Постанова

від 20.08.2009 по справі 53/34-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/34-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2009 р.                                                           Справа № 53/34-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача – не з'явився,

відповідача -  не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2085Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 03 червня 2009 року у справі № 53/34-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс", м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд", м. Харків

про  стягнення 128710,32 грн.,

встановила:

У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техекс" (далі позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд" (далі відповідач) про стягнення 128710,32 грн. заборгованості за договором підряду № 03-08 від 28.02.2008 року, з яких: 100837,68 грн. основного боргу, 9075,39 грн. інфляційних, 2088,58 грн. 3% річних, 16708,67 грн. неустойки, а також просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 червня 2009 р. у справі №53/34-09 (суддя Прохоров С.А.)  позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Управління  виробничо-технічної комплектації “Харківміськбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" 100837,68 грн. основного боргу, 9075,39 грн. інфляційних, 2088,58 грн. З % річних, 16708,67 грн. пені, 1287,10 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2009 р. у справі №53/34-09 скасувати, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийнято без повного з'ясування та недоведеності всіх необхідних обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Так, як стверджує відповідач, відповідно до умов укладеного між сторонами договору та додатків до нього, роботи позивачем повинні бути виконані до 20.03.2008 р., проте, акт приймання-передачі підписаний сторонами у травні 2008 р., тобто, в іншому періоді, ніж передбачено договором, що на думку відповідача, спростовує висновки суду першої інстанції щодо порушення відповідачем умов договору.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження).

Представник відповідача в судове засідання апеляційного господарського суду також не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що його представник не може бути присутнім у судовому засіданні через його участь у іншому судовому процесі.  

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відповідач завчасно був повідомлений про час та місце засіданні суду (відповідну ухвалу отримав 27.07.2009 р.), а тому мав можливість забезпечити явку у судове засідання іншого представника. При цьому, колегія суддів враховує, що чинне законодавство не обмежує сторін у виборі кола осіб, які можуть представляти його інтереси в суді. Крім того, будучи належним чином та завчасно повідомленим про час та місце засідання суду, відповідач мав можливість направити суду додаткові докази на підтвердження своїх заперечень (за їх наявності). Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем до заявленого клопотання не надано доказів на його підтвердження, а саме: що його представник дійсно приймає участь у іншому судовому процесі станом на дату розгляду даної справи.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов‘язковою, дане клопотання не підтверджене належними доказами, колегія суддів вважає таке клопотання безпідставним, необґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню, крім того, враховуючи належне повідомлення позивача, суд реалізує своє право в межах статті 75 ГПК України, та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 28.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техекс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд" (замовник) був укладений договір підряду № 03-08  (далі договір), відповідно до умов якого підрядник (позивач), зобов'язувався за завданням замовника з використанням як власних, так і своїх   матеріалів виконати роботи з внутрішньо майданчикового водопостачання об'єкту будівництва, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 6  , а замовник (відповідач), в свою чергу, прийняти та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Вартість робіт по договору встановлена у розмірі 149054,40 грн. (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 та п. 4.5 договору, оплата за виконані роботи здійснюється наступним чином:

замовник здійснює авансову передоплату у розмірі 30% від загальної вартості робіт на протязі 5 робочих днів після підписання договору;

залишкова вартість виконаних робіт оплачується по факту виконаних робіт на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних  на протязі 10 робочих днів після підписання актів виконаних робіт, з урахуванням раніше виплаченого авансу;

остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5 банківських днів, після підписання останнього акту  фактично виконаних робіт  (форма КБ-2в) та виконання підрядником усіх робіт, зазначених у п.1.1. договору.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем надано довідку про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) на загальну суму 145554,00 грн.   

Відповідні документи дійсно підписані сторонами 30.05.2008 р., разом з тим, у них містяться посилання на номер та дату спірного договору, перелік робіт та їх вартість відповідає переліку та вартості робіт, що передбачені додатками до договору, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що відповідні роботи виконані поза межами спірного договору. До того ж, п. 10.1 договору передбачено, що строк дії договору встановлений до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З урахуванням положень п. 4.2.2, відповідач повинен був оплатити виконані роботи до 10.06.2008 р., однак, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання вчасно та у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим  у ТОВ "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд"  перед  ТОВ "Техекс" виникла заборгованість у сумі 100837,68 грн. (вартість виконаних робіт по акту за мінусом сплаченого відповідачем авансового платежу у розмірі 44716,32 грн.).

14.10.2008 року за вих.№1395 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погашення існуючої заборгованості, докази отримання якої відповідачем містяться в матеріалах справи. Проте, ні оплату заборгованості, ні відповіді на претензію позивача відповідач не надав, чим змусив ТОВ "Техекс" звернутися з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, які містять аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки доказів перерахування  коштів за договором  відповідач суду не надав, колегія суддів вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 100837,68 грн. обґрунтованими доданими до справи документами та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виходячи зі змісту апеляційної скарги, заперечення відповідача фактично зводяться до того, що позивачем порушений графік виконання робіт по договору, оскільки роботи виконані не у березні, а в травні 2008 р. Сам факт виконання робіт та їх прийняття відповідач не спростовує.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, який здійснений за період з 16.06.2008 р. по 23.02.2009 р. ним заявлено до сплати 9075,39 грн. інфляційних нарахувань на прострочену суму та  2088,58 грн.  3 % річних від простроченої суми, які суд апеляційної інстанції, як і місцевий господарський суд, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з останнього як зі сторони, що порушила умови договору. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено їх відповідність як положенням чинного законодавства, так і фактичним обставинам справи.

Пунктом 7.2 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, а саме: у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 16708,67 грн. пені за період з 16.06.2008 р. по 23.02.2009 р. (за 252 дні).

Перевіркою наданих позивачем розрахунків судом апеляційної інстанції встановлено їх невідповідність положенням ст. 232 ГК України, згідно з якою, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями укладеного між сторонами договору не встановлено, що нарахування штрафних санкцій здійснюється в іншому поряду, ніж встановлено названою статтею, позивачем також не надано доказів того, що інший порядок нарахування штрафних санкцій встановлено законом, а тому колегія суддів вважає за необхідне застосування вищенаведеної статті ГК України при визначенні розміру штрафних санкцій, у зв'язку з чим стягнення пені повинно бути здійснено за шість місяців, починаючи з дати порушення зобов'язання.

Таким чином, з урахуванням приписів вищенаведеної статті та  статті 101 ГПК України, якою встановлено, що суд апеляційної інстанції не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню суму пені у розмірі 12067,29 грн., у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

В іншій частині стягнення з відповідача на користь позивача 4641,38 грн. пені рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права (ст. 232 ГК України), оскільки позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано, відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскарженого судового рішення та відмови у задоволенні позовних вимог позивача повністю, тоді як позивачем надані всі необхідні докази (за винятком часткової  відмови у стягненні пені), які підтверджують правомірність його позовних вимог.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідні факти, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі (порушення строків виконання робіт) дійсно мають місце, однак вони не впливають на суть прийнятого рішення, оскільки предметом позовних вимог є стягнення існуючої заборгованості та передбачених законом і договором нарахувань на такі суми заборгованості, які обраховані позивачем вже після підписання акту виконаних робіт.

Колегія суддів також зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору передбачена відповідальність за порушення строків виконання робіт, у зв'язку з чим відповідач не позбавлений можливості звернутися до позивача з позовом про стягнення пені за порушення строків виконання робіт, за наявності у нього належних доказів та у разі підтвердження того, що порушення позивачем строків виконання робіт сталося саме з вини позивача.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та підлягають стягненню з відповідача частково, пропорційно до задоволених позовних вимог.

У зв'язку з зазначеним, керуючись статтями 33, 36, 49, 99, 101, 102, п.2 статті 103,  п. 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

          У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд" про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд"  задовольнити частково.

Рішення господарського суду  Харківської області від 03 червня 2009 р. у справі       № 53/34-09 в частині стягнення 4641,38 грн. пені, 46,41 грн. витрат по сплаті держмита та 4,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині (в частині стягнення з відповідача на користь позивача 100837,68 грн. основного боргу, 9075,39 грн. інфляційних, 2088,58 грн. З % річних, 12067,29 грн. пені, 1240,69 грн. держмита та 113,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) рішення господарського суду  Харківської області від 03 червня 2009 р. у справі   № 53/34-09 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 129 п/рахунок 260012599 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль»МФО 350589 Код 31149692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд" (61093 м. Харків вул. Клапцова, 52 п/рахунок 26007001306078 в філії ЗАТ «ОТП Банк»в м. Харкові МФО 350750 Код 33066971) 23,21 грн. держмита, сплачених за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Суддя                                                                     

                                 Суддя