Постанова

від 30.01.2007 по справі 1/491-21/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/491-21/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

30.01.07                                                                                           Справа№ 1/491-21/123

За  позовом  :  Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙПІЄ –Л” , м.Львів

До відповідача :  Залізнична районна  адміністрація м. Львова, м.Львів

Третя  особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних  вимог  на предмет спору :  Товариство  з обмеженою відповідальністю „Компанія АМТ”, м.Львів

Про:  скасування Розпорядження  голови  Залізничної  районної адміністрації м.Львова  від 17.06.2003 року за № 498 „Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецька,36” в частині , що стосується  оформлення  права  колективної власності ТзОВ „Компанія АМТ”;

визнання  нечинним  Свідоцтва  про право власності на нежитлові приміщення від 17 червня  2003 року, що видане ТзОВ „Компанія „АМТ” на підставі  Розпорядження  Залізничної районної  адміністрації  м.Львова від 17 червня 2003 року  № 498.

                                                                                                 Суддя    Довга  О.І.

                                                                                  При секретарі    Скремета О.О.

Представники:

від  позивача  : Однокоз  С. С. -  представник ( доручення  № 138 від 07.04.2006 р.)

від  відповідача  :   Гнездюк  Г. –представник  ( доручення  № 32/1381-01 від 01.06.2006 р.)

3-тя особа :  Олексів Н.М.  –представник  ( доручення  б/н  від  10.08.2005 р.)

          У зв'язку із  закінченням повноважень   судді Масловської Л.З.  розпорядженням заступника  голови суду  від 11.12.2006 року  справу передано судді  Довгій О.І.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, що передбачені ст. 49, 51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.

Заяв та клопотань про відвід судді сторонами не подано і не заявлено. Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

          Суть спору:

          Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю "АИП1Є-Л", м. Львів, до Залізничної районної адміністрації м. Львова, м. Львів, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія АМТ", м. Львів, про скасування розпорядження голови Залізничної районної адміністрації м. Львова №498 від 17.06.2003 р. "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецькій, 36" в частині, що стосується оформлення права колективної власності ТзОВ "Компанія АМТ"; визнання  нечинним  Свідоцтва  про право власності на нежитлові приміщення від 17 червня  2003 року, що видане ТзОВ „Компанія „АМТ” на підставі  Розпорядження  Залізничної районної  адміністрації  м.Львова від 17 червня 2003 року  № 498.

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2006 р. відкрито провадження у справі та призначено справу  до розгляду. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених в попередніх ухвалах суду.

          03.05.2006 року за № 184   позивачем –ТзОВ „ АЙПІЄ-Л”  подано  уточнення  до позовної заяви  про визнання   нечинним рішення  суб'єкта владних повноважень, в якій  останній посилається на те, що  у позовній заяві від 28 квітня 2006 року   помилково  відповідачем  зазначений голова  Залізничної  районної адміністрації м. Львова замість  Залізничної  районної адміністрації  м. Львова. Просить вважати  відповідачем  по даній справі  Залізничну районну  адміністрацію м. Львова.

          30.07.2006 року  за № 372  в доповнення  до позовних вимог  позивач  просить  визнати нечинним  розпорядження Залізничної районної  адміністрації  м. Львова від 14.08.2000 року № 772 „Про оформлення  права власності на  об'єкти  нерухомого майна”, що розташовані у м. Львові  за адресою : вул. Щирецька,36.

          07.08.2006 року за № 271  Товариство з обмеженою відповідальністю „АЙПІЄ-Л”  подало заяву про уточнення  позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги  наступним чином:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „АЙПІЄ-Л" звернулось до господарського суду Львівської області про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, розпорядження № 498 Залізничної районної адміністрації м. Львова від 17 червня 2003 року „Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецькій, 36”.

В процесі розгляду  спору  у позивача виникли підстави для уточнення позовних вимог.

30 липня 2001 року Залізнична районна адміністрація м. Львова видала розпорядження № 798, яким оформила право колективної власності ТзОВ Компанія „АМТ” на нежитлові приміщення, що розташовані у м. Львові на вул. Щирецькій, 36.

Дане розпорядження суперечить рішенню виконавчого комітету Львівської міської ради від 2 липня 1999 року №351, яким затверджено „Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг” (надалі Положення).

Так, всупереч вимог п. 7 Положення, розпорядження про оформлення права власності видано без необхідних для цього документів, а саме: акту державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта та рішення про затвердження цього акту, висновку Львівського обласного державного комунального бюро технічної експлуатації та експертної оцінки про визначення ідеальних часток співвласників, а також розпорядження голови районної адміністрації про затвердження цього висновку.

На підставі незаконно виданого розпорядження, 30 липня 2001 року ТзОВ Компанія „АМТ” оформлено Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.49 і 51 КАСУ, позивач просить:

1.  Скасувати Розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 17 червня 2003 року за № 498 „Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецькій, 36” в частині, що стосується оформлення права колективної власності ТзОВ „Компанія АМТ”.

2.  Визнати нечинним Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 17    червня   2003    року,   що   видане   ТзОВ   Компанія   „АМТ”   на   підставі   Розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 17 червня 2003

року №498 .

3.  Скасувати Розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 30

липня 2001  року за № 798  „Про оформлення права власності на нежитлові

приміщення на вул. Щирецькій, 36” ТзОВ „Компанія АМТ”.

4.    Визнати нечинним Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від

30   липня   2001    року,    що    видане   ТзОВ    Компанія    „АМТ”    на   підставі

Розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 30 липня 2003

року №798 .

          19.07.2006 року за № 428  у позивача  знову  виникли підстави для уточнення позовних вимог, які  викладені  наступним  чином:

1.  Скасувати Розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 17 червня 2003 року за № 498 „Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецькій, 36” в частині, що стосується оформлення права колективної власності ТзОВ „Компанія АМТ”.

2.   Визнати нечинним Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 17   червня   2003   року,   що   видане   ТзОВ    Компанія    „АМТ”   на   підставі Розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 17 червня 2003 року №498 .

3.   Судові витрати покласти на відповідача.

4.  Від задоволення інших позовних вимог, в тому числі про визнання нечинним розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 14 серпня 2000 року за № 772 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна”, позивач відмовляється.

          Суд  розглядає позовні вимоги  в  частині  останніх  уточнених вимог.

          В судовому засіданні 30.01.2007 року  представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненні до позовної заяви та доповненні до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що відповідач незаконно, всупереч вимогам Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №351 від 02.07.1999 р., без отримання усіх передбачених для цього в п.п. "б" п. 7 Положення документів, прийняв оспорюване розпорядження та видав свідоцтво про право власності ТзОВ "Компанія АМТ", ствердив про відсутність у ТзОВ "Компанія "АМТ" документів, які б посвідчували його право на земельну ділянку, відсутність згадки про приміщення, право власності на які оформлено оспорюваним положенням, в акті державної технічної комісії. Просить позов задовольнити.

Представник  відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні №32/1412-01 від 05.06.2006 р.. Ствердив, зокрема, що оспорюване рішення винесено у повній відповідності із законодавством на підставі повного переліку належних документів, передбачених в п.п. "д" п. 7 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб. Просить у позові відмовити.

Окрім наведеного  представником позивача подано клопотання  щодо застосування  строку  на право звернення  з позовом до адміністративного суду.

Своє  клопотання  ТзОВ Компанія „АМТ”  обґрунтовує наступним чином:

У відповідності до статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення суб'єкта владних повноважень, яке намагається позивач визнати недійсним, відповідно датовані 30 липня 2001 року та 17 червня 2003 року.

Як вважає ТзОВ  Компанія  „АМТ”, позивач  по справі - ТзОВ „АЙШЄ-Л" дізнався про існування оскаржуваних ним рішень Залізничної районної адміністрації міста Львова у 2004 році, що підтверджується наступним.

