Постанова

від 18.05.2015 по справі 808/2244/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року (09 год. 55 хв.) Справа № 808/2244/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Бердянськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «САОЛСА», м. Бердянськ

про: стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач або Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САОЛСА» (далі - відповідач або ТОВ «САОЛСА»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 2 160,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 2 160,13 грн., який виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань, самостійно задекларованих відповідачем, та грошових зобов'язань донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 10.09.2014 № 0001991501 та від 22.09.2014 № 0002091501. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ «САОЛСА» податкового боргу. Однак, направлена 18.04.2014 на адресу відповідача податкова вимога від 17.03.2014 № 320-25, залишились без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача є несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2244/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.05.2015.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

18.05.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 20780) про розгляд справи без участі представника Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача також не з'явився. Поштова кореспонденція, направлена за адресою місця реєстрації відповідача, повернулась до суду 14.05.2015 без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2014, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САОЛСА» (код ЄДРПОУ 37963827) зареєстроване як юридична особа 23.11.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 099 102 0000 003710.

Відповідач перебуває на обліку в Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області з 24.11.2011 за № 18492, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія довідки про взяття на облік платника податків від 24.11.2011 № 406/10/29-026-4758.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодеку України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодеку України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

З матеріалів справи судом з'ясовано, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та відноситься до четвертої групи платників єдиного податку.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Судом встановлено, що ТОВ «САОЛСА» були подані до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкові декларації платника єдиного податку - юридичної особи за наступні періоди:

- податкова декларація за 2013 рік (від 10.02.2014 вх. № 1400003509), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за звітний податковий період в розмірі 460,00 грн.;

- податкова декларація за 2014 рік (від 28.01.2015 вх. № 9079371205), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за звітний податковий період в розмірі 1 050,00 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу вищевказаних податкових декларацій не була сплачена відповідачем у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Кузьміною В.В. проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з єдиного податку за 1 квартал 2014 року по ТОВ «САОЛСА» (код ЄДРПОУ 37963827). В ході даної перевірки, в результаті несвоєчасного подання податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 1 квартал 2014 року, встановлено порушення платником податків вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України.

За результатами вищезазначеної перевірки позивачем складено акт від 05.08.2014 № 00173/1501/37963827 Про результати камеральної (електронної) перевірки податкової звітності з єдиного податку - податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи ТОВ «САОЛСА», код ЄДРПОУ 37963827, за 1 квартал 2014 року.

Згідно наданої позивачем копії супровідного листа від 05.08.2014 № 10450/10/08-22-15-01, примірник вищезазначеного акту перевірки направлено відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, поштова кореспонденція повернулась до податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить копія поштового конверту.

На підставі акту перевірки від 05.08.2014 № 00173/1501/37963827 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.09.2014 № 0001991501, відповідно до якого ТОВ «САОЛСА» збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн.

Згідно п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України).

Судом з'ясовано, що вказане податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних санкцій направлялось відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією супровідного листа від 10.09.2014 № 12032/10/08-22-15-01.

Однак, поштова кореспонденція повернулась до податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить копія поштового конверту.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.09.2014 № 0001991501 вважається врученим відповідачу належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, відтак суд приходить до висновку, що грошові зобов'язання донараховані відповідачу вважаються узгодженими.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що сума штрафних санкцій, застосована до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 10.09.2014 № 0001991501, ТОВ «САОЛСА» у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Також, судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Кузьміною В.В. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «САОЛСА» (код ЄДРПОУ 37963827) з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку за 4 квартал 2012 року та за 4 квартал 2013 року.

В ході даної перевірки встановлено, що ТОВ «САОЛСА» несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання по єдиному податку за 4 квартал 2012 року та за 4 квартал 2013 року, визначене самостійно згідно податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за 2012 рік від 11.02.2013 № 1300002175 та податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за 2013 рік від 10.02.2014 № 1400003509, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

За результатами вищезазначеної перевірки позивачем складено акт від 18.08.2014 № 00184/1501/37963827 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «САОЛСА» (код ЄДРПОУ 37963827) з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку за 4 квартал 2012 року та за 4 квартал 2013 року.

Згідно наданих позивачем копій супровідного листа від 18.08.2014 № 10991/10/08-22-15-01 та фіскального чеку, примірник вищезазначеного акту перевірки направлено відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, поштова кореспонденція повернулась до податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить копія поштового конверту.

На підставі акту перевірки від 18.08.2014 № 00184/1501/37963827 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 22.09.2014 № 0002091501, відповідно до якого до ТОВ «САОЛСА» застосовано штраф в розмірі 20% від грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 486,45 грн.

Судом з'ясовано, що вказане податкове повідомлення-рішення направлялось відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією супровідного листа від 22.09.2014 № 12530/10/08-22-15-01 та фіскальним чеком.

Однак, поштова кореспонденція повернулась до податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить копія поштового конверту.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 22.09.2014 № 0002091501 вважається врученим відповідачу належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, відтак суд приходить до висновку, що грошові зобов'язання донараховані відповідачу вважаються узгодженими.

Оскільки сума штрафу, застосована до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 22.09.2014 № 0002091501, ТОВ «САОЛСА» у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно до наданої позивачем картки особового рахунку платника податків, у відповідача була наявна переплата в розмірі 6,32 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної на рахунку платника податків переплати, за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 2 160,13 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом з'ясовано, що 18.04.2014 Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 17.03.2014 № 320-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 453,68 грн.

Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків із відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

З урахуванням положень ст. 58 Податкового кодексу України, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 17.03.2014 № 320-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, про що свідчать надані позивачем картка особового рахунку платника податків за спірний період та довідка про заборгованість.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість, станом на 18.05.2015 податковий борг відповідача з єдиного податку з юридичних осіб складає 2 160,13 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САОЛСА» про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САОЛСА» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Червона, буд. 4, код ЄДРПОУ 37963827) на користь Місцевого бюджету (код ЄДРПОУ 38042560, р/р 31416698700011, код платежу 18050300, банк - Бердянський УДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 2 160,13 (дві тисячі сто шістдесят гривень 13 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко