Постанова

від 02.06.2015 по справі 809/1865/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа № 809/1865/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

представника позивача - Сворак В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області, вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400

до відповідача: Приватного підприємства "Маррос", вул. Вербова, 9/25, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400

про стягнення заборгованості в сумі 206 719,07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Маррос" про стягнення заборгованості в сумі 206719,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті податку на прибуток підприємств, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 16.06.2014 року за № 0000612200 в розмірі 570559,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 456447,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 114112,00 грн. З врахуванням наявної переплати відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств загальна сума податкового боргу становить 206 719,07 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштові відправлення із ухвалою суду та повістками, направлені відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення в зв'язку із закінченням терміну зберігання. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, на підставі вищенаведеної норми, враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Маррос" 26.09.1997 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.6) та перебуває на обліку в Тисменицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковим кодексом України в редакції чинній на час їх дії.

Пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" та підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 15.1. статті 15, статті 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток підприємств.

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведена позапланова невиїзна перевірка ПП "Маррос" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаєморозрахунках з такими контрагентами-нерезидентами Італії: "Conceria Del Chienti SPA", "Conceria Everest SRL", "Marross Di Marchenko Yuriy", "Conceria Nuti Ivospa SRL" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт № 447/22-4/25067100/3 від 30.09.2013 року (а.с.7-10).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено суму податку на прибуток в сумі 456447,00 грн.

На підставі акта про перевірки ПП "Маррос", Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 16.06.2014 року за № 0000612200, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 570559,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 456447,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 114112,00 грн. (а.с.11). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою ПП "Маррос" 16.06.2014 року (а.с.11) .

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 16.06.2014 року за № 0000612200, суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 570559,00 грн. є узгодженою.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу на момент розгляду справи з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 16.06.2014 року за № 0000612200 складає 206719,07 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що сума боргу відповідача з податку на прибуток підприємств в сумі 206719,07 грн. є узгодженою та несплаченою, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 16.06.2014 року за № 0000612200 (а.с.11), а також довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.12).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 206719,07 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства "Маррос" заборгованості в сумі 206719,07 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки приватного підприємства "Маррос" (код ЄДРПОУ 25067100) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 206 719 (двісті шість тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень 07 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 05.06.2015 року.