Ухвала

від 03.06.2015 по справі 814/3815/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3815/13-а

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Градовського Ю.М. судді -Лук'янчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року по справі за позовом приватного підприємства «Струг» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2013 року приватне підприємство «Струг» (надалі - Позивач, ПП «Струг») звернулось до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області (надалі - Відповідач, ОДПІ), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ №0000452201 від 05.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 146603,50 грн., з яких 103647,00 грн. - за основним платежем, 42956,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, які не підтверджені доказами та суперечать фактичним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Струг» зареєстровано виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області як юридична особа 28.04.2005 року за №15251070011000107 (код за ЄДРПОУ 32841807), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

ПП «Струг» перебуває на обліку в ОДПІ в якості платника податків з 18.04.2005 року за №481.

Фахівцем ОДПІ відповідно до службової записки відділу оподаткування юридичних осіб ОДПІ Лихіцькою А.О. згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Струг» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Електромонтаж-Трейд» за період грудень 2011 року - січень 2012 року, з ТОВ «Либертин» за період вересень-жовтень 2012 року, та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинам з ТОВ «Електромонтаж-Трейд» за 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року, з ТОВ «Либертин» за 3-4 квартал 2012 року.

За результатами вищезазначеної перевірки складено Акт від 18.07.2013 року №30/22-01/32841807, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 97244,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року у сумі 15421,00 грн., за січень 2012 року у сумі 11904,00 грн., за вересень 2012 року у сумі 51409,00 грн., за жовтень 2012 року у сумі 18510,00 грн.; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого знижено податок на прибуток за період що перевіряється на загальну суму 103646,78 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 17733,79 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 12498,76 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 53979,11 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 19435,11 грн. (надалі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішенні від 05.08.2013 року №0000452201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 146603,50 грн., з яких 103647,00 грн. - за основним платежем, 42956,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000046201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 145866 грн., з яких 97244,00 грн. - за основним платежем, 48622,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За актом перевірки підставою для нарахування спірними податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Електромонтаж-Трейд», ТОВ «Либертин», оскільки, як вважає ОДПІ, правочини позивача з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 05.08.2013 року №0000046201.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року по справі №814/3707/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року, податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 05.08.2013 року №0000046201 визнано протиправним і скасовано.

З наведених вище рішень судів першої та апеляційної інстанції вбачається, що предметом розгляду в справі №814/3707/13-а були висновки акту перевірки ОДПІ від 18.07.2013 року №30/22-01/32841807, які були підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.08.2013 року №0000046201.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про реальність та товарність правочинів зазначених в акті перевірки та про протиправність податкового повідомлення-рішення від 05.08.2013 року №0000046201, яке було прийнято на підставі акту перевірки №30/22-01/32841807, який також слугував підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, законність якого оскаржується позивачем в цій справі.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності правовідносин позивача з контрагентами та на правомірність формування валових витрат, позивачем до матеріалів справи були долучені наступні первині та інші документи: договори поставки, рахунки-фактура, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, квитанції, податкові розрахунки, податкові декларації, та інші акти (т.1 а.с.21-251, т.2 а.с.1-61)

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у п.п.138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Отже, враховуючи, що суди першої і апеляційної інстанції в результаті розгляду справи №814/3707/13-а дійшли висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 року №0000046201 є протиправним, а висновки акту перевірки 30/22-01/32841807, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення №000452201, безпідставні, а правочини позивача з ТОВ «Либертин» і ТОВ «Електромонтаж-Трейд» є реальними, та те, що реальність правовідносин позивача з контрагентами та правомірність формування валових витрат підтверджені позивачем долученими до справи первинними документами, колегія суддів приходить до висновку, що і податкове повідомлення-рішення №000452201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський О.В. Лук'янчук