Постанова

від 20.08.2009 по справі 40/95-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/95-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2009 р.                                                           Справа № 40/95-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Єгоровій А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Бєлашов А.М., посв. № 198 від 29.09.2008 р.

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання заступника прокурора Харківської області вх. № 2086Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.09 по справі № 40/95-09

за позовом ТОВ Фірми "Амкорд", м. Харків

до  Харківської міської ради, м. Харків

за участю прокуратури Харківської області

про визнання права власності

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2009 р. по справі № 40/95-09 (суддя Хотенець П.В.) позовні вимоги задоволені. Визнано  право власності на нежитлову будівлю літ. А/71-1 загальною площею 53,3 м2, що розташована  по вул. Енгельса, 33 в м. Харкові за ТОВ фірмою "Амкорд".

Заступник прокурора Харківської області з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційним поданням, в якому, посилаючись порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач та відповідач відзиви на апеляційне подання не надали, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать підписи їх уповноважених осіб на повідомленнях про вручення поштових відправлень, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційного подання, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.

          Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ. А/71-1 загальною площею 53,3 м2, розташовану по вул. Енгельса, 33  в м. Харкові.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ордеру № 1-212/93 Ленінським райвиконкомом м. Харкова позивачу, ТОВ фірмі "Амкорд" було надано право займання місця для встановлення типового кіоску для реалізації сільськогосподарських продуктів за адресою: м. Харків, Центральний колгоспний ринок.

На підставі вказаного ордеру, між позивачем та ТОВ "Кремень" було укладено договір підряду на капітальне будівництво вказаного об'єкту нерухомого майна, відповідно до умов якого підрядником було здійснено будівництво нежитлової будівлі – павільйону, в результаті чого було створено фактично нове майно.

Матеріали справи свідчать, що вказана будівля збудована самовільно, що також підтверджено відміткою від 25.03.2009 р., вчиненою Харківським міським бюро технічної інвентаризації на технічному паспорті (а.с. 15).

Порядок визнання права власності на самовільно збудовані будівлі передбачений ч.ч. 1, 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

У відповідності до п.п. 1.6., 6.1. Наказу Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 р. "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" (зі змінами та доповненнями) реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження надання позивачу уповноваженим на те органом земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 33  для збудови нежитлового приміщення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про визнання  за позивачем права власності на самочинно збудовану будівлю на земельній ділянці, яка не була відведена для будівництва, порушив норм чинного законодавства, які регулюють вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Ордер № 1-212/93 від 23.03.1993 р., виданий позивачу Ленінським райвиконкомом м. Харкова на право займання місця для розміщення торгівельного кіоску для реалізації сільськогосподарських продуктів на території Центрального колгоспного ринку, а не на будівлю капітального нежитлового приміщення по вулиці Енгельса, 33 у м. Харкові. Крім того, в ордері не конкретизовано місце знаходження та площа земельної ділянки.

Таким чином, вказаний документ не може бути прийнятий як належний доказ виділення земельної ділянки для будівництва.

Не може бути прийнято як належний доказ будівництва та створення внаслідок цього нового майна - нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 33, типовий договір підряду, укладений між ТОВ фірмою "Амкорд" та ТОВ "Кремень"  30.10.1993 р., та акт приймання виконаних робіт, який містить посилання на договір підряду від 01.11.1993 р., тобто на інший договір, який не має відношення до справи та не містить інформації про дату прийняття виконаних робіт (а.с. 13 ).

Слід також зазначити, що позивачем не надано документів, які підтверджують момент завершення будівництва та введення будівлі в експлуатацію.

Вищевикладене свідчить, що  першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування ст. 331 Цивільного кодексу України як підстави визнання за позивачем права власності на новостворене майно.

Крім того, судом першої інстанції невірно застосовано ст. 328 ЦК України щодо набуття позивачем права власності на новостворене майно на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а також щодо набуття права власності правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що  рішення господарського суду  Харківської області від 10.04.2009 р. у справі № 40/95-09 прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційне подання задоволенню.

Керуючись ст.ст.  99, 101,  п. 2 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційне подання прокурора задовольнити.

Рішення господарського суду  Харківської області від 10.04.2009 р. у справі № 40/95-09 скасувати та прийняти нове рішення,  яким у позові відмовити.

         Головуючий суддя                              (підпис)                          

                                 Судді                               (підпис)                         

                                                                         (підпис)                          

Постанову підписано 20.08.2009 р.