Постанова
від 28.05.2015 по справі 2а-4464/10/2070
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 р. Справа № 2а-4464/10/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010р. по справі № 2а-4464/10/2070

за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових- повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИЛА

Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство (далі по тексту - ХДАВП, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі по тексту - СДПІ ВПП у м.Харкові, відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0001520854/2 від 29.01.2010 року на суму 70234,23 грн., №0001490854/2 від 29.01.2010 року на суму 25 879,59 грн. та №0000200854/0 від 29.01.2010р. на суму 48 751,07 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року позов був задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №0001520854/2 від 29 січня 2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11612,02 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №0001490854/2 від 29 січня 2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 227,91 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права (ст.1, п.п. 4, 7 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст..159 КАС України) при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що з дати прийняття Господарським судом Харківської області ( 25.02.2008 року) ухвали про порушення провадження у справі № Б-48/36-08 про банкрутство позивача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, дію мораторію не припинено, а тому на позивача не може бути покладено обов'язок виконання податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010р. в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Наполягає, що при винесені оскаржуваної постанови суд припустився помилки при застосуванні ст. 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також не врахував ст. 4 цього Закону, що призвело до помилкового висновку суду про часткову неправомірність нарахування при винесені податкових повідомлень-рішень штрафних (фінансових) санкцій в період дії мораторію.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові: №0001520854/2 від 29 січня 2010 року на суму 70234,23 грн., №0001490854/2 від 29 січня 2010 року на суму 25879,59 грн. та №0000200854/2 від 29 січня 2010 року на суму 48751,07 грн. Прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2015 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції та приймаючи в цій частині нове рішення, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких встановлено вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення.

Так, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень у повному обсязі лише з підстав того, що податковим органом не була дотримання процедура адміністративного оскарження при розгляді скарг платника податків.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року № 253 з урахуванням того, що рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 19 січня 2010 року № 421/10/25-010 «Про внесення змін до рішення за результатами розгляду первинних скарг» було скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2009 року №0001530854/0 (з урахуванням змін, внесених листом № 14883/10/23-112 від 12 листопада 2009 року) в частині 318,82 грн. нарахованого податку з доходів фізичних осіб та 637,64 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення було залишене без змін (арк. справи 46).

За висновком суду касаційної інстанції, в порушення п.3 ч.1 ст.227 КАС України суд апеляційної інстанції не перевіривши доводи апеляційних скарг позивача та відповідача, не встановивши дійсні обставини справи, без посилань на відповідні докази, а також мотиви неврахування доказів, що є в матеріалах справи, ухвалив постанову, якою частково скасував рішення суду першої інстанції в частині та ухвалив в цій частині нове рішення.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині не встановлення фактичних обставин справи не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З посиланням на ст.ст. 7, 11 КАС України колегія суддів зазначила, що при новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2015 року справу №816/6498/13-а відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що задоволенню підлягає апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, а в задоволенні апеляційної скарги Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства слід відмовити з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено планову виїзну перевірку Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства (код ЄДРПОУ 14308894) (далі - ХДАВП) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої було складено акт №2781/23-106/14308894 від 21.08.2009 року.

За висновками акту перевірки зафіксовано порушення позивачем, зокрема: вимог пунктів 1.3, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 9.10.2, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19, підпункту «а» підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпункту 1.3 пункту 1 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, в результаті чого підприємству донараховано податок з доходів фізичних осіб за період, який перевірявся, у сумі 12497,97 грн. та штраф у розмірі 15% суми надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, у сумі 12222,89 грн.; вимог статей 12, 14 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено земельний податок за земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 3, за період, який перевірявся, на загальну суму 61933,39 грн., у тому числі: за квітень - грудень 2006 року - 15110,57 грн., за січень - грудень 2007 року - 20146,92 грн., за січень - грудень 2008 року - 20711,11 грн., за січень - березень 2009 року - 5964,79 грн.; вимог пунктів 2, 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, в результаті чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища за період, який перевірявся, на загальну суму 17253,06 грн., у тому числі: за 3 квартал 2006 року - 630,03 грн., за 1 квартал 2007 року - 131,09 грн., за 2 квартал 2007 року - 6959,65 грн., за 1 квартал 2008 року - 9532,29 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки СДПІ ВПП у м.Харкові прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.09.2009 року № 0001530854/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі - 49716,80 грн., у т.ч. за основним платежем - 12497,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 37218,83 грн., № 0001490854/0 про визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальному розмірі - 25879,59 грн., у т.ч. за основним платежем - 17253,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8626,53 грн., та № 0001520854/0 визначення податкового зобов'язання з податку на землю у загальному розмірі - 92900,09 грн., у т.ч. за основним платежем - 61933,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30966,70 грн.,

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та звернувся із скаргами до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, ДПА у Харківській області, ДПА України про скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень.

29 січня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі вказаного акта перевірки, листа № 14883/10/23-112 від 12 листопада 2009 року про внесення змін до податкового повідомлення-рішення та процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення №0000200854/2, яким на підставі пункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила Харківському державному авіаційному орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничому підприємству суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 48751,07 грн., у тому числі: 12178,16 грн. - за основним платежем, 36572,91 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

29 січня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі вказаного акта перевірки та процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення №0001490854/2, яким на підставі пункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила Харківському державному авіаційному орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничому підприємству суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 25879,59 грн., у тому числі: 17253,06 грн. - за основним платежем, 8626,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

29 січня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі вказаного акта перевірки, листа № 14880/10/23-112 від 12 листопада 2009 року про внесення змін до податкового повідомлення-рішення та процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення №0001520854/2, яким на підставі пункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила Харківському державному авіаційному орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничому підприємству суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на землю у розмірі 70234,23 грн., у тому числі: 46822,82 грн. - за основним платежем, 23411,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями №0001520854/2 від 29.01.2010р., №0001490854/2 від 29.01.2010р. та №0000200854/2 від 29.01.2010р., позивач звернувся до суду з даними позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №0001520854/2 та №0001490854/2 від 29 січня 2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно у розмірах 11612,02 грн. та 227,91 грн., виходив з того, що податковий орган неправомірно визначив позивачу штрафні (фінансові) санкції за платежами: земельний податок (у розмірі 11612,02 грн.), збір за забруднення навколишнього природного середовища (у розмірі 227,91 грн.) за період з березня 2008 року по березень 2009 року включно, оскільки у вказаний період діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 25 лютого 2008 року у справі № Б-48/36-08 про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами, з огляду на що податковий орган правомірно визначив позивачу податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за відповідними податками і зборами.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позову, проте не погоджується з висновками суду - в частині задоволення позову з наступних підстав.

Щодо правомірності висновків відповідача про наявність в діяльності позивача порушень в частині повноти нарахування та своєчасності перерахування до бюджету податку за землю колегією суддів встановлено, що окреме індивідуально визначене майно - будівлю дитячого садка №406 (літ.А-2) 903,8 кв.м., будівлю складу господарчого (літ.Б-1) - 122,1 кв.м., будівлю сміттєзбірника - 7,8 кв.м., огорожу залізобетонну, довжиною 286,3 п.м. з воротами - 9,3 кв.м., одяг дорожній (тротуари) - 1224,0 кв.м., загальною площею 2461,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумгаїтська, 3 (балансоутримувач - ХДАВП) надано ТОВ «Декарт» (код 21174833) в строкове платне користування відповідно до договору оренди №2319-Н від 08.02.2006 року (терміном дії з 08.02.2006р. до 07.01.2007р.) та додаткових угод №1 від 01.03.2007р. та №3 від 12.03.2008р., якими продовжувався термін дії договору до 06.12.2007р. та до 05.11.2008р. та з 05.11.2008р. до 31.03.2009р.

За період з 05.11.2008р. до 31.03.2009р. орендатором не повернуто майно балансоутримувачу - акт приймання передачі майна відсутній, але при цьому орендар продовжував сплачувати балансоутримувачу 30% орендної плати за оренду майна, зазначеного в договорі №2319-Н від 08.02.2006р., що підтверджено рахунками - фактурами: №272 від 28.11.2008р. - за листопад 2008 у сумі 732,75 грн., №295 від 30.12.2008р. - за грудень 2008 у сумі 732,75 грн., №13 від 31.01.2009р. - за січень 2009р. у сумі 748,15 грн., №36 від 28.02.2009р. - за лютий 2009р. у сумі 781,39 грн., №59 від 31.03.2009р. - за березень 2009р. у сумі 792,33 грн.

Відповідно до п.1, п.2 ст.796 Цивільного кодексу України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві.

За умовами договору оренди № 2319-Н від 08.02.2006 року загальна площа земельної ділянки складає 2461,7 кв.м.

Положеннями частини 1 статті 7 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992р. в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Згідно з ч.5 статті 12 Закону України "Про плату за землю", якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Оскільки, згідно із додатком №3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількості обліку земель (форми №6 - зем., 6а - зем., 6б - зем., 2 - зем.), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 №377 зі змінами, затвердженими наказом ДКС України від 16.10.2001р. №420, надання в оренду приміщень є комерційним використанням землі і відноситься до групи 70.2 - надання під найм власної нерухомості, грошова оцінка земельної ділянки, що перейшла в користування орендарю, обчислюється з застосуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - 2,5 (землі комерційного використання), передбаченого "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006р.

Таким чином, суму податку за земельну ділянку, що перейшла у користування орендаря, підприємству необхідно було обчислити відповідно до ч.1 ст.7, ч.5 ст.12 Закону України "Про плату за землю", з врахуванням зміни коефіцієнту за функціональне використання ділянки: за 2007 рік у сумі 37710,82 грн., за 2008 рік у сумі 38766,70 грн., у період з 01.01.2009р. по 31.03 2009р. у сумі 11164,82 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність встановлення відповідачем порушення ХДАВП вимог ст.12 та ст.14 Закону України №2535-XII від 03.07.1992р., внаслідок чого було занижено податок на землю (по земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Сумгаїтська, 3) за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р. у сумі 46822,82 грн., у т.ч. за січень-грудень 2007р. - 20146,92 грн., за січень-грудень 2008р. - 20711,11 грн., за січень-березень 2009р. - 5964,79 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0001520854/2 від 29.01.2010 року про визначення ХДАВП суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на землю у розмірі 70234,23 грн., у тому числі: 46822,82 грн. - за основним платежем, 23411,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо правомірності встановлення СДПІ ВПП у м.Харкові порушень в діяльності позивача по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" №1264-XII від 25.06.1991р., в редакції. яка діяла на час виникнення спірних відносин, збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999р., збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється, зокрема, за розміщення відходів.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.

За приписами ст.1 Закону України "Про відходи" №187/98-ВР від 05.03.1998р., в редакції. яка діяла на час виникнення спірних відносин, під відходами слід розуміти будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами (ст.13 Закону України №187/98-ВР від 05.03.1998р.).

Статтею 39 зазначеного Закону визначено, що за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі.

На підставі актів приймання-передачі та документів, згідно з якими передано відпрацьовані лампи на склад фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові, в ході проведення перевірки було встановлено, що підприємством були утворені та розміщені відпрацьовані люмінесцентні лампи у кількості: 59 шт. - у III кв.2006 року; 11 шт. - у І кв.2007 року; 584 шт. - у ІІ кв.2007 року; 686 шт. - у І кв. 2008 року, при наявності лімітів на розміщення в обсязі 2000 шт. на кожен зазначений рік. Однак, при цьому, підприємством не нараховувався збір за забруднення навколишнього природного середовища на залишок утворених відпрацьованих люмінесцентних ламп.

Колегією суддів взято до уваги, що позивач не заперечує проти наявності вказаних порушень в своїй діяльності та доказів, які б спростовували висновки акту перевірки в цій частині та свідчили б про відсутність зазначених порушень, до суду не надавав, що на думку колегії суддів підтверджує правомірність висновків СДПІ ПП у м.Харкові про встановлення порушення п.2, п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, що призвело до заниження збору у сумі 17253,06 грн. у т.ч. у III кв. 2006р. - 630,03 грн., у І кв. 2007р. - 131,09 грн., у II кв. 2007р. - 6959,65 грн., у І кв.2008р. - 9532,29 грн.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №№0001490854/2 від 29.01.2010 року про визначення ХДАВП суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 25879,59 грн., у тому числі: 17253,06 грн. - за основним платежем, 8626,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо встановлених відповідачем порушень в частині повноти нарахування та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові було встановлено, що працівники підприємства, одержували кошти на відрядження, але в посвідченні про відрядження відмітки щодо прибуття та вибуття працівника завірені штампом, а не печаткою підприємств або відтиск печатки був відсутній взагалі.

Вказані обставини позивачем не заперечуються, пояснення щодо причин відсутності відтиску печатки до суду не надано.

Виходячи зі змісту пункту 1.3 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", затвердженої наказом Міністерства фінансів України N59 від 13 березня 1998р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998р. N 218/2658, фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Таким чином, в порушення пп.1.3 п.1, розділу 1 "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, п.7.1 ст.7, пп. «а» п.19.2 ст.19, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», підприємством не утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 179,00 грн. та штраф у розмірі 15% у сумі 177,00 грн.

Перевіркою правильності оподаткування доходів, одержуваних приватними нотаріусами встановлено, що підприємством не утримувався податок з доходів фізичних осіб із сум, сплачених нотаріусам за вчинення нотаріальних дій через підзвітних осіб.

Так, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003р. (п.1.15 ст.1), який набрав чинності 1 січня 2004 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно зі ст.17 вказаного Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України (п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

Пунктом 1.9 ст.1 даного Закону визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про нотаріат" №3425- XII від 02.09.1993р. (із змінами та доповненнями), в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, приватний нотаріус не може займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю. Тобто діяльність приватних нотаріусів не являється підприємницькою, тому вони не можуть бути зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності в порівнянні з другими особами, здійснюючими незалежну професійну діяльність і не належать до групи самозайнятих осіб згідно з цим Законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що особа (в тому числі підприємство), яка виплачує доходи приватному нотаріусу у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з таких доходів за ставкою податку, визначеною у п.7.1 ст. 7 та п.22.3 статті 22 Закону - 15 відсотків (до кінця 2006р. - 13 відсотків).

В порушення п.1.3 п.1.15 ст.1, п.7.1 ст.7, «а» п.19.2., ст.19, п.п.20.3.1, пп. «а», п.20.3 ст.20, п.п.22.3, ст.22 Закону України від "Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003р. (із змінами та доповненнями), позивачем не нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 6,95 грн. та не нараховані штрафні санкції 15% у сумі 6,30 грн.

Також згідно матеріалів перевірки встановлено, що згідно наказу по підприємству від 04.09.2006р. №1114 гр. ОСОБА_2 був відряджений до м.Лондон, Великобританія на період з 04.09.2006р. по 07.09.2006р. для участі у переговорах. Авансовий звіт №3 надано 02.10.2006р. на суму 2192,08 дол. США (11070,04 грн.), аванс грошових коштів отримано з корпоративної карти з 04.09.2006р. - 07 09 2006р. в сумі 61 132,02 грн., надлишково витрачені кошти в сумі 50 061,98 грн. не повернуті до каси підприємства.

Згідно з наказом підприємства від 11.07.2006р. №854 гр. ОСОБА_3 була відряджена до м.Лондон, Великобританія на період з 12.07.2006р. по 29.07.2006р. для участі в роботі міжнародного авіакосмічного салону «Фарнборо-2006». Авансовий звіт №15 надано 25.10.2006р. на суму 33 122,81 дол. США (167270,20 грн.). Аванс грошових коштів отримано з корпоративної карти з 12.07.2006р. по 29.07.2006р. в сумі 197472,15 грн., надлишково витрачені кошти в сумі 30201,95 грн. не повернуті до каси підприємства.

Відповідно до положень п.п.9.10.2 п.9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в редакції. чинній на час виникнення спірних відносин, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів (п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону).

Враховуючи встановлені фактичні обставини щодо не повернення до каси ХДАВП надлишково витрачені кошти у вищевказаних сумах, не утримання самостійно податку з доходів фізичних осіб та не стягнення штрафу, як це передбачено до пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. колегія суддів вважає вірним висновок відповідача про порушення позивачем пп. «а» п.19.2., ст.19, абз. «а» пп.20.3.1, п.20.3, ст.20, у зв'язку з чим, донарахування податку з доходів фізичних осіб із сум, отриманих підзвіт та неповернутих у встановлені терміни, у сумі 11993,20 грн. та застосування штрафу у розмірі 12039,59 грн. є правомірним.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки акту перевірки в цій частині та свідчили б про відсутність порушень податкового законодавства. Акт перевірки від 21.08.2009 року підписано без заперечень та зауважень з боку ХДАВП.

Таким чином, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про порушення ХДАВП вимог п.1.3, п.1.15 ст.1, п.7.1 ст.7, пп. «а» п.19.2., ст.19, пп.20.3.1 «а» п.20.3 ст.20, пп.22.3 ст.22, пп.9.10.2, пп.9.10.3, п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003р. із змінами і доповненнями, пп.1.3 п.1, розділу 1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, в результаті чого відповідачем правомірно донараховано за податковим повідомленням-рішенням №0000200854/2 від 29.01.2010 року податок з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, у загальному розмірі 48751,07 грн., у тому числі: 12178,16 грн. - за основним платежем, 36572,91 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає помилковим застосування судом у спірних відносин положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відповідно висновок про неправомірне донарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно у розмірах 11612,02 грн. 227,91 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2008р. у справі №Б-48/36-08 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач, з яким погодився суд першої інстанції в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій у вказаних розмірах, вважає, що контролюючий орган не мав права донараховувати податкові зобов'язання та застосовувати штрафні (фінансові) санкції упродовж дії встановленого господарським судом Харківської області мораторію, оскільки задоволення вимог позивача призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими конкурсними кредиторами.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14 травня 1992 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію.

Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст. 1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

За невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції.

Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов'язань ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов'язань по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища та по податку на землю настав у позивача після 25.02.2008року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась.

Вищенаведений висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 25 червня 2011 р. у справі N 21-113а11, від 4 липня 2011 р. у справі N 21-144а11, від 5 грудня 2011 р. у справі N21-348311.

У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001520854/2 від 29.01.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11612,02 грн., №0001490854/2 від 29.01.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 227,91 грн. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в цій частині в задоволенні позову, а скарга СДПІ ВПП у м.Харкові - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п. 3, 4 ч.1ст. 202, ст.ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства задовольнити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010р. по справі № 2а-4464/10/2070 скасувати в частині задоволення позову про скасування податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001520854/2 від 29.01.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11612,02 грн., №0001490854/2 від 29.01.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 227,91 грн.

В цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010р. по справі № 2а-4464/10/2070 - залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Бондар В.О. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.06.2015 р.

Дата ухвалення рішення28.05.2015
Оприлюднено10.06.2015

Судовий реєстр по справі —2а-4464/10/2070

Ухвала від 01.07.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 23.06.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Постанова від 28.05.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 05.05.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 05.05.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 05.05.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 05.05.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 11.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 23.02.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні