Справа № 522/2920/15-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
26 травня 2015 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,
при секретарі судового засідання Кінгольц М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виробничо-комерційної фірма «Кометекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, про усунення перешкод у користуванні приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: усунути перешкоду у користуванні та зобов'язати звільнити ТОВ «Цитрус Дискаунт» приміщення за адресою АДРЕСА_1; усунути перешкоду у користуванні та зобов'язати звільнити ФОП ОСОБА_2 приміщення за адресою АДРЕСА_1; усунути перешкоду у користуванні та зобов'язати звільнити ТОВ «Шокоооооооолад» приміщення по АДРЕСА_2.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради належить 300/1000 частин нежилого приміщення першого поверху за адресою АДРЕСА_2, та 300/1000 частин нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності, однак проживаючи за кордоном, а саме в м. Нью-Йорк, Сполучених Штатів Америки позивачці стало відомо, що належні їй приміщення без її згоди займані відповідачами - ТОВ «Цитрус Дискаунт» (приміщення за адресою АДРЕСА_1), ФОП ОСОБА_2 (приміщення за адресою АДРЕСА_1), та ТОВ «Шокоооооооолад» (приміщення за адресою АДРЕСА_2). При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що договори між позивачкою і вказаними підприємствами не укладались, у зв'язку чим позивачка просить усунути перешкоди у користуванні майном та зобов'язати відповідачів звільнити належні їй приміщення. На підтвердження зазначених обставин позивачкою було надано до суду копію рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 96 від 28.02.2002 р., копію свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 12.03.2002 р., копію витягу НОМЕР_2 від 10.08.2007 р., копію свідоцтва про право власності від 09.08.2007 р.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що юридичну особу відповідача ТОВ «Цитрус Дискаунт» (код ЄДРПОУ 34055340) було припинено 07.10.2013 р. у зв'язку з банкрутством, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією ухвали Господарського суду Одеської області від 27.09.2013 р. по справі №916/1015/13, довідкою ТОВ «Цитрус Дискаунт» б/н від 20.04.2015 р. та витягом з ЄДРПРОУ №20515172 від 30.04.2015 р. У зв'язку з чим, 12 травня 2015 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси провадження по справі в частині позовних вимог щодо ТОВ «Цитрус Дискаунт» було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, заперечення, пояснення чи докази від відповідачів або їх представників до суду не надходило.
Представник третьої особи, ВКФ «Кометекс», у судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. У судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що позов подано до неналежних відповідачів, ОСОБА_1 є лише співвласником спірних приміщень та не може розпоряджатись ними без згоди інших співвласників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Частки усіх чотирьох співвласників є ідеальними та не виділені в натурі, та ВКФ «Кометекс» орендує спірні приміщення на підставі відповідних договорів оренди, укладених з співвласниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, тому твердження позивача, що вона не надавала згоди на передачу належних їй частин спірних приміщень у користування третім особам не відповідають дійсності. На підтвердження своїх заперечень представником ТОВ ВКФ «Кометекс» було надано до суду довідку ТОВ «Шокоооооооолад» вих. №06-Ш/17/04 від 17.04.2015р., довідку ТОВ «Цитрус Дискаунт» б/н від 20.04.2015 р. з копією ухвали Господарського суду Одеської області від 27.09.2013 р. по справі №916/1015/13, довідку ВКФ «Кометекс» б/н від 21.04.2015 р. щодо договору суборенди з ФОП ОСОБА_2, завірену копію свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 12.03.2002 р., завірену копію свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 12.03.2002 р., завірену копію свідоцтва про право власності НОМЕР_5 від 12.03.2002 р., завірену копію свідоцтва про право власності НОМЕР_6 від 12.03.2002 р., завірену копію свідоцтва про право власності НОМЕР_7 від 12.03.2002 р., завірену копію свідоцтва про право власності НОМЕР_8 від 12.03.2002 р., довідку ТОВ «Кометекс» б/н від 21.04.2015 р. щодо договору суборенди з ТОВ «Плейсмент Інвест», довідку ТОВ «Кометекс» б/н від 21.04.2015 р. щодо договору суборенди з ФОП ОСОБА_6, копію витягу з ЄДРПОУ №20461708 від 21.04.2015 р., витяг з ЄДРПРОУ №20515172 від 30.04.2015 р.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та надавши їм оцінку у сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При розгляді даної справи судом встановлені наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9 від 12.03.2002 р., володіє 300/1000 частин нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1. Іншими співвласниками приміщення за адресою АДРЕСА_1 є наступні особи: ОСОБА_3 (333/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 12.03.2002 р.); ОСОБА_4 (67/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 12.03.2002 р.); ОСОБА_5 (300/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_5 від 12.03.2002 р.).
Також, ОСОБА_1 володіє, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_10 від 09.08.2007 р., 300/1000 частин нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2. Зазначеним приміщенням за адресою АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1 володіють на праві спільної часткової власності: ОСОБА_3 (333/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_6 від 12.03.2002 р.); ОСОБА_4 (67/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_7 від 12.03.2002 р.); ОСОБА_5 (300/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_8 від 12.03.2002 р.).
Судом встановлено, що відповідно до наданих свідоцтв про право власності, приміщення за адресою АДРЕСА_2 та приміщення за адресою АДРЕСА_1 знаходяться у спільній частковій власності чотирьох фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, частки співвласників є ідеальними та не виділені в натурі.
Також судом встановлено, що згідно довідки ТОВ ВКФ «Кометекс» б/н від 21.04.2015 р. нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_2, було передано в оренду ТОВ ВКФ «Кометекс». Зазначені обставини представником позивача не заперечувались.
