Ухвала

від 03.06.2015 по справі 804/4313/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" червня 2015 р.справа № 804/4313/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 р. в справі № 804/4313/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Точремонт» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Точремонт» (далі - ТОВ «Точремонт») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, просило визнати протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська по встановленню в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 17.03.2015 р. № 540/04-65-22-04/13447441 висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Альянс Інк.» за листопад 2014 р.; зобов'язати відповідача відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в інформаційних базах стан, який був до внесення висновків акту перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 р. позов задоволено частково, визнані протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з коригування показників податкової звітності позивача за листопад 2014 р., яке відбулося за результатами складання акту від 17.03.2015 р. № 540/04-65-22-04/13447441; зобов'язано відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Точремонт» за листопад 2014 р., в тому числі зобов'язано відобразити в інформаційній системі «Податковий блок» підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які позивачем включено до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Податкового кодексу України, наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 р. «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок», наказу ДПС України № 1198 від 24.12.2012 р. «Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок». Під поняттям «коригування» відповідно до вказаних наказів розуміється «зміна» або «виправлення». Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому данні податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, визначених самостійно платником податків. Крім того, позивачем не доведено порушення його права, а саме наявності інформації в програмному продукті органу державної податкової служби, яка б створювала, змінювала та припиняла права та обов'язки платника податку, тобто породжувала правові наслідки. Апелянт вважає, що дії контролюючого органу в цьому сенсі є лише зібранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Точремонт» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 21.02.2001 р., ідентифікаційний код 13447441, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, є платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Точремонт» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Альянс Інк.» за листопад 2014 р., за результатами якої складено акт від 17.03.2015 р. № 540/04-65-22-04/13447441, за висновками якої позивачем порушено п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, р. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій. За наслідками перевірки відповідачем проведено коригування показників податкових зобов'язань позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності внесення змін до інформаційних баз податкової служби у зв'язку з невідповідністю внесених змін з узгодженими (або іншими показниками) податкового обліку.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Точремонт» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Альянс Інк.» за листопад 2014 р., за результатами якої складено акт від 17.03.2015 р. № 540/04-65-22-04/13447441, яким встановлено, що операції між позивачем та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання робіт, постачання товарно-матеріальних цінностей тощо, внаслідок чого відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, р. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки податковим органом не приймались. На підставі акту № 540/04-65-22-04/13447441 від 17.03.2015 р. податковим органом самостійно вчинено дії щодо корегування внесених ТОВ «Точремонт» до Інформаційної системи «Податковий блок» податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, а саме відбулось зменшення задекларованих ТОВ «Точремонт» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2014 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.11.2014 р. між позивачем та ТОВ «Альянс Інк.» укладено договір № 0111 на поставку продукції. Виконання умов договору підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт. Позивачем здійснена оплата придбаної продукції (крепіжних деталей) з урахуванням податку на додану вартість. Сума податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивачем віднесена до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 р.

Відповідно до договору № 116-10, укладеному позивачем з ПАТ «Иста-Центр» 01.11.2010 р., придбані у ТОВ «Альянс Інк.» крепіжні деталі продані ПАТ «Иста-Центр». Виконання умов договору підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками, накладними, податковими накладними. Сума податку на додану вартість, отримана позивачем у складі вартості товару, віднесена до складу податкових зобов'язань листопада 2014 р.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно з нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Наявні у позивача податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, підтверджують право ТОВ «Точремонт» на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наявні у позивача первинні документи підтверджують проведення господарських операцій з поставки позивачем ПАТ «Иста-Центр» товару, отримання позивачем оплати за товар з урахуванням сум податку на додану вартість, тому позивачем правомірно сформовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цими операціями у листопаді 2014 р.

За приписами пунктів 36.1 , 36.5 статті 36 , пункту 38.1 статті 38 , пункту 44.1 статті 44 , пункту 47.1 статті 47 , пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку.

Тобто платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкових накладних.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

В матеріалах справи в повному об'ємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст. ст. 44 , 201 Податкового кодексу України , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Таким чином, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках зі своїми контрагентами за період, що перевірявся.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Як вбачається з витягів з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (надалі - АІС «Податковий блок») розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідачем здійснене коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених позивачем в декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 р. на підставі акту перевірки від 17.03.2015 р. № 540/04-65-22-04/13447441, у зв'язку з чим відбулося штучне відхилення між показниками позивача та показниками його контрагентів (а.с. 112-114).

Виходячи з аналізу положень статті 74 Податкового кодексу України , інформаційна автоматизована система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, дії податкового органу у вигляді коригування показників в інформаційній базі мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.

Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання.

Податковим законодавством передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику податку щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію» , вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

При цьому висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем не приймалось податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».

Суд не приймає доводи відповідача про те, що вказана автоматизована інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань.

Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, як зазначалось вище, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Судом першої інстанції вірно наголошено, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України , що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, цу свідчить про вчинення податковим органом дій всупереч наведеним вище нормам та про порушення права позивача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються приведеними вище обставинами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 р. в справі № 804/4313/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 р. в справі № 804/4313/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Точремонт» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко