Рішення

від 26.05.2015 по справі 607/5081/15-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2015 Справа №607/5081/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

з участю:

представників позивача Барабаша В.М., Федоровича В.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» до ОСОБА_4 про витребування майна та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач приватне підприємство «Тернопільська фірма «Будівельник» (далі - ПП ТФ «Будівельник») пред'явив до суду позов до ОСОБА_4 про витребування в неї земельних ділянок площею 0,0276 га і 0,2057 га та визнання права власності на ці земельні ділянки за позивачем. Обгрунтовує позов тим, що у власності позивача ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» перебувала земельна ділянка площею 0,23 га в с. Гаї Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області, яка перейшла у власність ОСОБА_5 на підставі мирової угоди, укладеної між директором ПП ТФ «Будівельник» та ОСОБА_5, визнаної судом ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2011 року. Зазначена ухвала скасована ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2012 року, оскільки підписання мирової угоди директором ПП ТФ «Будівельник» є незаконним відчуженням майна позивача у процесі банкрутства, вчиненим з порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких розпорядження майном боржника допускається виключно за згодою розпорядника майна. З цих підстав спірна земельна ділянка мала повернутися у власність позивача, однак, як позивачу стало відомо з листа № 90 Гаї Шевченківської сільської ради від 04 березня 2015 року, ОСОБА_5 виготовив державний акт про право власності на цю земельну ділянку та відчужив її за договором дарування від 29 квітня 2012 року ОСОБА_4 У свою чергу, ОСОБА_4 розділила земельну ділянку на дві земельні ділянки - площею 0,0276 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,2057 га, кадастровий номер НОМЕР_2. За даними офіційної загальнодоступної кадастрової карти, земельна ділянка площею 0,2057 га уже має нове цільове призначення - для будівництва та обслуговування розважально-офісних, торгівельно-складських будівель та споруд. З цих позивач підстав просить визнати за ним право власності на ці дві земельні ділянки, оскільки первинна земельна ділянка 0,23 га була роз ділена зі зміною кадастрових номерів і площ.

У судовому засіданні представники позивача Барабаш В.М., Федорович В.Ю. позов підтримали з викладених у позовній заяві підстав та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнав, зіславшись на підстави, що викладені в письмовому запереченні на позов, та просив у задоволенні позову відмовити. Крім цього, зауважив, що строк звернення до суду з зазначеним позовом сплинув, тому, в разі, якщо суд дійде до висновку про обгрунтованість позовних вимог, просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та закрити провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Як слідує з ухвали Господарського суду Тернопільської області, 26 квітня 2011 року порушено провадження у справі про визнання ПП ТФ «Будівельник» банкрутом та введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна Дідича В.Є.

18 жовтня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом постановлено ухвалу про визнання у справі № 2-7646/11 мирової угоди, за умовами якої ПП «ТФ «Будівельник» передав у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,23 га, яка розміщена в с.Гаї Шевченківські Тернопільського району, яка перебувала у власності ПП «ТФ «Будівельник» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 квітня 2009 року, реєстраційний № 02096400005.

Ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 18 жовтня 2011 року скасована ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області 31 липня 2012 року.

Як слідує з зазначеної ухвали, апеляційний суд встановив, що у керівника ПП «ТФ «Будівельник» не було повноважень на підписання мирової угоди, яка спрямована на відчуження земельної ділянки, оскільки відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26 квітня 2011 року порушено провадження у справі про визнання ПП ТФ «Будівельник» банкрутом та введено процедуру розпорядження майном.

Відповідно до п. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла станом на час подання мирової угоди до суду та визнання її судом, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином.

З ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2012 року слідує, що з матеріалів справи вбачається, що згоди розпорядника майна на передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 не було.

За вказаних обставин судом установлено, що земельна ділянка площею 0,23 га, яка розміщена в с.Гаї Шевченківські, Тернопільського району, яка перебувала у власності ПП «ТФ «Будівельник» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 квітня 2009 року, реєстраційний № 02096400005, вибула з володіння ПП «ТФ «Будівельник» не з його волі, внаслідок порушення процедури розпорядження майном під час провадження у справі про банкрутство.

