Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/9060/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/9060/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна»

До Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»

Про зобов'язання вчинити дії, розірвання договору та стягнення

628 032,54 грн. Суддя: Спичак О.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сокольник Г.А. - представник за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання договору про розрахунково-касове обслуговування від 18.12.2014 року №35817, стягнення 628 032,54 грн., зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору про розрахунково-касове обслуговування від 18.12.2014 року №35817, безпідставно не виконує розрахункові документи позивача, що є істотним порушенням умов договору та завдає позивачу значної шкоди. Істотне ж порушення договору банком є, на думку позивача, підставою для його розірвання в судовому порядку та стягнення з банку залишків коштів на рахунках позивача.

Ухвалою суду від 14.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/9060/15 та призначено її до розгляду на 15.05.2015 року.

Представник позивача 15.05.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також подав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

У судовому засіданні 15.05.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 15.05.2015 року розгляд справи відкладено на 25.05.2015 року.

Представник позивача 21.05.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 25.05.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове 25.05.2015 року засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.05.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна» (клієнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк, відповідач) укладений договір № 35817 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточні рахунки: №26009021680401 в гривнях, №26008021680402 в доларах США, №26007021680403 в євро та зобов'язався здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2).

Банк має право визначати і контролювати напрями використання клієнтом грошових коштів на рахунках і встановлювати інші обмеження його права у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.3).

Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України (п. 3.2.1).

Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2); здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами банка робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3); забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки (п. 3.3.4).

Відповідно до п. 8.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.

Також 18.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна» (клієнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк, відповідач) укладений договір №216804 на обслуговування банківських рахунків позивача системою FC BUSINESS.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою договір є договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частиною 1 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 12.01.2015 року по 14.01.2015 року позивачем, з використанням системи FC BUSINESS, було ініційовано платежі в іноземній валюті з поточного рахунку позивача №26008021680402 у банку на користь компанії OLIVA Denmark K/S (Данія), згідно з укладеним контрактом №UA-DK-10/12 від 22.10.2012 року, загалом на суму 250 702,50 доларів США, а саме: від 12.01.2015 року №2 на суму 29 240,00 доларів США, №3 на суму 42 720,00 доларів США, №4 на суму 10 330,00 доларів США, №5 на суму 22 124,50 доларів США, №6 на суму 37 200,00 доларів США, №8 на суму 28 608,00 доларів США, №9 на суму 9 909,00 доларів США, №10 на суму 14 652,00 доларів США, №11 на суму 29 756,00 доларів США; від 14.01.2015 року №7 на суму 26 163,00 доларів США.

Кошти в сумі 250 702,50 доларів США були списані з рахунку позивача №26008021680402, проте, на рахунок OLIVA Denmark K/S (Данія) не надійшли.

Також 28.01.2015 року позивач, з використанням системи FC BUSINESS, ініціював проведення банком платежів в іноземній валюті з поточного рахунку №26007021680403, відкритого у відповідача, на користь компанії INDUSTRIA CHIMICA PANZERI S.R.L (Італія) а саме: №13 на суму 5 000,00 євро, №14 на суму 5 000,00 євро, №15 на суму 5 000,00 євро, №16 на суму 5 000,00 євро, №17 на суму 5 000,00 євро, №18 на суму 5 000,00 євро, №19 на суму 5 000,00 євро, №20 на суму 5 000,00 євро, №21 на суму 5 000,00 євро, №22 на суму 5 000,00 євро, №23 на суму 5 000,00 євро, №24 на суму 5 000,00 євро, №25 на суму 1 792,00 євро, загалом на суму 41 792,00 євро.

Кошти в сумі 25 000,00 євро були списані з рахунку позивача №26007021680403, проте, на рахунок INDUSTRIA CHIMICA PANZERI S.R.L (Італія) не надійшли, кошти в сумі 16 792,00 євро, які відповідач зобов'язаний був, на виконання зазначених вище платіжних доручень, перерахувати на рахунок INDUSTRIA CHIMICA PANZERI S.R.L (Італія), відповідач самовільно продав, провівши списання валютних коштів з рахунку №26007021680403.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами чинного законодавства та умовами договору, банк був зобов'язаний виконати, надані позивачем протягом січня 2015 року розрахункові документи, не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

Однак, відповідач не виконав платіжні доручення позивача у встановлений строк.

Відповідно до п. 3.1.1 договору банк має право використовувати грошові кошти на рахунках позивача, гарантуючи при цьому право позивача безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк має право відмовляти позивачу в обслуговуванні рахунків у випадках невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків за договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.5).

Відповідно до п. 22.7 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу про повернення банком розрахункових документів позивача, поданих, з використанням системи FC BUSINESS, протягом січня 2015 року, із зазначенням причин повернення, як того вимагає чинне законодавство.

