20/1363
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" серпня 2009 р.Справа № 20/1363
за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький
до житлово-експлуатаційної контори Хмельницької облспоживспілки, м. Хмельницький
про стягнення 2827,11 грн.
Суддя Гладій С. В.
Представники сторін:
позивача - Якимчук В. В. за довіреністю № 5/02 від 05.01.2009 р.;
відповідача - Юзвак В. С. та Сливка П. В. за дорученням № 274 від 05.08.2009 р.
Суть спору:
Позивач - міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - житлово-експлуатаційної контори Хмельницької облспоживспілки, м. Хмельницький, 2827,11 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати одержаної теплової енергії згідно договорів на відпуск теплової енергії № 807/138 від 26.02.2003 р. та № 1911/138 від 08.04.2008 р.
Ухвалою суду від 21.07.2009 р. порушено провадження у справі № 20/1363, судовий розгляд справи призначено на 05.08.2009 р.
Прибулий у судове засідання 05.08.2009 р. повноважний представник позивача повідомив суд про часткову сплату суми заборгованості відповідачем, на підтвердження чого подав довідку про оплату за надані послуги по тепловій енергії, відповідно до якої 28.07.2009 р. відповідачем сплачено 1500,00 грн.
Представники відповідача у засіданні суду та відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву № 273 від 05.08.2009 р. позовні вимоги визнали, вказали на часткову сплату суми заборгованості в розмірі 1500,00 грн. згідно доданої до відзиву копії платіжного доручення № 104 від 28.07.2009 р., решту заборгованості в розмірі 1327,11 грн. зобов'язались погасити до 01.10.2009 р.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
26.02.2003 р. та 08.04.2008 р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький (постачальник) та житлово-експлуатаційною конторою Хмельницької облспоживспілки, м. Хмельницький (споживач) укладено договори на відпуск теплової енергії № 807/138 та № 1911/138, за якими постачальне підприємство бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором (пункти 1.1. договорів). Згідно пунктів 6.3. договорів споживач здійснює розрахунок з постачальником за спожиту теплову енергію щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, відповідно до одержаних від постачальника рахунків.
На виконання вказаних вище договорів позивачем згідно затверджених тарифів проводилось постачання теплової енергії відповідачу та виставлялись рахунки на оплату останньої.
У свою чергу відповідачем своєчасна та повна оплата отриманої теплової енергії не проводилась. Так, станом на 01.06.2009 р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2007 р. по 01.06.2009 р. склала 2827,11 грн. (згідно рахунків).
Оскільки у добровільному порядку заборгованість у розмірі 2827,11 грн. відповідачем сплачено не було позивач звернувся з позовною заявою про стягнення останньої до суду.
Після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем згідно платіжного доручення № 104 від 28.07.2009 р. сплачено 1500,00 грн. заборгованості. Заборгованість відповідача за договорами склала 1327,11 грн.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (Кодекс) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 611). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).
Так, згідно статті 509 Кодексу зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Кодексу визначає як порушення зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. (ст. 625).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 Кодексу є предметом його регулювання.
Згідно ст. 193 Кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до укладених між сторонами договорів на відпуск теплової енергії № 807/138 від 26.02.2003 р. та № 1911/138 від 08.04.2008 р., зокрема поставив відповідачу згідно затверджених тарифів теплову енергію та виставив відповідні рахунки до оплати останньої на загальну суму 2827,11 грн.
У свою чергу відповідачем розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно та у повному розмірі проведено не було. Зокрема, лише після звернення позивача з позовною заявою до суду - 17.07.2009 р., 28.07.2009 р. відповідачем сплачено 1500,00 грн., а його заборгованість за договорами відповідно склала 1327,11 грн. (2827,11 грн. - 1500,00 грн.).
Доказів повної сплати заборгованості відповідачем суду не подано.
Окрім того, судом враховується, що заборгованість в розмірі 1327,11 визнано представниками відповідача у засіданні суду та відповідачем у письмовому відзиві на позовну заяву.
Відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, оскільки спірну заборгованість у розмірі 1500,00 грн. відповідачем сплачено після звернення позивач з позовною заявою до суду, суд вважає за належне провадження по справі в частині стягнення 1500,00 грн. заборгованості припинити.
Виходячи із вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення 1327,11 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до житлово-експлуатаційної контори Хмельницької облспоживспілки, м. Хмельницький про стягнення 2827,11 грн. задоволити частково.
Стягнути з житлово-експлуатаційної контори Хмельницької облспоживспілки (м. Хмельницький, пр. Миру, 95/2, к. 114, код 23829385) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 1327,11 грн. (одна тисяча триста двадцять сім гривень 11 копійок) заборгованості, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 1500,00 грн. припинити.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. 3 прим.:
1 –до справи,
2 –позивачу,
3 –відповідачу.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2009 |
Оприлюднено | 31.08.2009 |
Номер документу | 4463520 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Гладій С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні