Рішення

від 29.05.2015 по справі 907/470/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2015 Справа № 907/470/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт", м. Одеса

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг", с. Руське Поле Тячівського району

про: стягнення суми 31 841,93 грн., в т.ч. 28648,94 грн. основний борг, 3094,09 грн. інфляційних, 98,90 грн. 3% річних.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

за участю представників:

від позивача - Свида К.В., довіреність від 27.01.2015

від відповідача - не з'явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Лотт", м. Одеса звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг", с. Руське Поле Тячівського району про стягнення суми 31 841,93 грн., в т.ч. 28 648,94 грн. основний борг, 3094,09 грн. інфляційних, 98,90 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за поставлений згідно з видатковими накладними №1411 від 20.07.2011 р.; №0000001505 від 29.07.2011 р.; №0000001594 від 25.08.2011 р.; №0000001656 від 08.09.2011 р.; №0000001657 від 08.09.2011 р.; №0000001659 від 08.09.2011 р.; №0000001747 від 04.10.2011 р.; №0000001819 від 26.10.2011р. товар (залізні вироби, водопровідне та опалювальне устаткування, тощо) виникла заборгованість в розмірі 28648,94 грн.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з 14.03.2015 р. по 24.04.2015 р. нараховано 3094,09 грн. інфляційних та 98,90 грн. 3% річних (згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві).

Відповідно до ухвали господарського суду Закарпатської області від 07 травня 2015 року уповноважений представник позивача в порядку ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України взяв участь у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, явку уповноваженого представника для участі в даному судовому засіданні не забезпечив, заперечень стосовно позовних вимог не подав. Поштова кореспонденція з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.04.2015 про порушення провадження у справі згідно з вимогами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України була надіслана відповідачу товариству з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг" рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 90551, Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Карпатська, 24, яка вказана у позовній заяві.

Вказаний рекомендований лист повернуто органом поштового зв"язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою на поштовому конверті "за зазначеною адресою не знаходиться". Одночасно, до господарського суду повернуто поштову кореспонденцію, яка з ухвалою суду від 18.05.2015 р. про відкладення розгляду справи надсилалася відповідачу за тією ж адресою.

Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.05.2015 р. підтверджено відомості про місцезнаходження юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг" за адресою: 90551, Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Карпатська, 24. Отже, суд констатує, що відповідач змінив адресу місцезнаходження без повідомлення про це реєстраційного органу. Адреса відповідача, за якою здійснено надсилання ухвал від 30.04.2015 про порушення провадження у справі та від 18.05.2015 р. про відкладення розгляду справи, відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача згідно з ЄДР.

За приписами ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності сторін за адресою, що зазначена в ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали від 30.04.2015 та від 18.05.2015 надіслані відповідачу за вищевказаною адресою.

Таким чином, судом вчинено відповідно до вимог процесуального закону усі дії щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Разом з позовною заявою позивачем у порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було подано клопотання про витребування від ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області та ДПІ у м. Іллічівськ ГУ ДФС в Одеській області доказів, а саме відомостей про те, чи відображав відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг" в реєстрі отриманих податкових накладних податкові накладні №95 від 29.07.2011 на суму 1009,97 грн., №68 від 25.08.2011 на суму 14947,34 грн., №17 від 08.09.2011 на суму 17947,76 грн., №18 від 08.09.2011 на суму 190,66 грн., №6 від 04.10.2011 на суму 832,97 грн., №72 від 26.10.2011 на суму 13552,25 грн., отримані від товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт", а також відомості про те, чи включило товариство з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг" до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбанням товарів на підставі вказаних податкових накладних.

Необхідність витребування вищезазначених документальних доказів обгрунтовує з посиланням та те, що вказані докази стануть додатковим підтвердженням факту отримання відповідачем товару за спірними видатковими накладними.

Заявлене позивачем клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 38 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язаний витребувати докази лише у випадку, якщо подані сторонами докази є недостатніми.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За змістом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України тягар доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України, відповідальність за доведеність вимог та заперечень покладається на сторони.

Виходячи із засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 42 ГПК України) та змагальності (ст. 43 ГПК України) відповідач повинен обґрунтувати свої доводи стосовно заявлених до нього позовних вимог, подавши відповідні докази, в т.ч. на спростування поданих позивачем доказів, якщо такі заперечуються.

Окрім того, документи податкової звітності слугують підтвердженням правильності визначення податкових зобов"язань за відповідними господарським операціями.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.

У даному судовому засіданні розгляд справи розпочато по суті.

Уповноваженим представником позивача позов підтримано в повному обсязі. Посилається на обґрунтування та підтвердження позовних вимог доданими до справи документальними доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі досягнутої між товариством з обмеженою відповідальністю "Лотт", м. Одеса та товариством з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг", с. Руське Поле Тячівського району усної домовленості щодо поставки товару, за видатковими накладними №1411 від 20.07.2011 р.; №0000001505 від 29.07.2011 р.; №0000001594 від 25.08.2011 р.; №0000001656 від 08.09.2011 р.; №0000001657 від 08.09.2011 р.; №0000001659 від 08.09.2011 р.; №0000001747 від 04.10.2011 р.; №0000001819 від 26.10.2011 р. позивачем поставлено, а представником відповідача на підставі довіреностей №20/07 від 20.07.11, №29/07 від 29.07.11, №23/08 від 23.08.11, №07/09 від 07.09.11, №1/09 від 04.10.11, №б/н від 24.10.11 отримано товар на загальну суму 51 096,64 грн.

