Вирок

від 28.05.2015 по справі 521/1562/15-к

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1562/15-к

Провадження № 1-кп/521/184/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2015 рокум. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

потерпілих - ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11

ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, р. Молдова, молдованина, громадянина України, із вищою освітою, працюючого директором ПП «ТЕС», одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_18 , працюючий на підставі наказу №1-к засновника підприємства, на посаді директора приватного підприємства «ТЕС» (ЄДРПОУ 21037303), яке зареєстроване та проводить діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 25, в період часу з 01.02.2014 року по 04.04.2014 рік, навмисно, в порушення вимог: ст. 3 Конституції України, відповідно до якої, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави; ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», у відповідності до яких заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, та ч. З ст.15 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої оплата праці працівникам підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язання щодо оплати праці, при наявності заборгованості підприємства перед його працівниками більш як за один місяць, а саме: за лютий-березень 2014 року у розмірі 77 225,60 грн. перед 29 працівниками, а саме: ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_10 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_12 ОСОБА_33 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , не сплачував заробітну плату працівникам підприємства направляючи грошові кошти підприємства на виплату інших платежів, а саме погашення перед суб`єктами господарювання заборгованості по комунальним платежам, наданим послугам, придбання товарно-матеріальних цінностей, розрахунку за договором кредиту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 , провину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення.

Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_18 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких, відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду, судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_18 за ст. 175 ч. 1 КК України за кваліфікуючими ознаками: безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства незалежно від форми власності.

При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, визнання вини, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання щире каяття, скоєння кримінального правопорушення вперше, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне погашення заборгованості по заробітній латі.

Відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає обставин, які б могли обтяжувати покарання обвинуваченому.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги сукупність обставин, пом`якшуючих покарання обвинуваченому, які значно знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_18 , враховуючи відсутність збоку потерпілих будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_18 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити покарання у вигляді мінімального штрафу в дохід держави, у межах санкції інкримінованої статті КК України, з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях, не залежно від форми власності.

Крім того, відповідно до п. «В» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 року» від 08.04.2014 р. № 1185-VII (із змінами та доповненнями від 06.05.2014 р.), який набрав законної сили 19.04.2014 р., звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Крім того, згідно ст. 14 ЗУ «Про амністію у 2014 року» від 08.04.2014 р. № 1185-VII (із змінами та доповненнями від 06.05.2014 р.), який набрав законної сили 19.04.2014 р., особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 17.12.2003 року ОСОБА_18 являється батьком неповнолітнього ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 28.04.1998 року, ОСОБА_18 являється батьком неповнолітньої ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Вчинений ОСОБА_18 злочин, передбачений ст. 175 ч. 1 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_18 дав згоду на застосування амністії, вислухавши думки всіх учасників судового провадження з приводу застосування до обвинуваченого положень ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. № 1185-VII /з змінами та доповненнями від 06.05.2014 р./, які не заперечували проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році», суд приходить до висновку, що ОСОБА_18 підпадає під дію ЗУ «Про амністію у 2014 році», і має бути звільнений від призначеного судом покарання (основного та додаткового) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 ч. 1 КК України.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Процесуальних витрат на залучення експертів по кримінальному провадженню немає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України; п «В» ст. 1, ст. 14 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р. № 1185-VII /із змінами та доповненнями від 06.05.2014 р./, ЗУ «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996р. № 392/96-ВР /із змінами та доповненнями, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_18 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 /п`ятисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень, зі сплатою в дохід держави, з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях, не залежно від форми власності, строком на 1 /один/ рік.

На підставі п. «В» ст. 1, ст. 14 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. № 1185-VII /із змінами та доповненнями від 06.05.2014 р./, звільнити ОСОБА_18 від призначеного судом покарання (основного та додаткового).

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Процесуальних витрат на залучення експертів по кримінальному провадженню немає.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1