Рішення

від 18.08.2009 по справі 17/965

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/965

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" серпня 2009 р. Справа № 17/965

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача Пилипчук І.Л. дов. б/н від 25.06.2009р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Дисконт Плюс" (с.Зміїнець Луцького району Волинської області)  

до Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський сиркомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко"(с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області)

про стягнення 37734,59 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 37734,59грн., з яких: 37716,00грн. заборгованості за надані послуги автокрана, 18,59грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 18.08.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.08.2009р. не з'явився, про причини  неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом червня-серпня 2008 року Приватне підприємство "Дисконт Плюс" (позивач у справі) надало Дочірньому підприємству "Новоград-Волинський сиркомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко" (відповідач у справі) послуги автокрана на загальну суму 124232,00грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000011 від 27.06.2008р., №ОУ-0000012 від 27.06.2008р., №ОУ-0000013 від 07.07.2008р., №ОУ-0000014 від 07.07.2008р., №ОУ-0000015 від 18.07.2008р., №ОУ-0000016 від 18.07.2008р., №ОУ-0000017 від 28.07.2008р., №ОУ-0000018 від 11.08.2008р., №ОУ-0000019 від 12.08.2008р. (а.с.7-15), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між учасниками процесу фактично було укладено усну угоду, за якою у відповідача виникло господарське зобов'язання щодо оплати отриманих послуг автокраном вищезазначеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 03.06.2009р. за №6 (поштове повідомлення за №3704291 про вручення поштового відправлення (а.с. 23-25)) про  сплату боргу, яка була залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отримані  послуги автокрана в загальній сумі 37716,00грн.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 40) 3% річних становить 18,59грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 37734,59грн., з яких: 37716,00грн. заборгованості за надані послуги автокрана, 18,59грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський сиркомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко", 11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Наталівка, вул. Київська, 7, ідентифікаційний код 00445371 на користь Приватного підприємства "Дисконт Плюс", 45632, Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, вул. Луцька, 52а, ідентифікаційний код 33667529 - 37716,00грн. заборгованості за надані послуги автокрана, 18,59грн. 3% річних, 377,34грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя Шніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.