02 лютого 2012 року Управлінням Держкомзему в Тернопільському районі ОСОБА_5 видано державний акт НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,2333 га, яка розміщена в с.Гаї Шевченківські, Тернопільського району, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Як слідує з договору дарування земельної ділянки від 29 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мороз К.В., ОСОБА_5 подарував зазначену земельну ділянку ОСОБА_4

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

При цьому є безпідставними доводи представника відповідача про те, що майно придбане ОСОБА_5 за відплатним договором, зокрема на підставі мирової угоди, яка передбачала передачу йому спірної земельної ділянки в рахунок сплати ним коштів за невиконання зобов'язань за договором про пайове будівництво.

Предметом позову є витребування у ОСОБА_4 земельної ділянки, яку вона набула безвідплатно за договором дарування від 29 квітня 2012 року в ОСОБА_5, який не мав права її відчувати, оскільки ця земельна ділянка була передана йому ПП «ТФ «Будівельник» неправомірно, з порушенням вимог закону.

Також суд не бере до уваги посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду України в постанові від 07 листопада 2012 року у справі № 6-81 цс12 про те, що саме по собі скасування ухвали суду про визнання мирової угоди, на підставі якої майно вийшло із володіння власника, не свідчить про відсутність волі останнього на його відчуження, оскільки в справі, що розглядається, має місце не саме по собі скасування ухвали суду про визнання мирової угоди, а встановлені судом обставини про те, що відчуження спірної земельної ділянки відбулося без погодження з розпорядником майна, коли обов'язковість такої згоди прямо передбачена законом, тобто з порушенням установленої законом процедури розпорядження майном під час провадження у справі про банкрутство.

Більше того, як уже зазначалося вище, оскільки ОСОБА_4 набула спірну земельну ділянку безвідплатно, її власник - ПП «ТФ «Будівельник» має право витребувати це майно від ОСОБА_4 як добросовісного набувача у всіх випадках, тобто незалежно від того, чи вибуло це майно з володіння власника не з його волі.

Як слідує з листа № 90 Гаї Шевченківської сільської ради від 04 березня 2015 року, ОСОБА_4 розділила земельну ділянку на дві земельні ділянки - площею 0,0276 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,2057 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Зазначене підтверджується також свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 29 вересня 2014 року, індексні номери: 27210149, 27206655.

За даними офіційної загальнодоступної кадастрової карти, земельна ділянка 0,2057 га має нове цільове призначення - для будівництва та обслуговування розважально-офісних, торгівельно-складських будівель та споруд.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки право власності ПП «ТФ «Будівельник» на зазначені земельні ділянки ОСОБА_4 заперечується, земельна ділянка площею 0,23 га, яка розміщена в с.Гаї Шевченківські, Тернопільського району, розділена на дві окремих ділянки, з присвоєнням їм окремих кадастрових номерів, суд вбачає підстави для визнання за позивачем права власності на ці земельні ділянки.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання про порушення прав позивача ПП «ТФ «Будівельник».

Відповідно до ст. ст. 257, 256 ЦК України строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність) встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд вважає, що про порушення своїх прав позивач ПП «ТФ «Будівельник» повинен був довідатись 31 липня 2012 року після скасування Апеляційним судом Тернопільської області ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 18 жовтня 2011 року про визнання мирової угоди у справі № 2-7646/11.

Таким чином строк позовної давності позивачем не пропущено, а тому його порушені права підлягають захисту шляхом витребування у відповідача ОСОБА_4 спірних земельних ділянок та визнання на них права власності за позивачем ПП «ТФ «Будівельник».

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України до стягнення з відповідача в корить позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати - судовий збір у розмірі 802 гривні 94 копійки.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 256, 257, 261, 386, 388, 392, 717 ЦК України, п. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України № 2850-VI від 22 грудня 2010 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_4 в користь Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» земельну ділянку на території Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області площею 0,0276 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Визнати за Приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник» право власності на земельну ділянку на території Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області площею 0,0276 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Витребувати у ОСОБА_4 в користь Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» земельну ділянку на території Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області пло щею 0,2057 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнати за Приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник» право власності на земельну ділянку на території Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області площею 0,2057 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Стягнути зі ОСОБА_4 в користь Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» 802 гривні 94 копійки понесеного судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду виготовлено 29 травня 2015 року.

Головуючий суддяН. М. Сташків