Однак, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару відповідач виконав частково. Наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №286 від 19.07.2012 р. та №148 від 21.05.2012 р., а також копіями банківських виписок по рахунку позивача підтверджено часткову оплату відповідачем вартості товару, отриманого саме за вищевказаними накладними, про що свідчать відомості про призначення платежів за вищевказаними платіжними документами. Внаслідок неналежного виконанням обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару за відповідачем станом на день звернення з позовом утворилася заборгованість в розмірі 28648,94 грн.

Наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків, який підписаний представником відповідача та закріплений печаткою, відповідачем визнано станом на 13.11.12 заборгованість в розмірі 28 648,94 грн., розмір якої визначено за даними бухгалтерського обліку обох сторін з урахуванням поставок товару за вищевказними накладними та проведених згідно з вищевказаними платіжними дорученнями часткових платежів на оплату цього товару.

З приводу спірних поставок товару за вищевказаними видатковими накладними між сторонами виникли відносини, які за правовою природою відповідають договору поставки та підпадають під регламентацією норм ст.712 Цивільного кодексу України, Параграфу 1 "Поставка" Господарського кодексу України. За змістом норм ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Нормами ч.1 ст. 692 ЦК України, дія яких поширюється на відносини з договору поставки, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Отже, строк виконання грошового зобов"язання у спірних правовідносинах визначається за правилами ст. 692 ЦК України, тобто оплата товару пов"язана з моментом його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, оскільки іншого строку сторонами не визначено.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм у відповідача після прийняття товару виник обов'язок щодо оплати позивачу вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

При аналізі спірних правовідносин сторін суд виходить з того, що видаткові накладні, зазначені у позовній заяві, підлягають оцінці як первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій та факт виникнення договірних відносин сторін, а відтак - і як підстава для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі Закон) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 цього ж Закону).

Суд констатує, що наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме вищевказаними видатковими накладними та платіжними документами про оплату товару за цими видатковими накладними, а також актом звірки розрахунків, у якому за даними бухгалтерського обліку обох сторін відображено господарські операції з поставки товару за вказаними видатковими накладними та проведення платежів на оплату саме цього товару, підтверджено факт отримання відповідачем товару за спірними видатковими накладними.

Крім того, оформлений сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.11 по 12.11.12, який підписаний представниками як позивача, так і відповідача, та скріплений печатками сторін, містить відображені у ньому дані про здійснення господарських операцій з постачання позивачем на користь відповідача товару за видатковими накладними №1411 від 20.07.2011 р.; №0000001505 від 29.07.2011 р.; №0000001594 від 25.08.2011 р.; №0000001656 від 08.09.2011 р.; №0000001657 від 08.09.2011 р.; №0000001659 від 08.09.2011 р.; №0000001747 від 04.10.2011 р.; №0000001819 від 26.10.2011 р., часткову оплату відповідачем на користь позивача вартості отриманого товару, а також залишок боргу на кінець періоду в розмірі 28 648,94 грн. В розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки взаємних розрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами за відповідними відображеними у бухгалтерському обліку контрагентів господарськими операціями.

Фактичні обставини проведення відповідачем часткових платежів отриманого за спірними видатковими накладними товару, а також підписання акту звірки з відображенням операцій з отримання товару за спірними видатковими накладними та оплати цього товару згідно з відповідними платіжними документами свідчать про вчинення відповідачем конклюдентних дій щодо підтвердження отримання товару на загальну суму 51 096,64 грн. за видатковими накладними №1411 від 20.07.2011 р.; №0000001505 від 29.07.2011 р.; №0000001594 від 25.08.2011 р.; №0000001656 від 08.09.2011 р.; №0000001657 від 08.09.2011 р.; №0000001659 від 08.09.2011 р.; №0000001747 від 04.10.2011 р.; №0000001819 від 26.10.2011 р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 28 648,94 грн. позивачем документально доведено та обґрунтовано відповідно до вимог закону, відповідачем в установленому порядку не спростовано.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав зобов'язання по оплаті отриманого товару, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28 468,94 грн.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем на прострочену заборгованість за період з 14.03.2015 р. по 24.04.2015 р. нараховано 3094,09 грн. інфляційних та 98,90 грн. 3% річних (згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві).

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок сум інфляційних та 3% річних, суд визнає їх заявленими в обґрунтованому розмірі.

Виходячи з вищенаведених мотивів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Стягненню підлягає сума 31841,93 грн. , в т.ч. 28648,94 грн. основного боргу за отриманий товар, 98,90 грн. 35річних, 3094,09 грн. інфляційних.

За правилами ст. 49 ГПК України суд, за результатами вирішення спору, покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового в розмірі 1827,00 грн. та 6500,00 грн. відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Водолік Холдінг" (Закарпатська область, Тячівський район, с.Руське Поле, вул. Карпатська, буд.24, і.к. 37109660) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лотт" (м.Одеса, пр-т Академіка Глушко, 14, кв.4, і.к. 31908069) 31841,93 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот сорок одна грн. 936 коп.) ( в т.ч. 28648,94 грн. основного боргу за отриманий товар, 98,90 грн. 3% річних, 3094,09 грн. інфляційних) та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору, 6500,00 грн. (шість тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) відшкодування витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 04.06.15

Суддя Івашкович І.В.