Постанова

від 02.06.2015 по справі 810/7191/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року 810/7191/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Проджект" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

24 листопада 2009 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Проджект" (далі - позивач) з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Державної податкової адміністрації в Київській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 листопада 2009 р. № 0002392350/0/2646 (в редакції ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 р.).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 р., у задоволенні позову відмовлено.

12 листопада 2014 р. ухвалою Вищого адміністративного суду ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 р. та постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

29 грудня 2014 р. згідно з автоматизованим розподілом справ адміністративну справу № 810/7191/14-а було передано для розгляду судді Виноградовій О.І.

У судовому засіданні 23 січня 2015 р. уточнено назву відповідачів Ірпінську об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач 1), Державну податкову адміністрацію в Київській області - Головне управління Державної фіскальної служби в Київській області (далі - відповідач 2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача 1 від 10 листопада 2009 р. № 0002392350/0/2646 є протиправним та таким, що винесено з порушенням чинного законодавства. Зокрема, позивач стверджує, що відповідачем 1 зроблено невірний висновок про невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що під час перевірки позивача встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 4887 грн 00 коп., тоді як сума коштів, зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, - 3754 грн 36 коп. Тобто різниця склала 1132 грн 64 коп., а тому оскаржуване рішення є правомірним (т. 1 а.с. 155-156).

28 січня, 15 квітня та 28 травня представниками сторін були надані суду клопотання, у яких вони просили розглянути справу у порядку письмового провадження (т. 1 а.с. 153, 208, т. 2 а.с. 50).

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін та відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд у судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

19 листопада 2008 р. позивач зареєстрований виконавчим комітетом Бучанської міської ради Київської області як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 224214 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АБ № 143501 (т. 1 а.с. 12-13).

22 жовтня 2009 р. відповідачем 2 було проведено перевірку позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої у цей же день було складено акт перевірки № 3439/1000/23/36170320 (далі - акт перевірки № 3439/1000/23/36170320) (т. 1 а.с. 42-43).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 13 ст. 3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 265/95-ВР).

На підставі висновків акту перевірки № 3439/1000/23/36170320 відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 листопада 2009 р. № 0002392350/2646, яким позивачу нараховано штрафні санкції на загальну суму 5663 грн 20 коп. (далі - рішення № 0002392350/2646) (т. 1 а.с. 10).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України № 265/95-ВР.

Відповідно вимог ст. 2 Закону України № 265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів.

Згідно з вимогами п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як убачається зі змісту ст. 22 Закону України № 265/95-ВР передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, 22 жовтня 2009 р. відповідачем 2 було проведено перевірку позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 13 ст. 3 розділу ІІ Закону України № 265/95-ВР.

За результатами перевірки відповідачем 2 складено акт № 3439/1000/23/36170320 в якому зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Зокрема, в денному звіті реєстратора розрахункових операцій від 22 жовтня 2009 р. (наданому до перевірки) зазначено "в сейфі готівкою 3754 грн 36 коп." (т. 1 а.с. 11).

Проте, як убачаєть з письмового підтвердження фактичної наявності коштів від 22 жовтня 2009 р., оператором позивача ОСОБА_2 власноручно перераховано кошти (готівку в національній та іноземній валюті, цінні папери тощо), що знаходились на місці проведення розрахунків, та встановлено наявність 4887 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 45).

Наведене свідчить про невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 1132 грн 64 коп., що зафіксовано в акті перевірки № 3439/1000/23/36170320.

Крім того, зазначений акт без жодних зауважень було підписано працівником позивача - оператором ОСОБА_2

22 жовтня 2009 р. відповідачем 2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 3320 (т. 1 а.с. 46-47).

У даному протоколі встановлено порушення порядку проведення розрахунків на АЗС позивача за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, б. 105, а саме оператором - касиром ОСОБА_2 не забезпечено відповідність сум готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначені в денному Х звіті РРО.

Жодних зауважень до протоколу про адміністративне правлпорушення № 3320 оператором - касиром ОСОБА_2 внесено не було.

Наведене свідчить, що правопорушення, зазначене в акті перевірки, дійсно мало місце, а, отже, рішення відповідача 1 № 0002392350/2646 є правомірним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено достовірність обставин, встановлених при перевірці позивача та правомірність рішення № 0002392350/2646.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішення відповідача.

20 травня 2010 р. та 28 січня 2015 р. позивачем до суду були подані клопотання в яких він просив викликати експерта з програмування режиму роботи електронного контрольно-касового апарату ПП "АССА-Сервіс" або інших експертів відповідно до законодавства для надання пояснень у справі (т. 1 а.с. 63, 153).

Проте, дані клопотання суд вважає необгрунтованими, враховуючи наступне.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 р. витребувано від ПП "АССА" (код 30630674, адреса: 03170, м. Київ, вул. Зодчих, буд 56, кв. 124) такі докази:копію статуту приватного підприємства "АССА", який був чинним у період з 16 березня по 10 листопада 2009 р.; належним чином завірену копію договору від 16 березня 2009 р. № 1603/09, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Проджект" (замовник) та приватним підприємством "АССА" (виконавець) про сервісне обслуговування кассового обладнання; належним чином завірені копії документів, виданих сторонами договору від 16 березня 2009 р. № 1603/09 про сервісне обслуговування кассового обладнанняна на його виконання; копію штатного розпису ПП "АССА" на 2009 р.; письмову інформацію стосовно особи, яка на виконання договору від 16 березня 2009 р. № 1603/09 здійснювала у період з 16 березня по 10 листопада 2009 р. сервісне обслуговування касового обладнання, встановленого на території АЗС № 34, розташованого за адресою м. Київ, пр-т Відрадний, 105 із зазначенням прізвища ім'я по батькові, посади та домашньої адреси названої особи (т. 1 а.с. 164).

На виконання названої ухвали 18 та 22 травня 2015 р. від ПП "АССА" до суду надійшли: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), супровідний лист, акти надання послуг за опломбування ЕККА за березень 2009 р., посвідчення сервісного інженера, статут (т. 2 а.с. 13-44).

З наданих суду документів убачається, що у штаті ПП "АССА" відсутня посада експерта, отже, названа особа не може бути визвана та допитана в судовому засіданні в якості експерта.

Подані ПП "АССА" документи не можуть бути обгрунтуванням протиправності рішення відповідача 1, оскільки жодним чином не спростовують даних, викладених в акті № 3439/1000/23/36170320 (т. 2 а.с. 13-44).

Крім того, у клопотаннязх позивача не зазначені питання, які, на його думку, повинні були бути з'ясовані судом у спосіб допиту експерта (т. 1 а.с. 153).

Отже, судом встановлено, що у клопотаннях позивача від 20 травня 2010 р. та 28 січня 2015 р. не зазначена мета допиту експерта та питання, які мали бути з'ясовані за його допомогою, що унеможливлює задоволення цих клопотань.

До того ж судом не можуть бути взяті до уваги посилання позивача на Х звіт денний РРО, де зазначено, що у сейфі знаходилось готівка в сумі 3754 грн 36 коп., оскільки, оператором позивача ОСОБА_2 власноручно перераховувались кошти (готівка в національній та іноземній валюті, цінні папери тощо), які знаходились у місці проведення розрахунків, та було встановлено їх суму - 4887 грн 00 коп., з зазначенням кількості та номіналу кюпюр (т. 1 а.с. 45).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що рішення № 0002392350/2646 відповідачем 1 винесено правомірно, а, отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 2 с. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.