Постанова

від 29.05.2015 по справі 592/3057/15-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/3057/15-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Чернобай О. І. Номер провадження 33/788/138/15 Суддя-доповідач Яременко Г. М. Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 року суддя Апеляційного суду Сумської області Яременко Г. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 квітня 2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є громадянином України, мешкає в АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 729 грн. 00 коп. з конфіскацією на користь держави безпосереднього предмету правопорушення: «Томати свіжі»- 10000 кг. загальною вартістю 9729 грн.; у разі неможливості конфіскувати зазначені товари - постановлено стягнути з ОСОБА_3 в рахунок конфіскації вартість цих товарів у розмірі 9729; постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 квітня 2015 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України за те, що 07.10.2014 року директор ТОВ «МД-ІМПОРТ» ОСОБА_3 вчинив дії, направлені на переміщення товару «томати свіжі», вагою 10 000 кг, через митний кордон України в митному режимі «експорт» з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного контролю в Сумську митницю Міндоходів від імені ТОВ «МД-ІМПОРТ» документу - сертифікату про проходження форми СТ-1 №RU46300F22112, отриманого незаконним шляхом, та документів, що містять неправдиві відомості про походження товарів, а саме: митної декларації ЕК10РР №805080600/2014/000411 та рахунку фактуру № 166-ММ.

Так, 07 жовтня 2014 року в зону митного контролю митного поста "Велика Писарівка" Сумської митниці заїхав транспортний засіб, р.н. НОМЕР_1, з вантажем «томати свіжі», вагою 10 000 кг. Відправником товарів виступало ТОВ «МД-ІМПОРТ», а одержувачем ТОВ «МОНОЛІТ» (РФ, м. Бєлгород, вул. Сумська, б.2а).

З метою здійснення митного контролю зазначеного товару митному органу були надані документи, в тому числі, міжнародна транспортна накладна CMR №006279 від 07.10.2014р., рахунок - фактура № 166-ММ від 07.10.2014р., сертифікат про походження товарів СТ-1 №RU46300F22112 від 07.10.2014р.

Країною походження товару у вказаних документах зазначено «Україна», також в графі «Код країни походження» митної декларації типу ЕК10ДР №805080600/2014/000475 директор ТОВ «МД-ІМПОРТ» ОСОБА_3 вказав країну походження товару Україну.

В результаті перевірки Сумською митницею Міндоходів достовірності заявлених відомостей у документах, поданих до митного контролю, було встановлено, що директор ТОВ «МД-ІМПОРТ» ОСОБА_3, з метою отримання сертифікату про походження товарів форми СТ-1 RU46300F22112 надав в Харківську торгово-промислову палату заявку - декларацію з документами, які містять недостовірні дані, а саме - видаткову накладну №46 від 07.10.2014р. про отримання продукції від СФГ«ОСОБА_4.» та договір постачання № 1/05.08 сільгосппродукції від СФГ«ОСОБА_4.». Оскільки, як вбачається з матеріалів, виділених з кримінального провадження №32014200000000054, що земельна ділянка, яка перебуває у власності СФГ«ОСОБА_4.», код ЄДРПОУ 31873796, у 2014 році була засіяна зерновими культурами, інші види культур, в тому числі томати, не вирощувались.

Згідно з Договором про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2012 року, учасником якого є Україна та Росія, встановлено, що сторони не застосовують мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно імпорту товару, що походить з митної території іншої сторони. Відповідно до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних держав від 06 липня 2011 року, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органом країни ввезення оригіналу сертифікату форми СТ-1.

Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_3 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову суду з закриттям провадження по справі, мотивуючи свої вимоги тим, що не отримував складений відносно нього протокол, про час і місце розгляду справи про порушення митних правил судом повідомлений не був, копію постанови отримав 21 квітня 2015 року. Вказує, що в його діях відсутній склад інкримінованого порушення митних правил, оскільки він жодним чином не здійснював приховування товару від митного контролю, сертифікат про походження товару був отриманий ним у встановленому чинним законодавству порядку від уповноважених на те органів, а відомості, зазначені у митній декларації та рахунку-фактурі щодо країни походження товару є правдивими та такими, що відповідають дійсності; контролюючими органами не надані докази про наявність в його діях прямого умислу на приховування, надання недостовірних відомостей щодо країни походження товару. Вважає, що показання особи щодо зібраного СФГ «ОСОБА_4.» врожаю не можуть визнаватися належним доказом походження товару не в Україні, оскільки є підтвердження використання наявної земельної ділянки у СФГ«ОСОБА_4.» задля вирощування помідорів та інших овочів, а отриманий ним сертифікат щодо спірного товару є й досі дійсним. Крім того, ОСОБА_3 вказує на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, а також на допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права України, зокрема, щодо розгляду справи про порушення митних правил за його відсутності, без належного повідомлення про час і місце розгляду справи, а також суд не перевірив повноваження особи, яка склала протокол, наявність підстав для порушення справи про порушення митних правил, залишив поза увагою те, що протокол був складений більш ніж через чотири місяці з моменту виявлення нібито вчиненого ним правопорушення, що йому не повідомлялись його права та обов'язки, відсутність у протоколі його підпису та відмітки про відмову від підписання протоколу, а також відсутність відомостей про вручення йому протоколу чи про відмову від його отримання.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмови в задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи суддею 01 квітня 2015 року був здійснений без участі ОСОБА_3, копія постанови останньому у передбачений законом триденний строк з моменту її винесення, направлена (вручена) не була.

Внаслідок цих обставин, про винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_3 стало відомо вже після спливу десятиденного строку на її апеляційне оскарження, постанова була отримана останнім 21 квітня 2015 року, а тому вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Згідно ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Частиною 1 ст.483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості, в тому числі щодо країни походження товарів.

