Постанова

від 08.04.2009 по справі 2-а-829/09/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 квітня 2009

року                                                                               Справа

№2-а-829/09/1970

Тернопільський

окружний адміністративний суд Тернопільської області в складі

головуючого

судді                                                                                     Мартиць

О.І.

при секретарі                                                                                             Саланді

О.М.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу

за позовом Збаразького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої

дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України

на випадок безробіття до підприємства «Центр соціально - трудової реабілітації

інвалідів», яке засноване на власності Всеукраїнської громадської організації

«Союз організацій інвалідів України» про стягнення заборгованості по внесках до

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на

випадок безробіття

ВСТАНОВИВ:

Збаразький

районний центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду

загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до підприємства «Центр

соціально - трудової реабілітації інвалідів», яке засноване на власності

Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України» про

стягнення заборгованості по внесках до Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 489,87 грн.

В судовому

засіданні представник позивача позов підтримала з мотивів, викладених у

позовній заяві та просить задовольнити.

Представник

відповідача ОСОБА_1 позову не визнав, пояснивши, на даний час функціонує

організація інвалідів «Благовіст», а підприємства «Центр соціально - трудової

реабілітації інвалідів», яке засноване на власності Всеукраїнської громадської

організації «Союз організацій інвалідів України» не має.

Дослідивши

матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника

позивача суд встановив наступні обставини.

З матеріалів

справи вбачається, що відповідач по справі - підприємство «Центр соціально

-трудової реабілітації інвалідів», яке засноване на власності Всеукраїнської

громадської організації «Союз організацій інвалідів України» зареєстроване

Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 05.04.1999

року як юридична особа. Керівником вказано - ОСОБА_1.3гідно довідки управління

статистики у Збаразькому районі Тернопільської області від 08.04.2009 року дане

підприємство значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій

України (ЄДРПОУ), а отже на день розгляду справи в суді не ліквідоване, як

стверджує представник відповідача ОСОБА_1

Страхування

громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного

соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України „Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон України) Фондом

загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких   згідно ст. 12 Закону України виконують

органи державної служби зайнятості.

Страхувальниками,

згідно Закону України є роботодавці, які використовують найману працю і

застраховані особи - наймані працівники, які повинні своєчасно та в повному

розмірі сплачувати страхові внески до Фонду (ч. 2 п. 2 ст. 35 Закону України).

Роботодавці

набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття

їх на облік як юридичних осіб (ч.2 п.3 ст.4 закону України)

Порядок та

розмір сплати страхових внесків встановлений ст.ст. 17. 19 Закону України, ч.

ч. 2, 3 п. 2. ст.  1. Закону України „Про

розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового

державного

соціального страхування" від 11.01.2001р. № 2213-Ш (із подальшими змінами

і доповненнями) та „Інструкцією про обчислення і сплату внесків на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та

обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального

страхування України на випадок безробіття", затвердженої наказом

Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року №339,

зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 року за №30/5221,

відповідно до яких платники зобов'язані сплачувати до Фонду

загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття

внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття, а саме один раз на місяць в день одержання роботодавцями в

установах банків коштів на оплату праці.

Як вбачається з

матеріалів справи, зокрема розрахункової відомості про нарахування і

перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування України на випадок безробіття за II

квартал 2001 року за відповідачем як платником страхових внесків до Фонду

рахується недоїмка в сумі 489,87 грн. В суді ОСОБА_1 підтвердив свій підпис на

відомості як керівника «Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів», який

також скріплений печаткою.

Згідно

розрахунку позовних вимог щодо заборгованості підприємства «Центр соціально

-трудової реабілітації інвалідів» по внесках до Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття недоїмка

виникла за період з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року і становить 489,87 грн.

Судом не здобуто

будь-яких доказів про погашення вказаного боргу на сьогоднішній день, а ОСОБА_1

пояснив, що не сплачено боргу вчасно через важкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до

норм ст.38 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність за

несвоєчасність сплати або неповну сплату страхових внесків і у разі

несвоєчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники

сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки),

штраф та пеню. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в

доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі

стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією

статтею, не застосовується.

Виходячи з

вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до

задоволення в повному обсязі, як обгрунтовано заявлені та підтверджені

документально.

Керуючись

ст.ст.6,11,50,86,158,163,186 КАС України, Законом України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд,

-

ПОСТАНОВИВ:

Позов

задовольнити.

Стягнути з

підприємства «Центр соціально - трудової реабілітації інвалідів», яке засноване

на власності Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів

України» (47302, м. Збараж вул. Незалежності, 6 Тернопільської області, код

30343616) в користь Збаразького 

районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду

загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття (47302 м. Збараж, вул. Кобилянської, 1, Тернопільської області р/р

37177305900198 УДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 21157757) 489

(чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 87 коп. заборгованості по сплаті страхових

внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування

України на випадок безробіття за період з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанова може

бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через

Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення в повному обсязі та

апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження або без попереднього подання такої заяви, у строк, встановлений для

її подання.