення, належала до земель державної власності, перебувала у користуванні Очаківського ДЛМГ, розташована відповідно у кварталі 44 урочища "Рибаківка" на території Березанського лісництва ДП "Очаківське ЛМГ"; про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки ДП "Очаківське ЛМГ" не відомо; проект землеустрою щодо вилучення або зміни цільового призначення земельної ділянки не погоджувався, повідомлення про добровільну відмову ДП "Очаківське ЛМГ" від ділянки не надходило і згода на надання добровільної відмови Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавалась; проекти землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_2 до Держземагенства та Головного управління Держземагенства у Миколаївській області для проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації та на погодження до управління екології та природних ресурсів не надходили.

Спірна земельна ділянка розташована на відстані приблизно 15-20 метрів від південного краю, 42-50 метрів від північного краю та є пляжем, що зазначено в інформаціях відділу Держземагенства у Березанському районі від 09.02.2015 року (а.с.13зв.) та ДП "Очаківське лісомисливське господарство" від 08.05.2015 року (а.с.57,58).

Згідно зі ст.ст. 19,20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі рекреаційного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок встановлено ст.118 ЗК України.

Повноваження державних адміністрацій з питань земельних та лісових відносин визначаються Законом України "Про місцеві державні адміністрації", нормами земельного та лісового законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 31 ЛК України (статті ЛК у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема передачу у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території (п.4).

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені статтею 27 ЛК України, до яких, зокрема, належить передача у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності (п.5).

Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового

призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до частини першої цієї статті зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Аналогічне положення міститься й у статті 20 ЗК України.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування передбачені статтею 122 ЗК України (ЗК в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень), відповідно до частини п'ятої якої обласним державним адміністраціям надано право передавати земельні ділянки на їхній території із земель державної власності у власність, або у користування, у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною третьою, якою передбачено передачу земельних ділянок райдержадміністрацією у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва та частиною восьмою цієї статі, якою передбачено повноваження Кабінету Міністрів щодо передачі земельних ділянок.у випадках, визначених ст.149 ЗК.

Норми ст.149 ЗК регулюють Порядок вилучення земельних ділянок.

Відповідно до ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Згідно із частиною шостою статті 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Відповідно до частини дев'ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків,

коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду:

- для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування;

- для розміщення кладовищ

та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об'єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Таким чином, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян згідно вказаного розпорядження взагалі заборонено.

Як зазначено в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 24.12.2014р. у справі №6-212цс14, яка відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом. Згідно з пунктом 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. А відтак при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21.01.2015р. у справі №6-224цс14.

Враховуючи надані позивачем докази, в т.ч. дані планшету №7 лісовпорядкування 2003 року (а.с.58), спірна земельна ділянка є землею лісового фонду, віднесена до категорії лісогосподарського призначення та перебувала в державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень і її передачі відповідачу.

Крім того, за положеннями ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води.

Відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 Земельного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Отже, надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.62 ЗК України, ч.3 ст.90 ВК України у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Згідно п.10.17 Державних будівельних норм України 360-92, які відповідно до ст.1 Закону України "Про будівельні норми" є обов'язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури, у трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів забороняється будівництво: в т.ч. індивідуального житла, крім населених пунктів, вказаних у розпорядженні Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відстань від урізу води Чорного моря до південного та північного краю земельної ділянки, розташованої в межах Рибаківської сільської ради кадастровий номер 4820983800:09:000:1554, власником якої є ОСОБА_2 та яка надана для індивідуального будівництва, складає приблизно: до південного краю - 15-20, північного краю - 42-50 метрів, тобто спірна земельна ділянка розташована у межах пляжної зони прибережної захисної смуги моря, що заборонено чинним законодавством.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до ст.21 ЗК України, недійсними рішень органів державної влади про надання земельних ділянок громадянам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Враховуючи викладене та правові позиції, висловлені Верховним Судом України в постановах від 11.09.2013р. у справі №6-71цс13 та №6-65цс15 від 22.04.2015 року, прийняття головою райдержадміністрації розпорядження №721 від 04.12.2012 року та №76 від 22.03.2013 року про надання відповідачу ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення - індивідуального дачного будівництву, яка розташована за межами населеного пункту в пляжній зоні прибережної захисної смуги та відноситься до земель лісогосподарського призначення, є перевищенням наданих йому Законом повноважень, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно з ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.8-1 ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Враховуючи, що розпорядження Березанської РДА № 721 від 04.12.2012 року та №76 від 22.03.2013 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки, затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність видані з порушенням норм чинного законодавства, відповідно до правових позицій, викладених Верховним Судом України при розгляді справ №6-169цс12 від 06.02.2013 року, № 6-103цс12 від 26.09.2012 року, №6-46цс14 від 04.06.2014 року, №6-67цс14 від 25.06.2014 року, №6-146цс14 від24.09.2014 року, свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_2 реєстраційної службою Березанського РУЮ на спірну земельну ділянку необхідно визнати недійсним та скасувати.

Частиною 1 ст.319 та частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначив в правовій позиції Верховний Суд України у справі за №6-92цч13 від 18.09.2013р. створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності , так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Згідно з ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Про наявність правових підстав для витребування в добросовісного набувача в порядку ст.388 ЦК України спірної земельної ділянки, що належить до земель лісового фонду та яка на час прийняття незаконного рішення про її відчуження перебувала в державній власності і вибула з володіння власника - держави поза його волею, зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 17.12.2014 року у справі №6-99цс14.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо витребування спірної земельної ділянки загальною площею 0,063 га у відповідача ОСОБА_2, яка вибула з володіння держави незаконно, та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з постійним користуванням Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалюється рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідачів в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповіднодо Закону України "Про судовий збір" розміри ставок судового збору із позовних заяв немайнового характеру становлять 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Тому підлягає стягненню з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі по 243,60 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" про визнання незаконними та скасування розпоряджень в частині, визнання незаконним свідоцтва на право власності та витребування земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації №721 від 04.12.2012 року "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) площею до 0,1 га із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації №76 від 22.03.2013 року "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки" в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки загальною площею 0,063 га кадастровий номер НОМЕР_3 громадянину ОСОБА_2 для рекреаційного призначення (індивідуальне дачне будівництво) із земель державної власності (запасу) за межами населених пунктів в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 видане 15.04.2013 року ОСОБА_2 реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути Миколаївській обласній державній адміністрації з постійним користуванням Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" земельну ділянку площею 0,063 га кадастровий номер НОМЕР_3 вартістю 141227,00 грн., розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з Березанської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено 02.06.2015 року.