Відповідач ТОВ «Шокоооооооолад» (код ЄДРПОУ 36417791) відповідно до довідки ТОВ «Шокоооооооолад» вих. №06-Ш/17/04 від 17.04.2015р. не знаходиться та не здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2, зареєстроване місцезнаходження даного підприємства знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
ФОП ОСОБА_2 є суборендарем приміщення за адресою АДРЕСА_1, та орендує частину зазначеного нежитлового приміщення площею 62,4 кв.м. на підставі укладеного з ТОВ «Кометекс» договору суборенди нерухомого майна, що підтверджується довідкою ТОВ «Кометекс» б/н від 21.04.2015 р.
ТОВ «Цитрус Дискаунт» (код ЄДРПОУ 34055340) було припинено 07.10.2013 р. у зв'язку з банкрутством, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією ухвали Господарського суду Одеської області від 27.09.2013 р. по справі №916/1015/13, довідкою ТОВ «Цитрус Дискаунт» б/н від 20.04.2015 р. та витягом з ЄДРПРОУ №20515172 від 30.04.2015 р. У зв'язку з чим провадження по справі в частині позовних вимог до ТОВ «Цитрус Дискаунт» було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
При цьому судом прийнято до уваги, що позивачем не надано доказів того, що саме особи, які зазначені відповідачами по справі, фактично займають нежилі приміщення співвласником яких є ОСОБА_1 Також позивачем не надано доказів того, що вона зверталася з пропозиціями до інших співвласників або фактичних користувачів нежилих приміщень відносно вирішення будь-яких спірних питань щодо користування вказаними нежилим приміщеннями.
Згідно з частиною 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 59 ЦПК України суд не може брати до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що позов подано до неналежних відповідачів та позивачкою не доведено факту порушення її прав, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивач звернулась до суду з вимогами про усунення перешкод у користуванні своїм майном, у зв'язку з тим, що відповідачі безпідставно перебувають у займаних ними приміщеннях, оскільки вони належать ОСОБА_1, договори між позивачкою щодо оренди приміщення по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не укладались. Однак, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що позов подано до неналежних відповідачів, оскільки відсутній факт порушення прав ОСОБА_1, як співвласника спірних приміщень відповідачами по справі - ТОВ «Цитрус Дискаунт», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Шокоооооооолад».
Також суд приходить висновку про відсутність факту порушення ТОВ «Шокоооооооолад» прав ОСОБА_1, як співвласника частини приміщення за адресою АДРЕСА_2, оскільки ТОВ «Шокоооооооолад» не знаходиться та не користується приміщеннями за вказаною адресою, фактичне місцезнаходження даного підприємства знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до довідки вих.№06-Ш/17/04 від 17.04.2015р. Будь-які докази того, що ТОВ «Шокоооооооолад» займає приміщення за адресою АДРЕСА_2 суду не були надані і в матеріалах справи відсутні.
Стосовно вимог до ФОП ОСОБА_2 суд дійшов до наступних висновків. ФОП ОСОБА_2 є суборендарем приміщення за адресою АДРЕСА_1, та орендує частину зазначеного нежитлового приміщення на підставі укладеного з ВКФ «Кометекс» договору суборенди нерухомого майна, що підтверджується довідкою ТОВ «Кометекс» б/н від 21.04.2015 р.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що зазначені у позові відповідачі не мають та не можуть нести відповідальність за заявленими позовними вимогами, оскільки факт порушення прав позивача ОСОБА_1 з боку ТОВ «Цитрус Дискаунт», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Шокоооооооолад» не доведений належними та допустимими доказами, а тому суд доходить висновку про відмову в позові.
Крім цього, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про відсутність самого факту порушення права власності позивачки, що пояснюється наступним.
Як вбачається з наданих позивачкою до суду свідоцтв про право власності їй належить частина спірних приміщень, а саме: 300/1000 частин приміщення за адресою АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності НОМЕР_9 від 12.03.2002 р.), 300/1000 частин приміщення за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_10 від 09.08.2007 р.).
Іншими співвласниками приміщення за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (333/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 12.03.2002 р.), ОСОБА_4 (67/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 12.03.2002 р.) та ОСОБА_5 (300/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_5 від 12.03.2002 р.);
Приміщення за адресою АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (333/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_6 від 12.03.2002 р.), ОСОБА_4 (67/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_7 від 12.03.2002 р.) та ОСОБА_5 (300/1000 частин відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_8 від 12.03.2002 р.).
Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Будь-які докази того, що інші співвласники вважають свої права порушеними в матеріалах справи відсутні. Довіреність від інших співвласників нежилих приміщень на представництво їх інтересів на ім'я ОСОБА_1 суду не була надана.
Оскільки судом було встановлено, що спірні приміщення знаходяться у спільній частковій власності, частки співвласників не виділені в натурі, суд вважає подання ОСОБА_1 позову без згоди інших співвласників про звільнення приміщень в цілому передчасним. Доказів наявності згоди інших співвласників приміщень, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, на зобов'язання суборендаторів звільнити спірні приміщення позивачем надано не було.
З огляду на вищевикладені обставини суд вважає, що позивачкою не доведено належними та допустимим доказами факту порушення своїх прав, як співвласника нежилих приміщень. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 13, 15, 16, 356-361 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виробничо-комерційної фірма «Кометекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, про усунення перешкод у користуванні приміщенням - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
26.06.2015
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2015 |
Оприлюднено | 09.06.2015 |
Номер документу | 44568858 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Донцов Д. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні