Постанова

від 07.02.2007 по справі 3/396-13/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/396-13/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

07.02.07                                                                                           Справа№ 3/396-13/416

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ „Компанія Роял Флекс”, м.Новий Розділ

до відповідача:  Миколаївської районної санітарно-епідеміологічної станції Львівської області, м.Миколаїв

про  визнання недійсною та скасування постанови санстанції

За участю представників сторін:

Від позивача: Кіхтан О.Б. –директор

Від відповідача: Левчук К.П. –лікар з гігієни харчування, Горін А.В. –пом. лікаря з гігієни праці

Відкрито провадження у справі за позовом ТзОВ „Компанія Роял Флекс”, м.Новий Розділ до Миколаївської районної санітарно-епідеміологічної станції Львівської області, м.Миколаїв про визнання недійсною та скасування постанови санстанції №182/06 від 27.10.06р. про тимчасову заборону діяльності магазину-салону „Флекс”, який знаходиться у м.Миколаєві Львівської області на пл.Ринок, 26.

З”ясовано:

27 жовтня 2006 року в.о. головного державного санітарного лікаря Миколаївського району Левчук К.П. винесено постанову №182/06 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства до ТОВ «Компанія Роял Флекс», якою тимчасово заборонено діяльність магазину-салону «Флекс», який знаходиться в місті Миколаєві на площі Ринок, 26. Підставою для заборони роботи магазину було те, що самовільно, без погодження з райепідемстанцією було розпочато діяльність магазину-салону «Флекс», в якому проводиться реалізація дверей імпортного виробництва, а на імпортну продукцію відсутні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Дану постанову позивачем вважається незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

установи державної санітарно-епідеміологічної служби України не видають дозволи на початок робіт суб'єктам підприємницької діяльності, що підтверджує лист №05,01-09/Д-1/1560 від 27.05.2004 року заступника головного державного санітарного лікаря України. Підприємством позивача 20 березня 2006 року укладено договір оренди нежитлового приміщення №01-01/03 з Гринчишином Василем Андрійовичем, згідно якого орендовано приміщення загальною площею 56.5 кв.м для розміщення магазину-салону. 21 березня 2006 року рішенням Миколаївської міської ради №116 надано дозвіл на розміщення магазину (другий поверх) на пл..Ринок, 26 у м.Миколаєві. 01 травня 2006 року було підписано акт, відповідно до якого позивачу передано в користування нежитлове приміщення на другому поверсі на площі Ринок, 26 у місті Миколаєві. 24 травня 2006 року державною приймальною комісією підписано акт про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації на площі Ринок, 26 у місті Миколаєві, серед якого магазин промтоварів площею 56,5 кв.м. та офісні приміщення площею 93,9 кв.м., які належать ПП Гринчишину В. Після цього, 01 червня 2006 року позивачем відкрито магазин-салон «Флекс», а 18.07.2006 року рішенням Миколаївської міської ради №198 надано дозвіл на розміщення та відкриття магазину-салону «Флекс»площею 56,5 кв.м. на другому поверсі в орендованому приміщенні по пл..Ринок, 26 в місті Миколаєві. Таким чином, підприємство одержало всі необхідні дозволи для початку діяльності магазину, які передбаченні чинним законодавством. Після цього жодних перепланувань, реконструкцій чи змін не здійснювалось, а тому ніякої проектної документації, яка потребує погодження райсанепідемстанцією на сьогодні не існує. Отож, як вважається позивачем, жодних державних будівельних норм чи Державних санітарних правил при будівництві підприємством не порушено.

Згідно ст.1б Закону України «Про забезпечення санітарного благополуччя населення», отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи необхідно лише у разі відсутності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Як видно із сертифікату відповідності серії ДЗ №056549, який зареєстровано в Реєстрі за № UА1.094.0071880-06 двері металеві, декоровані МДФ протиударні, вхідні в квартири з комплектатом відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2,6-11-97, виробник фірма S.С.Веу1ег.S.А та відповідає в Україні продукції за кодом УКТ, ЗЕД, ТН ЗЕД 7308. У відповідності до загальнодержавних висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/52400 від 27.12.2004р. та 05.03.02-03/61000 від 28.12.2005 року продукція за кодом УКТ ЗЕД 7308 можуть бути ввезеними та реалізованими в Україні. Крім того, як свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна №000993 під час ввезення ТОВ з II «Декор Україна»в Україну ці двері пройшли санітарно-епідеміологічний та радіологічний контроль, якими дозволено їх ввезення, реалізацію та використання на території України. Таким чином, твердження райсанепідемстанції про відсутність висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи не мають під собою правових підстав, а тому є неправомірними.

Відповідачем у поясненні №158/06 від 06.02.07р. позовні вимоги заперечуються з наступних підстав:

ТзОВ „Компанія Роял Флекс" розташовано магазин-салон „Флекс" у орендованих офісних приміщеннях приватного підприємця Гринчишина В.П. Згідно проекту реконструкції колишнього магазину продуктових товарів „Копач" під магазин промислових товарів з надбудовою офісних приміщень приватного підприємця Гринчишин В.П. на другому поверсі передбачалось розташування офісних приміщень, а не магазину промислових товарів, як вказано в позовній заяві, що підтверджується висновком райСЕС від 10.01.05р. № 1/01 та актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію від 24.05.06р. Таким чином, ТзОВ „Компанія Роял Флекс" проведено самовільно зміну виду діяльності в вказаних приміщеннях, що, згідно п.5 ст.4 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", підлягає погодженню через дозвільну систему у сфері господарської діяльності. У відповідності до ст.ст.10,11 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають „..проекти будівництва, розширення, реконструкції об'єктів будь-якого призначення".

Згідно Державних санітарних правил „Планування та забудови населених пунктів" від 19.06.96р. № 173 (п.2.2., 2.4.) обов'язковому погодженню з органами, установами та закладами санепідслужби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів - проекти окремих рівнів і споруд. Відповідно до п.9.13 „Державних будівельних норм України” ДБН А.2.2-3-2004 від 07.01.2007р., державна експертиза проводиться із залученням представників державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі будівництво).

В постанові райсанепідстанції відсутня вимога щодо отримання „дозволу" на початок робіт магазину.

Згідно ст. 16 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" „підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення".

Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем України.

Наказом МОЗ України № 247 від 09.10.2000р., підписаного головним державним санітарним лікарем України документом, що засвідчує безпеку продукції для здоров'я є висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Згідно п.3.3 наказу МОЗ України № 247 від 09.10.200р., забороняється використання або функціонування об'єктів експертизи без позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи на вікна та двері імпортного виробництва, не представлені до цього часу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд відзначає наступне:

відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»необхідність одержання документу дозвільного характеру встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру. Законом не встановлено обов'язок одержання висновку санстанції на початок роботи.

Поняття «дозвіл на початок робіт»скасовано постановою МОЗ №8 від 28.02.2002 «Про скасування постанови головного державного санітарного лікаря України №51 від 23.04.2001 «Про порядок видачі установами державної санепідемслужби висновків про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, які вводяться в експлуатацію, і готовність підприємства до роботи для отримання дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації». Після цього, у 2002 році були внесені відповідні зміни до ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»і, відповідно, такого поняття не існує.

28 вересня 2006 року Міністерством охорони здоров'я на виконання Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»було видано наказ №647 «Про удосконалення діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби щодо надання висновків та документів». Цим наказом було затверджено Перелік документів та висновків, що видаються установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби та заборонено санітарним лікарям усіх рівнів видавати будь-які інші висновки та документи, які не передбаченні даним наказом. Оскільки в цьому Переліку відсутній дозвіл, висновок чи інший документ, який повинні видавати санстанції на початок роботи або діяльності підприємства, вимагання його одержання є порушенням даного наказу.

Згідно пункту 5 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який встановлює, що у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається одержання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об'єктів та в разі використання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідачем не подано доказів реконструкції приміщення і зміни його цільового використання, що негативно впливає на безпеку і здоров”я населення і суд приходить до висновку, що реконструкції не проведено і цільового використання приміщення не змінено. А оскільки не було змінено цільового використання приміщення, яке передбачене актом здачі в експлуатацію, згідно наведеного пункту 5 ст.4 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», позивач не зобов'язаний одержувати ще раз погодження на те саме приміщення. Відповідно, санстанція має право слідкувати за дотриманням санітарних правил і норм, а не вимагати погодження чи дозволу на початок роботи.

Підприємство позивача реалізовує двері «імпортного»виробництва, оскільки є дилером та представником в регіоні румунського заводу «Бейлер С.А.», який є виробником вхідних металічних дверей. В Україні ввезенням та продажем цих дверей займається ТОВ з II «Декор Україна», з яким укладено договір про співпрацю з продажу вказаних дверей. Згідно ст.16 Закону України «Про забезпечення санітарного благополуччя населення»отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи необхідно лише у разі відсутності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Як видно із сертифікату відповідності серії ДЗ №056549, який зареєстровано в Реєстрі за № UА1.094.0071880-06 двері металеві, декоровані МДФ протиударні, вхідні в квартири з комплектатом відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2,6-11-97, виробник фірма S.С.Веу1ег.S.А та відповідає в Україні продукції за кодом УКТ, ЗЕД, ТН ЗЕД 7308. У відповідності до загальнодержавних висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/52400 від 27.12.2004р. та 05.03.02-03/61000 від 28.12.2005 року продукція за кодом УКТ ЗЕД 7308 може бути ввезеною та реалізованою в Україні. Крім того, як свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна №000993 під час ввезення ТОВ з II «Декор Україна»в Україну ці двері пройшли санітарно-епідеміологічний та радіологічний контроль, якими дозволено їх ввезення, реалізацію та використання на території України. Таким чином, твердження райсанепідемстанції про відсутність висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи не мають під собою правових підстав, а тому є неправомірними.

В судовому засіданні відповідачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою виклику в якості свідків по справі міського голову м.Миколаєва Гука Б.Г., головного архітектора району Телішевського О.С., начальника єдиного офісу Лапчука Н.В. та приватного підприємця Гринчишина П.Р., яке судом відхилено в зв”язку з безпідставністю та необґрунтованістю даного клопотання і достатністю у справі письмових доказів для вирішення спору без участі вказаних вище осіб.

Керуючись ст.ст.100,122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,164,167 КАС України, суд, -

                                                 постановив:

1.Причину пропущення строку звернення до суду визнати поважною.

2.Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

3.Адміністративний позов задоволити.

4.Скасувати постанову №182/06 від 27.10.06р. про тимчасову заборону діяльності магазину-салону „Флекс”, який знаходиться у м.Миколаєві Львівської області на пл..Ринок, 26.

5.Стягнути з Миколаївської районної санітарно-епідеміологічної станції Львівської області (м.Миколаїв, вул..І.Франка,20) на користь ТзОВ „Компанія Роял Флекс” (м.Новий Розділ, пр.Шевченка,2416, ЄДРПОУ 32888101) 03,40грн. судового збору.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу.          

6.Повернути позивачу зайво сплачений судовий збір в сумі 98,60грн.

Довідку видати.

7.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.