Постанова

від 06.02.2007 по справі 7/41-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/41-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

06.02.2007                                                           Справа № 7/41-АП-07

м. Херсон, зал судового засідання № 324, 12 год. 10 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного підприємства "Дворяночка", м.Херсон

до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Херсона  

про  визнання нечинним рішення

за участю представників сторін:

від  позивача: Довгошея Л.М. - зав. юрид. сектором, пост. доруч. №611/07 від 01.02.07р.;

від відповідача: Волкова О.О. - представник, дов. № 1 від 29.12.06р.;

Позивач (ПП "Дворяночка", м.Херсон) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю законодавству, прийняте відповідачем (УПФУ в Дніпровському районі м.Херсона) рішення № 127 від 14 грудня 2006р., згідно з яким підприємству донараховано 119963 грн. 60 коп. страхових внесків та 56964 грн. 41коп. фінансової санкції за порушення п.6 ч.2 ст.17, п.1 ст.19, п.2 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003р. із змінами та доповненнями (далі за текстом Закон № 1058).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що на сьогоднішній день в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену. Суб'єктам малого підприємництва надано право обирати самостійно систему оподаткування.

З 01.04.2005р. ПП "Дворяночка", будучи суб'єктом малого підприємництва, є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом № 2103008164 від 21.12.2005р.

Пунктом 1 частини 8 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що Закон встановлює розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками цих страхових внесків.

Визначення кола осіб, які є платниками збору, повинно здійснюватися на підставі положень Закону № 1058 з врахуванням приписів Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000р. № 2063 (далі за текстом Закон №2063) та Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі за текстом Закон № 727/98).

Статтею 11 Закону № 2063 встановлено, що спрощена система оподаткування передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Зазначає, що пунктом 17 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування віднесений до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.6 Указу № 727/98 суб'єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платником збору на державне пенсійне страхування, який, згідно статті 3 цього Указу входить до складу (42% коштів) єдиного податку, що сплачується суб'єктом господарювання.

Позивач сплачує єдиний податок у строки, порядку і розмірах, встановлених законом, що відповідачем не заперечується.

В зв'язку з тим, що Указ № 727/98 передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку та його розподіл до бюджетів та фондів, застосування положень Закону № 1058 для нарахування збору призведе до подвійного оподаткування.

Відповідач позов не визнає, вважаючи правову позицію позивача стосовно незастосування до підприємства, яке є платником єдиного податку, положень Закону №1058, що встановлюють порядок сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування помилковою.

Зазначає, що принцип та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому пенсійному страхуванню; перелік страхових внесків, порядок їх обчислення, нарахування і сплати, - регулюється виключно Законом № 1058.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (у т.ч. єдиний податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з п.1 ст.14 Закону № 1058 страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які, відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п.6 ч.2 ст.17 нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 Закону № 1058 встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Указ № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами ст.15 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає оспорюване рішення прийнятим у повній відповідності  з вимогами чинного законодавства  і просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Уповноваженим представником управління ПФУ в Дніпровському районі м.Херсона проведено перевірку ПП "Дворяночка", м. Херсон, код 31759476 з питання дотримання вимог Закону № 1058 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період господарсько-фінансової діяльності з 01.04.2005р. по 01.11.2006р.

В результаті перевірки встановлено, що в порушення статей 14, 19 Закону № 1058 підприємством занижено підлягаючі до нарахування і перерахування Фонду страхові внески із збору (32,3%, 31,8%, 4%) за перевіряємий період на суму 119963 грн. 60 коп., про що було складено акт № 198 від 14.12.06р.

За наслідками проведеної перевірки та встановлених порушень, відповідачем було прийнято рішення № 127 від 14.12.2006р., яким підприємству за порушення п.6 ч.2 ст.17, п.1 ст.19, п.2 ст.20 Закону № 1058 донараховано 119963 грн. 60 коп. страхових внесків із збору і на підставі п.4 ч.9 ст.106 цього ж Закону нараховано штраф у розмірі 56964 грн. 41коп.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнає позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (далі за текстом Закон № 400/97) визначаються платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян  та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 5 Закону № 1058 регулюються відносини що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону № 1058 установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фірмах, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону № 1058 зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших особов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставка, механізм справляння та пільги щодо сплати збору встановлені Законом №400/97-ВР, яким разом із Законом №1058-ІУ не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької  діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  не зумовлюється статутом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення статті 6 Указу № 727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону № 1058 суперечать, отже, застосуванню не підлягають.

Статтею 19 Закону № 1058 установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються  роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, що перевіряючим фактично проведено за наслідками здійсненої перевірки.

За викладених обставин оспорюване рішення прийнято у відповідності з вимогами законодавства, суд не має підстав для визнання його нечинним.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 12 лютого 2007р., 15 год. 00 хв., м. Херсон, вул. Горького, 18, каб. № 324.

Керуючись ст.ст.94, 98, п.4, ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.     

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

складено 12.02.2007р.