Розглядаючи справу, суддя вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак порушення митних правил, що тягнуть за собою настання адміністративної відповідальності через застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією, а саме - вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання від ТОВ «МД-ІМПОРТ» документів, отриманих незаконним шляхом та містять неправдиві відомості про країну походження товарів, за обставин, зазначених за змістом мотивувальної частини ухваленої судом постанови, відповідають обставинам справи та підтверджуються належними доказами, зокрема:

- протоколом про порушення митних правил № 0194/80500/15 від 19 березня 2015 року, який відповідає вимогам ст. 494 МК України (а.с.3-4),

- митною декларацією ЕК10РР №805080600/2014/000411, де відправником товару зазначене ТОВ «МД-ІМПОРТ» (а.с.11);

- інвойсом № 166-ММ від 07 жовтня 2014 р., де продавцем товару вказано ТОВ «МД-ІМПОРТ» (а.с.11,30);

- сертифікатом про походження товарів СТ-1 №RU46300F22112 від 07 жовтня 2014 р. (в гр. 13 вказано "декларация заявителя" ТОВ «МД-ІМПОРТ» ОСОБА_3.) (а.с.14);

- фітосанітарним сертифікатом №75/20-010/ВХ-287477 від 07 жовтня 2014 р., де місцем походження товару зазначено Україна, експортером - ТОВ «МД-ІМПОРТ» (а.с.15);

- протоколом допиту директора СФГ «ОСОБА_4.», де останній зазначив, що у 2014 році належна йому земельна ділянка була засіяна зерновими культурами, інші види культур, в тому числі томати, не вирощувались (а.с.24-27);

- видатковою накладною № 46 від 07 жовтня 2014 року про отримання продукції від СФГ «ОСОБА_4.» (а.с.33,34);

- договір постачання № 1/05.08 сільгосппродукції від СФГ «ОСОБА_4.» (а.с.36-37),

Всі зазначені докази не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також спростовують доводи ОСОБА_3 про відсутність в його діях складу інкримінованого порушення, про правдивість відомостей зазначених у митній декларації, рахунку-фактурі та законне отримання сертифікату.

Більш того, ОСОБА_3 використовував документи щодо походження товару «томати свіжі», зокрема, договір постачання №1/05.08 сільгосппродукції від СФГ «ОСОБА_4.», видаткову накладну №46 від 07 жовтня 2014 року про отримання продукції від СФГ «ОСОБА_4.», які містять неправдиві відомості. Ці документи містять особисті підписи ОСОБА_3 та печатку очолюваного ним ТОВ, отже останньому було відомо про неправдивість відомостей, що містяться у даних документах, і які були подані ним до Харківської торгово-промислової палати для отримання сертифікату СТ-1 №RU46300F22112 незаконним шляхом.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що докази, зібрані в підтвердження вини ОСОБА_3 у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, здобуто з порушенням встановленого законом порядку.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 з приводу неналежності доказу - показань директора СФГ «ОСОБА_4.» ОСОБА_4 щодо зібраного у 2014 році врожаю. Оскільки, відповідно до ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, і поясненнями свідків. Пояснення ОСОБА_4 встановлюють наявність факту порушення митних правил, будь -які дані, які б свідчили про недопустимість цього доказу або ж неправдивість таких свідчень в матеріалах справи відсутні.

Також не впливає на встановлений факт порушення ОСОБА_3 митних правил і відповідність складеного відносно нього протоколу вимогам МК України, не здійснення контролюючими органами жодних дій для перевірки та підтвердження належними доказами країни походження товару, оскільки в даному випадку нормами митного законодавства не передбачено обов'язкове проведення органами доходів і зборів перевірки достовірності сертифікатів про походження товару перед початком провадження у справах про порушення митних правил при наявності для цього підстав.

Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги з приводу наявних грубих порушень контролюючим органом визначеного законом порядку складання протоколу про порушення митних правил. Так, протокол про порушення митних правил № 0194/80500/15 від 19 березня 2015 р. був складений уповноваженою на те службовою особою у порядку та з дотриманням положень МК України (із зазначенням часу, прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності тощо).

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо спливу визначеного строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції 01 квітня 2015 року, передбачений ч.2 ст.467 МК України 6-місячний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, скоєне ОСОБА_3 07 жовтня 2014 року, не сплинув.

Відповідно до вимог ст.526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Згідно п.3 ст.278 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, такі питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

З матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_3 своєчасно був сповіщений про місце і час її розгляду, що підтверджується супровідним листом Сумської митниці ДФС на ім'я та місце проживання ОСОБА_3, протоколом про порушення митних правил від 19 березня 2015 р., у якому зазначені місце і час розгляду справи (09-00 година 01 квітня 2015 р., вул. Першотравнева, 12, м. Суми) та підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке останній отримав особисто (а.с.46-49, 51).

З огляду на це, факт того, що ОСОБА_3 не був повідомлений про місце і час розгляду справи саме судом, в даному конкретному випадку, не є тим істотним порушенням вимог закону, яке б потягнуло за собою безумовне скасування даного судового рішення, тим більше, що від ОСОБА_3 не надходило клопотань про перенесення розгляду справи.

Отже, суддя районного суду дотримався вказаних вимог закону та дійшов правильного висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності ОСОБА_3, а тому доводи апеляційної скарги про порушення його права на захист та права брати участь у судовому засіданні є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.293,294 КУпАП, ст.ст.467,486,527,529,531 МК Кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 квітня 2015 року.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 квітня 2015 року, якою ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 729 грн. 00 коп. з конфіскацією на користь держави безпосереднього предмету правопорушення: «Томати свіжі»- 10000 кг. загальною вартістю 9729 грн., залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіЯременко Г. М.

З оригіналом згідно: суддя Г.М.Яременко