Лист позивача до банку з вимогами роз'яснити причини невиконання банком платіжних доручень позивача № 1 від 26.01.2014 року та претензії щодо негайного зарахування грошових коштів на користь контрагентів, про отримання яких банком свідчать відмітки останнього від 27.01.2015 року вх. 409, від 13.02.2015 року вх. 2527, від 04.03.2015 року вх. 4868, відповідно, залишені відповідачем без належного реагування та задоволення.

Відповідно до п. 3 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281, з наступними змінами та доповненнями, клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну валюту, що куплена у встановленому порядку через суб'єкта ринку, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

В разі порушення вказаних вище строків використання купленої іноземної валюти, суб'єкт ринку згідно з п. 6 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою зобов'язаний таку валюту продати протягом п'яти робочих днів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, перерахування коштів за наданими позивачем впродовж січня 2015 року платіжними дорученнями не здійснив та мотивованої відмови, із зазначенням підстав не виконання перерахування, не надав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, позовні вимоги не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити зарахування коштів нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 1074 Цивільного кодексу України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачає можливість розірвання договору банківського рахунка на вимогу клієнта у будь-який час.

Згідно п.п. 8.2, 8.3 договору, договір може бути розірваний за заявою будь-якої сторони, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством. При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунки, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунків.

Позивач звернувся до відповідача з заявою вих. 12/03 від 13.03.2015 року про закриття, відкритих на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування №35817 від 18.12.2014 року, рахунків №26009021680401 в гривнях, №26008021680402 в доларах США, №26007021680403 в євро, яка отримана відповідачем 13.03.2015 року.

17.03.2015 року позивач подав відповідачу платіжне доручення №7 на суму 628 032,54 грн. на перерахування залишку коштів з рахунку позивача №26009021680401, відкритому у відповідача, на рахунок позивача №26009799998482, відкритий у ПАТ КБ «Правекс-Банк» та платіжне доручення №2514 на суму 270,00 грн. на сплату комісії за закриття поточних рахунків.

Пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (далі - Інструкція), встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються: на підставі заяви клієнта; на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо); у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця); а також на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Згідно п. 20.6 Інструкції датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

Проте, заява позивача про закриття рахунків залишена відповідачем без задоволення, платіжне доручення №7 на суму 628 032,54 грн. на перерахування залишку коштів з рахунку позивача №26009021680401, відкритому у відповідача, на рахунок позивача №26009799998482, відкритий у ПАТ КБ «Правекс-Банк» відповідачем не виконане.

Як зазначав позивач, укладаючи договір, він правомірно розраховував на належне виконання банком своїх зобов'язань за договором, у тому числі щодо своєчасного та повного виконання платіжних доручень позивача.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що безпідставне невиконання банком розрахункових документів позивача є неналежним розрахунково-касовим обслуговуванням позивача та істотним порушенням договору банком.

З огляду на викладене, позовні вимоги про розірвання договору розрахунково-касове обслуговування від 18.12.2014 року №35817 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з пп. 20.6 п. 20 Інструкції банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

З урахуванням того, що право власності є непорушним (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України), а банк не має права встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження права позивача розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України), суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з банку залишків коштів на рахунку позивача у банку, розмір яких станом на 20.02.2015 року (згідно з наявної в матеріалах справи банківською випискою) становить 628 262,54 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 35817 від 18.12.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) зарахувати грошові кошти в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) євро 00 євроцентів на рахунок компанії INDUSTRIA CHIMICA PANZERI S.R.L (Італія) (24050, Оріо-аль-Серіо (Бг), Віа Кавоур, 18 (Orio al Serio (Bg), 24050, Via Cavour, 18, Italy), податковий номер 00210620167) відповідно до акцептованих платіжних доручень.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) зарахувати грошові кошти в сумі 250 702 (двісті п'ятдесят тисяч сімсот два) долари США 50 центів США на рахунок компанії OLIVA Denmark K/S (Данія) (Сентр Бульвар, 5, 2300 Копенгаген С (Center Boulevard 5, 2300 Copenhagen S, Denmark), номер ПДВ DK 33501749) відповідно до акцептованих платіжних доручень.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна» (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, буд. 7, поверх 2, кім. 6, 7, код ЄДРПОУ 34584826) 628 032 (шістсот двадцять вісім тисяч тридцять дві) грн. 54 коп. - залишку коштів на рахунку.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна» (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, буд. 7, поверх 2, кім. 6, 7, код ЄДРПОУ 34584826) на користь Державного бюджету України 56 865 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 35 коп. судового збору.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревада-Україна» (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, буд. 7, поверх 2, кім. 6, 7, код ЄДРПОУ 34584826) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

02.06.2015 року.