1. 18 січня 2006 року Залізничним районним судом міста Львова відкрито провадження у справі за позовною заявою ТзОВ „АИПІЄ-Л" до ПП Тютріної В.С., Обух Х.О., Андрієнко О.П., ТзОВ Компанія „АМТ", Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання недійсними договорів купівлі-продажу і договору   дарування,   визнання   права   власності   на   майно   і   витребування   майна   з   чужого незаконного володіння.   У зазначеній позовній заяві ТзОВ „АЙПІЄ-Л" просить анулювати  Свідоцтво про право власності ТзОВ Компанія „АМТ" від 30 липня 2001 року, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, отже, позивачеві стало відомо про порушення його прав та інтересів 19 березня 2004 року.

2. Про Свідоцтво на право власності на нежитлові приміщення від 17 червня 2003 року позивач дізнався з позовної заяви ТзОВ „Компанія АМТ" до ТзОВ „АИПІЄЛ" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 491 069,00 грн., яка подана до господарського суду 04.11.2004 року.

Позовні вимоги ТзОВ Компанія „АМТ" про відшкодування матеріальної шкоди ґрунтувались на Свідоцтві про право власності від 17 червня 2003 року.

Дана позовна заява та додані до неї документи, в тому числі і Свідоцтво про право власності від 17.06.2003 року, були надіслані на адресу ТзОВ „АЙП1Є -Л" у вересні 2004 році, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позовна заява ТзОВ „АИПІЄ-Л" про визнання нечинним Розпорядження голови Залізничної районної адміністрації м. Львова від 17 червня 2003 року за № 498 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецькій, 36»в частині, що стосується оформлення права колективної власності ТзОВ Компанія «АМТ», та Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 17 червня 2003 року датована 28 квітня 2006 року, а доповнення до позовної заяви, яким позивач просить визнати нечинним Розпорядження голови Залізничної районної адміністрації м. Львова від 30 липня 2001 року за № 798 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецькій, 36 ТзОВ Компанія «АМТ»та Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 30 липня 2001 року, датовано 06 червня 2006 року.

Таким чином, наведене свідчить, що ТзОВ „АИПІЄ-Л" пропустило встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до статті 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору позов заперечив, ствердив, зокрема, що право власності третьої особи на приміщення магазинів, оформлене на підставі оспорюваного розпорядження, набуто третьою особою у відповідності із законом.  Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне:

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 14.08.2000 р. позивачу належали приміщення, розташовані за адресою - м. Львів, вул. Щирецька, 36. З переліку приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" на вул. Щирецькій, 36 у м. Львові (згідно з технічними паспортами), доданому до вказаного свідоцтва, позивачу належали, зокрема, магазини: Г-1 площею 15,9 кв.м., Д-1 площею 16 кв.м., Е-1 площею 19,8 кв.м., Є-1 площею 19,8 кв.м., 3-1 площею 18,8 кв.м., И-1 площею 20,1 кв.м., Л-1 площею 19,9 кв.м., М-1 площею 29,1 кв.м., О-1 площею 24,4 кв.м., П-1 площею  Згідно із договором купівлі-продажу від 28.12.2000 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., зазначені приміщення були продані позивачем приватному підприємцю Тютріній Вірі Сергіївні.

Згідно із договором дарування від 10.04.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., Тютріна В.С подарувала частину з вказаних приміщень, а саме магазини Г-1, Ф-1, Е-1, М-1, П-1 Обух Христині Орестівні. Згідно із договором дарування від 10.04.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., Тютріна В.С. подарувала решту з вказаних приміщень, а саме магазини Д-1, Є-1, 3-1, И-1, Л-1, О-1, Р-1, С-1, Т-1 Андрієнко Олені Пантеліївні.

Як вбачається з установчого договору ТзОВ "Компанія "АМТ" та пояснень сторін, Обух Христина ОрестІвна та Андрієнко Олена Пантеліївна виступили засновниками третьої особи, внісши належні їм перелічені вище приміщення магазинів до статутного фонду ТзОВ "Компанія "АМТ". З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Залізничної районної адміністрації №798 від 30.07.2001 р., ТзОВ "Компанія АМТ" одержала Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення в кількості чотирнадцять штук. З доданого до вказаного Свідоцтва переліку нежитлових приміщень на вул. Щирецькій, 36 у м. Львові товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "АМТ" випливає, що до нього включено усі перелічені вище приміщення. Позивач не заявляв позовних вимог про визнання вказаних розпорядження та свідоцтва нечинними. Сторони зазначені обставини не заперечували.

З протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АМТ" вбачається прийняття рішення про вихід Обух Х.О. зі складу товариства та повернення їй її частки у статутному фонді товариства у вигляді приміщень магазинів Г-1, Ф-1, Е-1, М-1, П-1.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі відповідних заяв ТзОВ "Компанія "АМТ" та Обух Х.О., відповідачем винесено розпорядження №498 від 17.06.2003 р. "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецькій, 36", яким вирішено оформити третій особі право колективної власності в цілому на нежитлові приміщення магазинів Д-1, Є-1, 3-1, И-1, Л-1, О-1, Р-1, С-1, Т-1. На підставі вказаного розпорядження третя особа отримала свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 17.06.2003 р.. На решту приміщень оформлено право власності за Обух Х.О.

Оспорюючи зазначене розпорядження та, відповідно, свідоцтво, позивач посилається на неподання третьою особою відповідачу усіх документів, передбачених в п. п. "б" п. 7 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, зокрема, акту державної комісії, оригіналів правовстановлюючих документів на об'єкт до перебудови чи реконструкції, документів, які б підтверджували право на земельну ділянку. Однак, як випливає зі змісту п. п. "б" п. 7 вказаного Положення, цей пункт стосується лише об'єктів, які є у спільній власності при оформленні права часткової власності.

Відповідно до  рішення  Львівської міської ради № 351 від 02.07.1999 р.  затверджено „Положення  про порядок  оформлення права  власності  на  об'єкти нерухомого майна  та затвердження  вартості цих послуг”. Такі документи, як акт державної комісії  про прийняття  в експлуатацію об'єкта  та рішення  про затвердження  цього акта, висновок Львівського  ОДКБТЕ та ЕО  про визначення  ідеальних часток  співвласників, розпорядження  голови  районної адміністрації про  затвердження цього висновку, подаються  при оформленні  права  часткової власності на об'єкти, які є у спільній власності.

Згідно норм Цивільного Кодексу УРСР, який діяв на  момент  реєстрації спірних розпоряджень, спільна  власність  виникала тоді, коли право власності  належало кільком суб'єктам  на один об'єкт.

17.05.2001 року  гр.. Обух Х.О. та гр.. Андрієнко О.П.  здійснили передачу  приміщень 14  магазинів, як внесок  до Статутного  фонду ТзОВ Компанія „АМТ”, що  оформлено відповідними актами  прийому-передачі від 23.05.2001 р.

Як  передбачалось ст. 10 ЗУ „Про  підприємства”, що діяв на  момент  видання  спірних розпоряджень, майно підприємства відповідно до  законів України, статуту  підприємства  та  укладених угод  належить йому на праві  власності, повного господарського  відання  або  оперативного  управління . Джерелами  формування майна  підприємства є грошові  та матеріальні  внески  засновників. Товариство є власником  майна, переданого йому  засновниками  і учасниками у власність.

Відповідно до ст. 20 ЗУ „Про власність” господарські товариства  є   суб'єктами  права колективної власності.  Колективний  власник самостійно володіє, користується  і розпоряджається  об'єктами  власності, які  йому  належать.

Таким чином, господарське товариство  є єдиним  власником  належного  йому  майна, а не його  засновники чи учасники.

При оформленні  права власності  на об'єкти , передані  засновниками у статутний фонд підприємства  подаються: оригінали  правовстановлюючих  документів  на об'єкт, установчі  документи  підприємства, рішення статутних органів  підприємства  при прийняття  об'єкта  у статутний  фонд, акт приймки-передачі  об'єкта .

Тому у даному випадку спірні відносини регулюються п. п. "д", "є" п. 7 зазначеного Положення, який передбачає перелік документів на об'єкти, передані засновникам підприємства, які вийшли зі складу засновників, та переданих засновниками у статутний фонд підприємства. Матеріалами справи підтверджується подання третьою особою усіх необхідних документів, передбачених Положенням, для оформлення права власності на приміщення, які залишились після виходу зі складу товариства Обух Х.О.. Належних доказів щодо спростування  цього  факту, суду не надано.

 Крім цього, як вбачається з Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 року № 121, на підставі якої розроблено Положення виконкому Львівської міської ради, а також „Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб", затверджених Держжитлокомунгоспом України 13 грудня 1995 р. № 56, зареєстрованих в Мінюсті України 19 січня 1996 р. за № 31/1056, документи, на які посилається позивач, подаються при оформленні права власності на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна; при оформленні права власності власниками спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, внаслідок чого змінились належні їм частки, тобто при первинній реєстрації об'єктів нерухомості.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. У відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.  Згідно ст. 21 ЦК України, права та інтереси можуть захищатись шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів місцевого самоврядування, однак, лише якщо вони суперечать законодавству, порушують права або інтереси Інших осіб. Згідно Із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Однак, наявність підстав для  скасування розпорядження та визнання нечинним свідоцтва не доведена суду у встановленому порядку.

Посилання позивача на порушення його прав як землекористувача та суб'єкта підприємницької діяльності не доведено у встановленому порядку та не може прийматись до уваги, оскільки законодавство розмежовує права на земельну ділянку та розташоване на ній нерухоме майно. Наявність у однієї особи права власності не тягне за собою саме по собі порушення прав інших осіб.

Враховуючи наведене, заслухавши представників  сторін  суд прийшов до висновку, що в задоволенні  позовних вимог слід відмовити.

В частині  визнання  нечинним розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 14.08.2000 року за №772 „Про оформлення  права  власності на об'єкти нерухомого майна , закрити  провадження  у справі.

У відповідності до ч. 5 ст. 94 КАС України, у зв'язку із відсутністю доказів понесення відповідачем та третьою особою судових витрат по справі, такі витрати їм не компенсуються.

Судовий  збір віднести на  позивача.

Керуючись  нормами Цивільного Кодексу УРСР 1963 р.,  ЗУ „про господарські товариства”, ЗУ „Про власність” Положенням про порядок  оформлення права власності  на об'єкти нерухомого майна  та затвердження  вартості цих послуг ( затвердженого  рішенням Львівської міської ради № 351 від 02.07.1999 року, статтями 1-2, 4-12, 42, 49, 51, 71, 76, 79, 86, 122-126, 127, 130, 133, 137, 138-139, 140, 143, 151-154, 158, 159-163, 167 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:                                                  

1.          В частині  скасування Розпорядження  голови  Залізничної  районної адміністрації м.Львова  від 17.06.2003 року за № 498 „Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Щирецька,36” в частині , що стосується  оформлення  права  колективної власності ТзОВ „Компанія АМТ”, та  визнання  нечинним  Свідоцтва  про право власності на нежитлові приміщення від 17 червня  2003 року, що видане ТзОВ „Компанія „АМТ” на підставі  Розпорядження  Залізничної районної  адміністрації  м.Львова від 17 червня 2003 року  № 498  в задоволенні  адміністративного  позову відмовити  повністю.

2.          В частині  визнання нечинним розпорядження Залізничної районної адміністрації м. Львова від 14 серпня 2000 року за № 772 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна” закрити  провадження у справі.

Суддя                                                                                                       Довга О.І.